Агрокліматичні умови на початку липня створили сприятливі умови для подальшого розповсюдження та розвитку захворювань у зернових культурах.

13.07.2025, 19:45 — "Агро Перспектива" (місто Київ) — На полях з озимими та яриими зерновими колосовими культурами в лісостепових і поліських регіонах продовжується активність шкідливих личинок старшого віку та молодих клопів небезпечної черепашки. У степовій зоні на незібраних посівах хлібів клопи знаходять притулок (окрилилося 5-35%). Крім того, колоски зернових культур страждають від хлібних жуків і жужелиць (0,2-3 особини на квадратний метр), а в дозріваючих посівах у Лісостепу та Поліссі виявляються злакова попелиця, пшеничний трипс та інші фітофаги, які заселяють 2-28% рослин. Коли зерно починає тверднути, попелиці переходять на злакові бур'яни.

Агрокліматичні умови в звітному періоді сприяли активному розвитку та поширенню захворювань у посівах зернових колосових культур. Зокрема, альтернаріоз вразив 0,1-1% колосся, фузаріоз - 0,2-5%, оливкова пліснява - 4-7% колосків, а борошниста роса - до 5% рослин. Гельмінтоспоріоз уражав 1-3% колоса ячменю в Закарпатті. Найбільшою поширеністю на колосах відзначався септоріоз, який охоплював 0,1-7%, з максимальним значенням до 14% у Волинській області. У Житомирській області в посівах озимої пшениці та ярого ячменю в присадибному секторі було зафіксовано випадки твердої та летючої сажки (0,5-1%). У західних регіонах спостерігається білоколосість на 0,5-1% рослин. На ярому ячмені розвиваються гельмінтоспоріоз, бура, сітчаста та інші види плямистостей. У присадибних ділянках громадян тверда сажка завдає шкоди озимій пшениці на 0,5% обстеженої площі, а ураження колосків становить 0,1%.

На полях кукурудзи активно розвиваються різні шкідники, такі як хлібні блішки, попелиці, п'явиці та павутинні кліщі, які завдали шкоди від 1 до 17% рослин. Водночас, у всіх регіонах спостерігається активний літ стеблового (кукурудзяного) метелика, який відкладає яйця, а гусениці, що з'являються, заселили 1-3%, максимальне значення досягає 8% рослин у Степу та Лісостепу. У кукурудзяних посівах Запорізької, Кіровоградської, Київської, Львівської, Полтавської, Тернопільської, Рівненської, Чернігівської та Чернівецької областей зафіксовано наявність альтернаріозу та гельмінтоспоріозу на 1-6% рослин, а в окремих місцях Кіровоградської області виявлено летючу сажку.

Достигаючі боби гороху піддаються атакам личинок горохового зерноїда, галиці та гусениць плодожерки, а також попелиць. Вони також можуть бути вражені такими хворобами, як антракноз, аскохітоз, пероноспороз, іржа та кореневі гнилі. У зростаючих багаторічних травах оселяються клопи, совки, бульбочкові довгоносики та попелиці, що призводить до появи бурої плямистості на рослинах.

У посівах сої спостерігається наявність шкідників, таких як попелиці, трипси та павутинні кліщі, які вражають від 1 до 18% рослин. Водночас акацієва вогнівка та листогризучі совки пошкоджують 1-4, максимум 12% рослин. Також відзначається ураження аскохітозом, пероноспорозом, септоріозом, церкоспорозом і іржею, яке виявляється у 2-15% рослин у посівах. У Львівській області церкоспорозом страждає 3-5% рослин, тоді як у Тернопільській області жовта мозаїка вражає 1% рослин.

