Чи здатне життя перемогти: як довго українці ще відчуватимуть наслідки конфлікту?
Демографічні виклики, що постали в Україні внаслідок російської військової агресії, не зникнуть миттєво після закінчення конфлікту.
В Україні спостерігається значне зменшення населення, що може суттєво позначитися на економічній ситуації, політичній стабільності, етнічному складі суспільства та можливостях ведення військових дій у майбутньому.
Цю інформацію наводить газета The Washington Post.
Згідно з інформацією, наданою офіційними особами, населення України разом з анексованими районами оцінюється приблизно в 36 мільйонів людей. Проте варто зазначити, що ці дані є попередніми, і фактична чисельність може бути меншою.
Автор статті вважає, що якщо демографічні тенденції залишаться незмінними, то до середини століття чисельність населення України може становити приблизно 25 мільйонів, а до 2100 року зменшиться до 15 мільйонів.
Українські дослідники також переконані, що війна матиме довгостроковий вплив на демографічну структуру населення України протягом багатьох років.
"Через війну та міграційний відплив Україна вже зазнала значних втрат населення. Вік 18-22 роки — не єдина група, яка залишила країну; також виїжджали молодші, навіть діти до 18 років. Це означає, що наслідки цієї ситуації ми спостерігатимемо ще тривалий час. Аналогічно, на сучасній віковій піраміді населення України можна помітити, наприклад, сліди впливу Другої світової війни", — підкреслила Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, під час ефіру на "Київ24".
За її словами, довгострокові прогнози, які створює ООН щодо населення всіх країн, будуються за інерційними припущеннями. Там закладаються прогнози народжуваності по кількох сценаріях. Тобто там все залежить від народжуваності.
"Однак для України головною демографічною проблемою є коротка тривалість життя, адже багато людей помирає раніше, ніж повинно. Це відставання існувало ще до війни та пандемії. Ситуація ускладнилася через війну, і показники ще більше знизилися, особливо для чоловіків, які активно залучені до бойових дій. Внаслідок цього країна зазнає значних втрат серед чоловіків призовного віку", - зазначила Ткаченко.
Вона вважає, що міграційні процеси здатні суттєво вплинути на демографічну ситуацію в країні в умовах сучасного світу. У нашій ситуації все залежатиме від результатів війни та подальшого розвитку подій в Україні.
Ткаченко впевнений, що масовий виїзд українців з країни навряд чи відбудеться, оскільки зміни в житті даються людям нелегко. Крім того, слід врахувати, що не всі ті, хто наразі знаходиться у європейських державах і має статус захисту, зможуть залишитися там, навіть якщо дуже цього прагнутимуть.
Крім того, все визначатиметься наявністю стратегії розвитку в Україні та можливостями для швидкого відновлення, адже фактично країну потрібно буде реконструювати з нуля.
Щодо можливого відкриття кордонів і швидкого прибуття мігрантів, варто зазначити, що трудові мігранти зазвичай не обирають бідні країни. В принципі, мігранти прагнуть вирушити туди, де є можливості для заробітку. Насправді, відкриття кордонів може призвести до ще більшого виїзду населення, адже люди можуть поїхати не повністю, а для роботи. Таким чином, немає підстав вважати, що мігранти прагнутимуть до бідніших країн, - зазначила експерт з демографії.
Згідно з даними Міністерства юстиції, протягом першого півріччя цього року в Україні було зареєстровано 86,8 тисяч новонароджених, в той час як кількість смертей за аналогічний період становила 249 тисяч.
Щодо народжуваності, то вона залишилася практично на рівні минулого року: у цьому році на світ з'явилося 86 795 малюків, тоді як минулого року - 87 655.
Однак наведені цифри відображають сумний тренд, що триває вже протягом десяти років: за цей період рівень народжуваності скоротився вдвічі і більше — з 32 тисяч новонароджених на місяць у 2016 році до лише 14 тисяч у 2025-му.
Найбільше немовлят цього року традиційно народилися в Києві - 9 947, що становить 12% від загальної кількості новонароджених. Далі йде Львівщина із 8 282 або 10% немовлят, а після неї - Дніпропетровщина, відповідно, 6 670 або 8% малюків.
У семи областях, незважаючи на війну, спостерігається навіть незначне зростання народжуваності: в Київській та Волинській областях - на 6%, а в Львівській - на 5%.
У зонах, близьких до фронту, спостерігається зниження народжуваності: у Донецькій області за рік цей показник зменшився майже в два рази (-47%), у Херсонській області - на 11%, а в Чернігівській - на 10%.
Протягом першого півріччя померли 249 002 людини, що приблизно на рівні минулого року. То ж виходить, що на одного новонародженого припадає троє померлих. Цей показник не змінюється за останні 5 років. Таким чином населення країни зменшується більш ніж на 300 тис. щороку.
Нещодавно Верховна Рада зробила крок у напрямку покращення демографічної ситуації, ухваливши законопроєкт, що передбачає підвищення грошової допомоги для сімей, які стали батьками, з 41 280 грн до 50 000 грн. Чи зможе це рішення змінити негативну демографічну динаміку?
На думку демографа, доктора економічних наук Олександра Гладуна, висловлену в коментарі hromadske, нинішню підтримку сім'ям слід вітати, але на рівень народжуваності це не вплине, адже підхід має бути комплексним.
Отже, він переконаний, що суттєвим елементом державної підтримки для сімей з дітьми має бути також безвідсотковий кредит для придбання житла, заснований на такому принципі: з народженням дитини в родині повинна з'явитися додаткова кімната.
Крім того, необхідно знижувати податки на доходи для родин, які очікують на поповнення.
До слова, за даними Євростату, станом на 1 січня 2025 року населення ЄС становило 450,4 млн жителів, що на 1,07 млн більше, ніж у попередньому році.
Це вже четверте підвищення поспіль після зниження в 2021 році, яке стало наслідком пандемії COVID-19.
Якщо розглядати довші часові періоди, то чисельність населення держав Євросоюзу збільшилася з 354,5 мільйонів у 1960 році до 450,4 мільйонів на 1 січня 2025 року, що становить приріст у 95,9 мільйона осіб.
Однак, упродовж останніх десятиліть темпи зростання населення істотно знизилися: у період з 2005 по 2024 рік чисельність населення Європейського Союзу збільшувалася приблизно на 0,9 мільйона осіб щорічно, тоді як у 1960 році приріст становив близько 3 мільйонів осіб.
За даними на 1 січня 2025 року Німеччина (19% населення ЄС), Франція (15%) та Італія (13%) були найбільш густонаселеними країнами, на які припадала майже половина (47%) всього населення ЄС.
Найзначніші показники зростання населення зафіксовано у 19 державах: Мальта (+19,0 на 1 000 жителів), Ірландія (+16,3) та Люксембург (+14,7).
Зменшення населення зафіксовано у восьми країнах ЄС, найбільше - у Латвії (-9,9 на 1 000 осіб), Угорщині (-4,7), Польщі та Естонії (-3,4).