Як втрачаються державні доходи від споживання тютюнових і нікотинових продуктів.

Протягом чотирьох років Україна існує в умовах війни, які, з одного боку, обмежують можливості для підвищення податків через складнощі у веденні бізнесу та зниження доходів населення. З іншого боку, ці умови вимагають ретельного контролю за використанням бюджетних коштів. Міжнародні партнери також закликають до посилення бюджетної дисципліни. Зокрема, місія Міжнародного валютного фонду, що проводить восьмий перегляд Програми розширеного фінансування, наполягає на підготовці нових заходів для компенсації.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев підкреслює, що підвищення податків можливе лише після вичерпання всіх інших можливостей для залучення внутрішніх доходів. До таких можливостей належать детінізація економіки, розширення легальної податкової бази, а також скорочення неефективних витрат бюджету.

Згідно з відомостями, наданими заступником голови вказаного комітету Ярославом Железняком, оскільки реальні витрати на військові потреби вже істотно перевищують заплановані, цього року необхідно буде знайти додаткові 400-500 мільярдів гривень доходів.

Ця фіскальна проблема, по-перше, підкреслює необхідність оцінки результативності вже впроваджених підвищень податків. По-друге, варто розібратися в тому, яким чином ми насправді використовуємо фіскальні можливості для детінізації економіки. Дослідимо це на прикладі тютюнової індустрії.

У першому кварталі 2024 року бюджет отримав 15,39 млрд грн акцизного податку від тютюнових виробів, тоді як у аналогічному періоді 2025 року ця сума зросла до 27,51 млрд грн, що становить приріст на 79%. Хоча державна скарбниця відзначає значне збільшення доходів, ця успішність супроводжується певними податковими втратами.

Я вже згадувала про затримку з підписанням президентом закону, що регулює підвищення акцизних ставок на тютюнові вироби на період 2025-2028 років. Підпис на цей документ був поставлений лише наприкінці березня, після вимоги Міжнародного валютного фонду. Тому новий графік підвищення ставок та їх переведення в євро набрав чинності не з 1 січня, як планувалося раніше, а тільки з 25 березня.

У 2025 році акциз на тютюнові вироби підвищувався тричі: 1 січня, 25 березня та 1 квітня.

На початку року почала діяти нова норма Податкового кодексу, яка завершила реалізацію попереднього акцизного плану. У результаті, ставки акцизного збору на тютюнові продукти були підвищені на 20%.

25 березня 2025 року мінімальний акциз на сигарети збільшився до 78 євро за тисячу штук. Однак, унаслідок того, що різниця в ставках акцизу не була врахована в затвердженому бюджеті, держава за три місяці втратила приблизно 2 мільярди гривень. Це стосується недоотриманих надходжень від акцизного податку, податку на додану вартість та роздрібного акцизу.

Крім того, оскільки у 2024 році акцизне навантаження на сигарети за середньозваженою ціною не досягло 60%, набрала чинності податкова норма, яка збільшила мінімальний акциз з 1 квітня по 31 грудня 2025 року на 10% до 85,8 євро за тис шт.

Таким чином, фактичний рівень акцизного податку на сигарети зараз перевищує показники першого кварталу 2025 року на 23% і зросла на 47% у порівнянні з груднем 2024 року. З 1 липня він також зазнає невеликого підвищення, що пов'язане з особливостями розрахунку акцизних ставок на тютюнові вироби в євро, а також зміною курсу євро щодо гривні.

Здавалося б, тепер все "стало на свої місця" і можна завершити підрахунок податкових втрат. Але це не так. Аналіз даних щодо обсягів реалізованих марок акцизного податку на тютюнові вироби (отриманих за запитом до ДПС) виявив дію низки факторів, які зменшать доходи цьогорічного бюджету.

По-перше, на початку другого кварталу 2025 року відбулося різке падіння реалізації марок акцизного податку на вироблені в Україні сигарети. Якщо у січні-березні закуповувалося в середньому 96,89 млн відповідних марок на місяць, то у квітні - 67,36 млн.