У посівах соняшнику спостерігається активний розвиток геліхризової попелиці, яка вражає від 3% до 25% рослин. Також відзначається наявність тютюнового трипса, що заселяє 8-22% рослин, та павутинного кліща, який впливає на до 12% рослин. В окремих випадках гусениці лучного метелика, листогризучих совок і соняшникової вогнівки завдають шкоди від 1% до 6% рослин. Якщо ж попелиця заселяє понад 20% рослин при чисельності 40-50 особин, а ентомофаги відсутні, то до цвітіння культури необхідно провести обробки рекомендованими засобами.

Серед хвороб, які мають поширення, можна виділити аскохітоз, фомоз, пероноспороз, а також осередковий альтернаріоз, іржу та септоріоз, які вражають від 2 до 12% рослин. У південних регіонах спостерігається всихання нижнього ярусу листя соняшника.

У посівах цукрових буряків продовжується розвиток бурякової листкової попелиці, де нею заселено 2-18% рослин. Подекуди чисельність фітофага корегується погодними умовами та діяльністю корисних ентомофагів. Також у посівах культури шкодять бурякові щитоноски, мінуюча муха, совки (озима, гамма), якими заселено та пошкоджено 2-8% рослин. У Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській областях на церкоспороз та фомоз хворіє 2-6% рослин. На столових та кормових буряках церкоспорозом та фомозом уражено до 8% рослин. Розвиток фітопатогенів контролюють через профілактичні обробки дозволеними препаратами відповідного спектру дії.

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів і баклажанів розвивається та шкодить літнє покоління колорадський жук. Повсюди фітофторозом та альтернаріозом уражено 4-35% рослин картоплі та томатів. Подекуди на томатах виявлено розвиток чорної бактеріальної плямистості. Капусту найбільше пошкоджують білокрилка, капустяна совка, білани, міль, попелиць, хрестоцвітні блішки, які виявлені повсюдно на 5-25% рослин.

У багатьох регіонах Степу та Лісостепу культури огірків страждають від нападу баштанної попелиці та тютюнового трипса. У західних і центральних областях на рослинах спостерігаються прояви антракнозу та пероноспорозу. На приватних ділянках від 20 до 40% цибулі зазнають ураження пероноспорозом.

У садах плоди зерняткових та кісточкових порід пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки (1-14% плодів), сливової плодожерки (7-13%), вишневої мухи (1-16%). У південних областях Степу триває літ яблуневої плодожерки ІІ-го покоління. Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль, кокомікоз, клястероспоріоз. У виноградниках шкодять кліщі (павутинні, зудень), триває літ гронової листокрутки другого покоління, розвиваються мілдью, оїдіум, осередково чорна гниль. Захист насаджень проводять за рекомендаціями дозволеними препаратами.

У Степу та Лісостепу триває літ лучного метелика інтенсивністю 1-5 екз. на 10 кроків. Гусениці першого покоління за чисельністю 0,2-3 екз. на кв.м пошкодили 1-5% рослин кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав. У Одеській, Херсонській областях відмічено початок відродження гусениць ІІ покоління.

Саранові, які поділяються на нестадні (до яких належать блакитнокрила, чорносмугаста, білосмугаста кобилки, мала хрестовичка, білолобий коник та інші) і стадні (зокрема італійський прус), зазвичай зустрічаються на необроблених землях, узбіччях доріг, пасовищах, у заплавах річок, на багаторічних травах та в суміжних посівах просапних культур у степових районах, а також на неугіддях лісостепу і степу. Щодо чисельності, то нестадні види зазвичай складають 1-3 особини на квадратний метр, у той час як італійського пруса можна спостерігати в кількості 0,5-5 особин на квадратний метр (в Херсонській області). У цій же області помічено, що активне живлення личинок саранових (італійського пруса) відбувається на покинутих, необроблених територіях, які забруднені вибухонебезпечними предметами.

У агроценозах активно спостерігається літ метеликів підгризаючих (озимих, окличних) та листогризучих совок (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова та інші). За даними Держспоживслужби, їх гусениці завдали шкоди 1-6% урожаю сої, цукрових буряків, кукурудзи та овочів.