Методи ведення війни: Як ізолювати Росію за її агресію проти українського народу та підтримати жертв конфлікту.

Уповноважений представник уряду з питань гендерної справедливості.

В умовах агресії РФ проти України, яка триває вже більше 10 років, зґвалтування та інші форми сексуального насильства фактично стали з боку окупантів одним з засобів ведення війни.

Про масштаб злочинів, скоюваних військовими РФ в Україні, як підсилити дотримання прав постраждалих та допомогти їм отримати репарації - у колонці Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко.

Проблема сексуального насильства, включаючи зґвалтування, під час військових конфліктів є вкрай серйозною та має безпрецедентний характер для всіх цивілізованих суспільств. Навіть офіційні дані, що відображають кількість розпочатих кримінальних справ, свідчать про те, що вже зафіксовано понад триста випадків таких злочинів, скоєних військовими РФ.

Усі ми усвідомлюємо, що те, що ми бачимо, є лише крихітною частинкою загальної картини, яка залишається поза нашим полем зору з різних причин. Це і окупація територій Росією, численні випадки, коли наші співвітчизники опинилися в полоні, а також небажання постраждалих ділитися своїми історіями через страх перед суспільним осудом та стигмою, поряд з багатьма іншими факторами.

І хоча на перші дві з згаданих мною причин ми, на жаль, не маємо можливості вплинути, покладаючись на наші Збройні Сили, важливу роль у роботі з постраждалими, які знаходяться на території під контролем України або виїхали за кордон, відіграють інформаційні кампанії.

Особи, які зазнали сексуального насильства, повинні мати не лише право на доступ до правосуддя, але й можливість отримати репарації. Це включає надання термінових проміжних компенсацій, аби задовольнити їх невідкладні потреби у моменти критичної необхідності та компенсувати заподіяну шкоду.

Пропонується на законодавчому рівні встановити юридичний статус осіб, які стали жертвами сексуального насильства в контексті збройної агресії Російської Федерації проти України, а також визначити правові засади для надання їм термінових проміжних репарацій.

Проєкт Закону розроблений у співпраці із постраждалими особами, громадськими організаціями, міжнародними фондами допомоги постраждалим (зокрема, Глобальним фондом допомоги постраждалим та Фондом доктора Деніса Муквеге), Міністерством соціальної політики України, Апаратом Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, Офісом Віце-премʼєр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Також - Офісом Спеціального представника Генерального Секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфліктів, учасниками підгрупи "Репарації та компенсації" Міжвідомчої робочої групи з питань протидії сексуальному насильству, пов'язаному зі збройною агресією Росії проти України, та надання допомоги постраждалим, іншими міжнародними та національними експертами.

Зображення: Прийняття законодавчого проекту сприятиме швидшій реакції на потреби постраждалих (freepik.com)

Прийняття законопроєкту сприятиме:

24 вересня в Україні відбулася знакова подія для просування законопроекту – Комітет Верховної Ради України, що займається питаннями прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також національних меншин і міжнаціональних відносин, провів обговорення цього проекту. За підсумками засідання комітет висловив рекомендацію Верховній Раді України ухвалити закон у другому читанні та в цілому.

Оцінювати шанси на підтримку в Парламенті цього законопроекту важко, бо особисто я хочу, щоб це відбулося якнайшвидше. Для мене виключна важливість прийняття є очевидною, і тому дивлюся на таку перспективу з, можливо, більшим, ніж потрібно, оптимізмом. Тож, намагаючись не видавати бажане за дійсне, скажу, що вірогідність прийняття є досить високою. Ризикну припустити, що розгляд відбудеться ще цього року.

Один з напрямів нашої роботи - лобіювання включення РФ до так званого "шейм листа" ООН (UN "List of shame") за систематичне вчинення СНПК проти громадян України.

Цей перелік є супутнім документом до щорічної доповіді Генерального секретаря щодо сексуального насильства, пов'язаного з конфліктами. Офіційна назва цього додатку звучить як "Список сторін, які обґрунтовано підозрюються або несуть відповідальність за вчинення зґвалтувань та інших форм сексуального насильства в умовах збройного конфлікту, що розглядаються Радою Безпеки".

Зображення: Україна виступає за включення Росії до "шейм-листа" ООН через регулярні порушення прав людини (Getty Images)

Основним критерієм для включення до "шейм листа" є систематичне вчинення СНПК стороною/сторонами конфлікту. До уваги беруться тільки кейси задокументовані/верифіковані моніторинговою місією ООН. При цьому велика кількість кейсів не гарантує включення до списку - процедура включення вимагає великих зусиль як у лобіюванні, так і комунікації. Остаточне рішення про включення залишається за Генеральним Секретарем.

Важливо усвідомлювати, що мова йде не лише про додавання Російської Федерації до списку, але й про зміну формулювань у самій доповіді, а також про конкретні звернення до РФ, а не до умовних "сторін конфлікту". Включення РФ до "чорного списку" стане також елементом відшкодування для тих, хто постраждав, оскільки це буде визнанням міжнародною спільнотою скоєних над ними злочинів.

На завершення: якщо у вас виникли запитання стосовно СНПК, або вам потрібна консультація чи підтримка, будь ласка, звертайтеся до Національних "гарячих ліній":

Дзвонки абсолютно безкоштовні і, за вашим бажанням, можуть бути повністю конфіденційними.

Також під час війни з'явилися нові спеціалізовані сервіси.

З ініціативи Служби Віце-прем'єр-міністра, відповідальної за європейську та євроатлантичну інтеграцію, разом з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики, а також за підтримки Фонду ООН у сфері народонаселення в Україні (UNFPA) та за сприяння місцевих органів влади, у 2022 році було започатковано діяльність Центрів допомоги для врятованих.

Зображення: Особи, які зазнали шкоди, можуть звертатися за допомогою до різних служб безкоштовно та анонімно (freepik.com)

В даний час ці служби діють у 12 українських містах: Запоріжжя, Львів, Дніпро, Київ, Чернівці, Мукачево, Кропивницький, Одеса, Полтава, Харків і Суми. Крім того, у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях функціонують три мобільні Центри допомоги врятованим (контакти можна знайти за посиланням).

Центри стали першими у своєму роді, що надають людям, які залишили зони активних бойових дій або тимчасово окуповані території, можливість отримати всебічну підтримку в одному зручному місці.

Соціальні працівники, психологи та юристи пропонують безкоштовну конфіденційну психологічну та правову підтримку. Крім того, відвідувачі зможуть дізнатися про медичні послуги, гуманітарну допомогу, можливості поселення та соціальні виплати.

Для забезпечення спеціалізованої психотерапевтичної допомоги особам, які стали жертвами насильства, зокрема сексуального, Фонд ООН у галузі народонаселення UNFPA за підтримки Офісу Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та за сприяння Уряду Великої Британії запровадив онлайн-платформу "Аврора".

Платформа має на меті забезпечити доступ постраждалих від насильства до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України, включно на тимчасово окупованих територіях, та закордоном.

На цій платформі особи, які зазнали травм, мають можливість отримати всебічну допомогу від психотерапевтів, що сприятиме їхньому відновленню та поверненню емоційної стабільності. Крім того, вони можуть звернутися за консультаціями до медичних експертів для вирішення актуальних питань, пов'язаних із здоров'ям, зокрема репродуктивним, а також отримати професійну юридичну підтримку.