Чи дійсно сарана є такою небезпечною? Давайте розглянемо, з якими продуктами її можна поєднувати, а також дізнаємося важливу інформацію про шкідників, які можуть з'явитися на Полтавщині.

Наприкінці минулого тижня жителі області почали ділитися в соціальних мережах знімками поодиноких особин сарани, які раптово з’явилися у нашому регіоні. Я сама звернула увагу на два повідомлення з Полтави та одне з Горішніх Плавнів. Можливо, таких випадків набагато більше, але це не є підставою для паніки. Обійшовши кілька магазинів на Центральному ринку в обласному центрі та заглянувши в крамниці, що торгують хімічними засобами, я переконалася, що серед населення немає ознак тривоги. Принаймні, продавці стверджують, що наразі ніхто не запитує про засоби проти сарани.

Між тим, поміж селян точаться розмови про те, хто як буде рятуватись від нашестя комах, якщо вони почнуть масово переміщатися на Полтавщину.

- Родичка з Дніпропетровщини казала, що вони рятуються, бризкаючи на рої водою з розведеною сіллю, - чую на зупинці розмову жінок поважного віку.

- А мені казали, треба зробити настоянку на часникові або цибулі й додати туди гострого перцю. Це надовго відлякує сарану...

Однак, ми, безумовно, не займаємося поширенням чуток, а грунтуємося на думках експертів.

Сарана є одним з найдавніших мігруючих рослинних шкідників на Землі. Під час масових пересувань ці комахи здатні знищити сільськогосподарські врожаї на величезних територіях. У групі ризику опиняються пшениця, ячмінь, просо, кукурудза, соняшник, соя, рис, бобові, тютюн, баштанні культури, морква, буряк, картопля, а також плодові дерева і декоративні рослини, як зазначає "Агромаркет". Ці комахи не вибирають, що їсти: вони поїдають листя, стебла, квіти та незрілі плоди.

За день сарана може подолати кілька сотень метрів, а то й кілометрів. Швидкість їхнього переміщення залежить від швидкості й напрямку вітру.

Сарана вже протягом багатьох поколінь завдавала шкоди нашим землям. Наші віруючі предки вважали, що це створіння є Божим посланцем і знаменує наближення війни. Через це спочатку вони утримувалися від її знищення.

З часом, надія на Бога у людей почала зникати. Вони вигадували найрізноманітніші, часто кумедні та безрезультатні, способи боротьби зі шкідниками! Цю тенденцію можна спостерігати у історичних записах 1803 року, коли Полтавська та Чернігівська губернії пережили одне з наймасштабніших нашестів сарани.

Восени того року Олексій Куракін, перший генерал-губернатор новоствореної Малоросійської губернії, надіслав циркуляри до повітових маршалів, городничих та нижніх земських судів з вимогою терміново вжити заходів для боротьби з сараною, яка осіла в ґрунті на зиму. Відповідальних за цю кампанію призначили серед місцевих дворян, кожен з яких мав під своїм контролем тисячу осіб. Створені загони почали переорювати землю на визначених ділянках, щоб знищити яйця шкідливих комах. Інші працювали над риттям канав, куди збирали ненависників сільського господарства, а потім засипали їх землею. У деяких місцях рослинність просто спалювали, а в інших розстилали товстий шар соломи на полях і підпалювали. Також у деяких районах на пасовища виганяли свиней і птицю, щоб ті поїдали сарану. У Лубенському повіті комах розтоптували, коли вони з ранку і ввечері збиралися докупи. Декілька поміщиків намагалися зменшити шкоду, скошуючи ще зелене зерно, але це лише призводило до того, що сарана масово переселялася на сусідні поля.

Відповідно до наказу генерал-губернатора, було введено натуральний обов'язок, який зобов'язував кожного дорослого зібрати більше 3 літрів... яєць шкідливого комахи.

Та це мало що дало. Наприкінці весни і на початку літа наступного року сарана знову почала масово розмножуватися. Вона мігрувала зграями зранку, після спадання роси, і до заходу сонця. Шкідники з'їдали стебла злакових культур, а гречку їли до коренів. Ниви під гречкою були немов переорані...

Масові нашестя сарани на Полтавщині були у 1808-му, 1821-му та 1824 роках. Дивно, але одного ранку наприкінці липня 1824-го, як писали очевидці, сарана піднялась і полетіла з Кибинців та Яресьок на північ, майже не завдавши ніякого збитку, чого ніколи не було. Люди бачили лише страшну хмару, що закривала сонце посеред дня.

