У нас щедро наливають борщ!

З самого дитинства я завжди говорив "насипати борщ" і "пити молоко", адже саме так звучить у моїй рідній мові.

У Чернігові мені часто вказували на помилки — мовляв, "борщ слід наливати, а молоко пити", адже це рідка їжа, і це цілком зрозуміло! А я, виходить, висловлююсь не зовсім коректно!

Ні, мої товариші.

В українській мові існує вираз "насипати борщ", що свідчить про унікальність нашої кулінарної традиції. На відміну від рідших супів, справжній борщ у нас завжди готується густим і насиченим — "так, щоб ополоник або ложка могли стояти". Завдяки великій кількості інгредієнтів, таких як капуста, картопля, буряк, квасоля та м'ясо, подача борщу більше нагадує процес накладання або насипання, ніж просто переливання рідкої частини страви.

Звісно, це частина нашої історичної спадщини: значення дієслова "насипати", що означає "додавати їжу в ємність для вживання", має глибоке коріння. Це слово було задокументовано ще в знаменитому Словнику української мови Бориса Грінченка, виданому на початку ХХ століття. У класичній українській літературі "насипали" не лише борщ чи юшку, а також молоко, як, наприклад, у творах Панаса Мирного. Щодо молока, варто зазначити, що це є діалектизм, характерний для поліських, зокрема Чернігівських, говірок.

І це наша особливість!!!

Численні відомі українські мовознавці, такі як Олександр Пономарів, вказували у своїх блогах на те, що вираз "насипати борщу" є характерним для України і підкреслює унікальність нашої мовної традиції.

Сучасний Академічний словник української мови (СУМ) визначає вживання терміна "насипати" в контексті рідких страв як розмовний, але цілком прийнятний. Тому висловлюватися як "налити борщу" не вважається грубою помилкою, особливо коли йдеться про рідкий суп. Однак варіант "насипати" є більш автентичним і традиційним, що свідчить про глибоке знання українських кулінарних і мовних звичаїв.