Завершення тимчасового захисту в Європейському Союзі: які перспективи для українських біженців?

У Європейському Союзі планують закінчити програму тимчасового захисту для українських біженців. Цей захист діятиме ще менше півтора року. Після цього питання майбутнього майже п'яти мільйонів українців залежатиме від рішень країн-членів. Проте навряд чи вони зможуть запропонувати якісь суттєві нові статуси.

Залишитися у ЄС зможуть насамперед ті, хто там працює чи навчається. Не планують виганяти й вразливі категорії. Наприклад, людей з інвалідністю чи пенсіонерів.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки "Радіо Свобода" в Брюсселі Зоряни Степаненко.

До Бельгії продовжують прибувати українці.

"Я вирішила виїхати і прибула сюди, бо відчула таку потребу! У нас триває війна, і з роботою ситуація складна, життя стало дуже важким," — ділиться своїми переживаннями біженка з Хмельниччини Анжела Колесник.

Українці все ще шукають притулок від війни та злиднів, направляючись до країн Євросоюзу.

"Ми з сином просто сиділи в автомобілі, поки чоловік був у черзі. Прибули приблизно о першій годині ночі, якщо не помиляюся. Трохи навіть вдалося заснути," - розповідає Наталія Левицька, біженка з Чернігова.

Родина Левицьких на початку вторгнення виїхала до Німеччини -- найпопулярнішого напряму для українських біженців. У надії, що вдома стало безпечніше, згодом повернулися до рідного Чернігова. Але затрималися там лише на місяць.

У черзі можна побачити тих, хто вирішив вирушити в путь лише тоді, коли війна стала зовсім близькою. Людмила, яка приїхала з Запоріжжя, вперше в житті перебуває за межами своєї країни. Сльози заважають їй висловити свої думки, тому за неї переважно говорить донька, яка чотири роки тому вже стала біженкою.

"Приліт був. Вікна повибивало", -- розповідають жінки.

В черзі особливо виділяються молоді люди до 22 років, кількість яких різко зросла після прийняття в Україні закону, що відкрив для них можливості подорожувати до Європи. Цей феномен відзначають у багатьох країнах.

Українці розробляють стратегії в рамках Євросоюзу, де вже менш ніж за півтора року планується скасувати їхній статус тимчасового захисту, що наразі діє до березня 2027 року. Після цього не існуватиме єдиного підходу на європейському рівні, оскільки спроби досягти згоди в цій справі виявилися безуспішними.

Таким чином доля чотирьох мільйонів семисот тисяч українців опиняється в руках держав-членів. Брюссель намагатиметься їх координувати: завеликі розбіжності спричинять внутрішню міграцію. Та зрештою кожна запровадить власні правила перебування українців. Це вже зробила Польща, яку в Єврокомісії за це називають "взірцем для наслідування".

"Якщо ви отримували тимчасовий захист протягом року, ви можете без зусиль перейти на трирічний статус тимчасового перебування в Польщі. Крім того, для полегшення цього процесу буде створено спеціальний додаток, що дозволить подати заявку без необхідності отримання окремих документів від роботодавця", - зазначила спеціальна представниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.

Польща пропонує новий тимчасовий статус для майже мільйона українських біженців, які перебувають на її території. Цей статус обмежує деякі пільги, зокрема право на безкоштовну медичну допомогу. У Німеччині, яка прийняла рекордну кількість українців — близько одного мільйона двохсот тисяч, активно обмірковують, що робити з ними після березня 2027 року. Все більше біженців знаходять роботу, проте будівельники та прибиральники, які втратять захист, не матимуть можливостей залишитися ані в Німеччині, ані в Чехії, яка також входить до трійки країн-лідерів за кількістю українських біженців, їх там майже чотириста тисяч.

У низці держав ЄС закривають притулки для розселення українців або роблять вимоги до їх проживання суворішими. Зокрема, в Нідерландах очікують, що працевлаштовані біженці своє муніципальне житло оплачуватимуть.

Після березня 2027 року планується створення нового дозволу для українських громадян. Основним критерієм для цього стане їхній внесок у місцеву економіку та суспільство. Очевидно, що саме на цю основу орієнтуватимуться більшість країн Європейського Союзу при прийнятті рішень щодо мільйонів українців, які належать до вразливих категорій.