Бородянська громада представила план відновлення: які заходи вживатимуть щодо зруйнованих обʼєктів.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк.

Після детального аналізу руйнувань і також можливостей для якісної відбудови і розвитку, місцева влада запропонувала чіткий план дій щодо обʼєктів, які потрібно відновлювати, які - ні, а які потрібно створити заново.

За її словами, внаслідок того, що на території громади 36 днів тривали бої та окупація, там було пошкоджено або зруйновано більше ніж 2,5 тис. обʼєктів - як житлових, так і соціальних, промислових, інфраструктурних.

Таким чином, в даний момент органи місцевого самоврядування в співпраці з експертами та з урахуванням думок місцевих мешканців розробили детальну стратегію комплексного відновлення. Ця програма має на меті не лише відновлення знищеного внаслідок російської агресії, а й забезпечення перспективного розвитку регіону за принципом "створи краще, ніж було".

Приклад Бородянської громади ілюструє, яким чином слід організовувати створення ефективної програми відновлення. Це передбачає детальну інвентаризацію пошкоджень, аналіз демографічних даних, інфраструктури, екології та економіки. Важливими є рішення щодо того, що слід відновити, а що - залишити без змін, а також що потрібно збудувати з нуля. Програма включає конкретні проєкти, визначення пріоритетів і фінансові оцінки. У результаті ми отримуємо план, який демонструє, якою має бути відбудова протягом наступного десятиліття, - підкреслила Олена Шуляк.

Водночас, вона підкреслила, що програма комплексного відновлення - не лише про відбудову, а і про подолання викликів, які накопичувалися десятиліттями і давно потребували вирішення. Зокрема і щодо прогалин по містобудівній документацій. Так, за словами Шуляк, частина генеральних планів датована ще 1970-1980-ми роками, а деякі села громади взагалі ніколи не мали містобудівної документації.

"Навіть умовно тилові громади до 24 лютого і зараз - це різні виклики, різні умови і різні вектори розвитку, на які має дати відповідь ПКВ. Саме тому це інструмент, який, дозволяє громаді змагатися за міжнародні ресурси на рівних, економить час і нерви місцевому самоврядуванню, дає чітку стратегію: що залишити, що змінити, а що створити заново - з прицілом на 10+ років. І так має бути в кожній громаді - незалежно від того, постраждала вона від бойових дій чи ні", - підкреслила Олена Шуляк.

Програми комплексного відновлення, додала вона, громади і області почали презентувати і затверджували ще наприкінці 2023 року - першою була Київщина. Станом на зараз, вже готові ПКВ, зокрема, у Житомирщини, Чернігівщини і у Конотопської громади на Сумщині, а над їх створенням наразі працює близько 200 громад.

За словами Шуляк, коли було ухвалено рішення про створення програм комплексного відновлення для громад і областей, не всі керівники місцевих адміністрацій та експерти позитивно відреагували на цю ідею. Багато з них не усвідомлювали механізми реалізації та, що найважливіше, потенційну ефективність такого підходу до відновлення.

"Бо і так було багато документів з планування, бюджетні моменти, але ми виходили до кожного і пояснювали, доносили, що важливий аналіз економіки, демографії, мережі соцпослуг, бачення мешканців. Доносили, що тільки після аналізу можлива якісна стратегія розвитку, яка забезпечить створення спроможної, заможної, інклюзивної громади. Коли є якісне планування, коли приходять інвестиції, за умови, якщо є розуміння правила і прогнозовані результати", - зазначила Шуляк.

Вона підкреслила, що ключовим аспектом у процесі розробки ПКВ є врахування поглядів жителів на розвиток їхньої громади. Це повністю узгоджується з політикою держави – за час поточної каденції Верховною Радою було прийнято значну кількість законопроєктів, які розширюють можливості місцевого самоврядування.

"Ключовим аспектом є залучення місцевих жителів до процесу ухвалення рішень, адже це один із основоположних принципів відновлення - орієнтація на людину. Особливо важливо враховувати думки внутрішньо переміщених осіб, оскільки це сприятиме їхній інтеграції в нові громади", - підкреслила Шуляк.

Повідомляємо, що в Бородянській громаді Київської області планується запуск будівництва соціального житла для працівників медицини та освіти. На даний момент триває процес оформлення земельної ділянки площею 80 соток у комунальну власність для цих цілей. В Україні запровадження такого житлового фонду передбачено законопроєктом №12377 "Про основні засади житлової політики", ухвалення якого очікується до кінця 2025 року. Це є важливою умовою для отримання Україною 50 мільярдів євро від Європейського Союзу в рамках програми Юкрейн Фасіліті.