Згідно з дослідженням USAID-Internews, 47% населення визнає дезінформацію серйозною проблемою.

Найбільш поширеними у 2024 році були наступні наративи дезінформації: "Територіальні центри комплектування порушують права людини" та "Гроші, які міжнародні партнери виділяють на зброю та боєприпаси, влада розкрадає".

За даними щорічного дослідження USAID-Internews "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році", яке було представлено сьогодні в "Укрінформі", 83% респондентів повідомили, що знають про наявність неправдивих інформаційних матеріалів у медіа-просторі. При цьому 72% опитаних вважають, що здатні їх ідентифікувати. Проблему дезінформації вважають актуальною 47% аудиторії, а частка тих, хто вважає це питання важливим, помітно зросла у 2024 році.

Усвідомленість у питаннях дезінформації.

Найчастішими ознаками правдивості новин, на думку респондентів, є надійність джерела інформації та представлення різноманітних точок зору -- на це звертають увагу 41% та 30% респондентів відповідно.

Респонденти, що брали участь у фокус-групових дискусіях, відмічають велику кількість дезінформації в інформаційному просторі. Основними ознаками неправдивих новин вважають:

Респонденти мають тенденцію високо оцінювати свої здібності в ідентифікації фейкових новин. У цьому процесі важливу роль відіграють як особисті логічні міркування, так і інтуїція, що допомагає зрозуміти, чи є інформація неправдивою. Таким чином, оцінка новин і вибір інформаційних джерел становлять своєрідний сплав суб'єктивних суджень та інтуїтивних відчуттів, доповнених певними об'єктивними критеріями, -- йдеться у дослідженні.

Серед тих, хто знає про наявність недостовірних матеріалів, 75% респондентів змогли вірно вказати принаймні одну фальшиву новину, тоді як 12% змогли ідентифікувати всі новини без помилок.

Менше за все помилялись респонденти, оцінюючи новину про обмеження в правах "дітей ухилянтів", -- 68% правильних відповідей, новину про відступ Україною від Європейської конвенції з прав людини правильно оцінили 44% учасників дослідження, найменше правильних відповідей -- 35% було при оцінці новини про подання скарги проти РФ до суду в Аргентині українцем, який зазнав катувань.

Навичка виявлення фальшивих новин

На думку учасників опитування, у 2024 році найбільш поширеними та правдоподібними серед оцінюваних були наступні наративи дезінформації: "Територіальні центри комплектування порушують права людини" та "Гроші, які міжнародні партнери виділяють на зброю та боєприпаси, влада розкрадає".

Понад 80% респондентів стикалися з цими наративами, і близько 80%, обізнаних про ці наративи, вважають їх правдивими.

Усвідомлення та ставлення до найбільш розповсюджених наративів дезінформації.

У порівнянні з попереднім роком, усвідомленість щодо сервісів для перевірки достовірності матеріалів залишилася на постійному рівні. Проте, спостерігається збільшення обізнаності про організації StopFake та "Детектор медіа".

Дійсно, багато людей, які знають про певні сервіси, насправді не мають практичного досвіду їх застосування.

Знання про інструменти для оцінки точності та надійності медійних матеріалів.

Дослідження під назвою "Українські медіа: ставлення і довіра у 2024 році" було проведено компанією InMind за запитом міжнародної неприбуткової організації Internews Network, яка реалізує "Медійну програму в Україні" завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Головною метою цього дослідження є аналіз медіа звичок українців, оцінка рівня їхньої довіри до медіа, а також вивчення вразливості до зовнішніх інформаційних маніпуляцій і втручань.

Під час дослідження було опитано 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Були проведені очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).

Інтерв'ю та фокус-групи здійснювалися в період з травня по липень 2024 року.