Останнє з масових вторгнень шкідника на Полтавщину, за письмовими згадками, відбулося у 1842 році.

Екологічні катастрофи, спричинені масовим нашестям шкідників, знайшли відображення у мовленні українців. Коли ми стикаємося з жадібними людьми, то часто кажемо: "Це - справжня сарана!"

Цьогоріч вперше осередок перелітної, або азіатської, сарани виявили 11 липня на території Кушугумської громади Запорізької області, звідки вона поширилась на Дніпропетровщину. На Херсонщині, на щастя, вдалося локалізувати цю навалу завдяки оперативному застосуванню хімічних препаратів на значній площі полів.

Тим часом, у Запорізькому регіоні експерти відзначають пересування сарани в південно-східному напрямку, що означає наближення до лінії бойових дій.

Заступник голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський в інтерв'ю Latifundist зазначив, що ситуація керована, а нашестя сарани в деяких регіонах України - це не катастрофа. Такі спалахи трапляються щороку.

Основними факторами, що сприяли напливу шкідливих комах, є зростання середньодобової температури, зміна природно-кліматичних умов, руйнування Каховської гідроелектростанції, а також занедбані території поблизу фронту через війну.

"Обміління Каховського водосховища створило умови багатьом дорослим особинам гарно відкласти яйця, і все потомство абсолютно вижило. Його не з'їли хижаки, не склювали птахи, і тому утворилися величезні популяції", - пояснює доктор біологічних наук, завідувач кафедри Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету професор Роман Новіцький.

Наразі зафіксовано два види сарани - перелітна та єгипетська.

Згідно з офіційною інформацією, на території Комунарського району Запорізької області площа, уражена шкідником, перевищує 2900 гектарів. У зв'язку з цим у регіоні було введено спеціальний режим реагування через загрозу для сільського господарства.

На думку експертів, Полтавська та Кіровоградська області також можуть стати під справжньою загрозою вторгнення сарани.

Чи варто вже сьогодні чи завтра починати обробку городів і садів хімічними засобами, відмовившись таким чином від натурального врожаю?

Ні! Експерти рекомендують спершу вручну зібрати комах, якщо їх небагато, і знищити. Після цього доцільно обробити ґрунт спеціалізованими препаратами, які допоможуть знищити личинки сарани.

Існує можливість встановити сітки над грядками або застосувати спеціалізовані захисні укриття. Це особливо корисно на початкових стадіях росту рослин, коли вони є найбільш чутливими до атак комах.

Виготовлення спеціальних ловчих зон з приманками на ферментній основі може бути ефективним рішенням, повідомляє "Агромаркет". Такі пастки здатні залучати комах, які потім опиняються в капканах, де їх просто знищити (методи знищення можна знайти онлайн).

Застосування біологічних препаратів, які містять бактерії або гриби, що атакують сарану, може стати дієвим способом захисту. Ці засоби є безпечними для рослин і навколишнього середовища, але при цьому є смертельними для сарани.

Проте городники все ще віддають перевагу традиційним способам боротьби з шкідниками. Серед них особливо популярні розчини на основі гострого перцю, а також настойки з часнику та цибулі. Часте обприскування рослин цими натуральними засобами формує захисний щит, що перешкоджає сарані в поїданні листя та стебел.

Ще один ефективний спосіб - посипати землю навколо рослин деревним попелом або вапняком. Ці матеріали не лише відлякують сарану, але й підвищують родючість ґрунту, насичуючи його корисними речовинами, що сприяє здоровішому росту та розвитку рослин.

Коли сарана вже захопила територію, необхідно вдатися до застосування хімічних засобів. У Державному реєстрі пестицидів та агрохімікатів України можна знайти ряд препаратів, що ефективно борються з сараною, зокрема "Енжіо", "Залп", "Карате Зеон", "Хлорпірівіт-Агро", "Ф'юрі", "Актеллік", "Ампліго" та "Прованто Профі". Серед них фахівці виділяють "Актеллік" як один з найбільш результативних засобів.

Перед тим, як приступити до обприскування рослин, важливо врахувати час, що залишається до збору врожаю.

Згідно з думкою ентомологів, застосування хімічних пестицидів є виправданим лише в ситуаціях, коли інші методи боротьби з шкідниками не дають бажаного ефекту. Важливо, щоб обробка проводилась рано вранці або ввечері, коли активність корисних комах, таких як бджоли, птахи та дрібні тварини, є найнижчою. Це сприятиме збереженню екологічного балансу в саду та уникненню загибелі корисних видів.

Юрій Думанський, фахівець головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, підкреслює: "Не слід поспішати з обробкою врожаю. Застосовувати препарати потрібно лише тоді, коли сарана вже з'явилася". Він також зазначає: "На даний момент ці комахи не становлять загрози для посівів у Дніпропетровщині. У сарани залишилося всього кілька тижнів життя, після чого вона загине".

Боротьба з сараною на ділянці потребує всебічного підходу, що включає поєднання натуральних методів, біологічних стратегій та, за потреби, хімічних засобів.

Біолог Роман Новіцький наголошує: "Ситуація природна і тимчасова. Екосистема стабілізується сама. Тож панікувати не варто. Природні механізми саморегуляції мають спрацювати вже протягом найближчих тижнів".

Вадим Чайковський повідомив, що в Запорізькій області качки й гуси активно споживають сарану, і, за словами місцевих жителів, віддають перевагу лише їй. Подібні біологічні методи контролю, зокрема залучення природних хижаків, вже продемонстрували свою ефективність у Пакистані в боротьбі з великою кількістю сарани.

У цій справі також корисними помічниками виступають горобці, ящірки та жаби.

Відповідно до досліджень американських науковців, проведених кілька років тому, найбільш ефективними в боротьбі зі шкодочинними комахами є не інсектициди (які знищують всі види комах, руйнують харчову базу для птахів і роблять врожаї непридатними для вживання людиною), а профілактичні посіви проса. Ця рослина відлякує сарану через свій специфічний запах. Найкращий варіант — висаджувати просо уздовж країв поля або городу.

Фахівці радять також своєчасно мульчувати та обробляти ґрунт, що заважає розмноженню шкідників, й проводити регулярну сівозміну.

Поки фермери занепокоєні нашестям сарани в південних областях України, деякі винахідливі жителі знайшли спосіб перетворити цю кризу на можливість для бізнесу, повідомляє "Обозреватель".

Зокрема, у Запоріжжі комаху-шкідника почали продавати на популярних платформах оголошень як корм для рептилій або наживку для риболовлі. На продаж пропонують як живу, так і сушену або навіть заморожену сарану. Ціна варіюється від 9 до 15 гривень за штуку, і за умовами оголошень діє лише самовивіз.

А у мережі TikTok українці вже діляться рецептами з сарани. Найчастіше комаху пропонують засушити, перемолоти й використовувати як білкову добавку.

Згідно з інформацією від фахівців у галузі харчування, 100 грамів сушеної сарани містить від 60 до 70 грамів білка, 6-15 грамів жирів і 2-5 грамів вуглеводів. Калорійність цього продукту варіюється в межах 350-400 кілокалорій. Ці характеристики роблять сарану серйозним конкурентом традиційним джерелам білка, такими як м'ясо або соя.

Інтернет зарябів також рецептами приготування сарани, яка, до речі, є основою харчування у багатьох країнах Азії та Африки.

Зокрема, вулиці Таїланду, Камбоджі та Уганди заповнені продавцями, які пропонують смажені у великій кількості олії з приправами комах, що користуються популярністю як закуска.

У Китаї та деяких кухнях Південно-Східної Азії сарану подають засмаженою у клярі до овочів та морепродуктів.

В'єтнамці та камбоджійці полюбляють їсти смажену або запечену сарану з рисом, локшиною або в супі.

У деяких європейських країнах мігруюча сарана визнана офіційно придатною для споживання у вигляді порошку, пасти або цілих особин. Це питання контролюється Європейським агентством з безпеки харчових продуктів (EFSA).

"Будемо смажити їх до пива", - жартують українці в соціальних мережах.

Але, якщо назбирати сарану на полі, обробленому пестицидами, тоді буде не до жартів. Варто відмовитися від кулінарних експериментів тим, у кого є алергія на морепродукти або пилок, бо сарана може також викликати таку ж реакцію.

А тим, хто все ж таки наважиться скуштувати страву з сарани, перед вживанням слід обов'язково промити комах кілька разів і піддати їх термічній обробці.