Такий провал у реалізації був очікуваним, оскільки в Україні діє авансовий механізм сплати акцизного податку на тютюнові вироби при придбанні акцизних марок. Відповідно, можна замовляти додаткові обсяги марок перед підвищенням акцизу. Це явище (форстолінг) є поширеним, попри те, що вмонтовані у Податковий кодекс норми обмежують масштаб таких дій.

Дійсно, виявилася нерівномірність у форстолінгу по регіонах. На початку закупівлі відбувалися в значних обсягах, але в квітні активність фабрик у Полтавській області та Києві різко скоротилася. У той же час компанії, які зареєстровані в Харківській та Чернігівській областях, продовжували здійснювати свої звичні покупки в стабільному режимі.

Якщо розглянути структуру усіх реалізованих в Україні акцизних марок на сигарети у квітні 2025 року, то частки регіонів розподілилися так: Харківська область - 34,8%, Чернігівська - 33,7%, Київ - 24,2%, Полтавська - 5,3%, Львівська - 2%. Це означає, що деякі виробники, навіть всупереч інтересам бізнесу, подбали про наповнення державного бюджету.

Але форстолінг був і його наслідки будуть помітними за підсумками року. Річні обсяги закупівлі акцизних марок відповідають виробничим потребам і попиту на ринку, а зміщення закупівлі марок на перший квартал, коли діяли "проміжні" ставки акцизу, матиме негативний фіскальний вплив.

Висновки є беззаперечними. Затримки у впровадженні підвищення податків, незалежно від їхніх причин — будь то відволікання на інші важливі справи або популістські настрої — негативно впливають на державний бюджет у найскладніші для нього моменти. Проте варто відзначити, що український бізнес демонструє високу відповідальність, усвідомлюючи важливість своєчасного та адекватного фінансування військових витрат.

По-друге, у першому кварталі 2025 року лише чотири міжнародні компанії закупили марки акцизного податку на сигарети. Єдиним місцевим виробником, який здійснив покупку в квітні, стало підприємство зі Львова. Інші "сірі" фабрики не проявили такої ж зацікавленості. Проте це не свідчить про те, що їхні власники припинили виготовляти нелегальні товари і завдавати шкоди державному бюджету. Найімовірніше, багато нелегальних учасників ринку перейшли до виробництва сигарет у підпільних умовах.

Це підтверджується фактами, наведеними нижче.

Згідно з інформацією Kantar, рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами зріс з 12,6% у жовтні 2024 року до 16,2% у квітні 2025 року. Також спостерігається зростання частки нелегальної продукції, що має маркування Duty Free або призначена для експорту, а також частки підробок у загальному обсязі споживання сигарет, які становлять 5,8% та 8,8% відповідно.

Злочинці відновлюють сили після важкого 2024 року, пристосовуються до нових умов та мають намір відновити свої позиції.

Фіксуються факти, коли продукція з маркуванням Duty Free ніби експортується. Контейнери із такими сигаретами виявили у пункті пропуску "Чорноморський рибний порт". За документами, вони мали прямувати до Таїланду та ОАЕ. На пачках вказано, що сигарети виготовлені в Єгипті, Португалії та Швейцарії. Насправді ж їх виробником є одна з українських фабрик.

Сигарети виготовлено у серпні 2024 року (вже під час дії заборони виробництва тютюнових виробів для магазинів безмитної торгівлі). Було вилучено понад 2 млн шт. сигарет вартістю близько 165,6 млн грн, які не потрапили до точок продажу на території України.

Ще більш нахабним є виробництво підроблених сигарет. У березні 2025 року детективи БЕБ виявили підпільну мережу, яка незаконно виготовляла, зберігала та продавала тютюнові вироби. Вилучено контрафактні сигарети 15 відомих брендів вартістю 38 млн грн. Мережа працювала без відповідних ліцензій на території Харківської, Дніпропетровської, Київської областей і столиці. Нелегальне виробництво та склади розміщувалися в одному із селищ Вишгородщини і в Соломʼянському районі столиці у приміщенні, що належить Київській міській Раді.

У травні БЕБ сповістило, що на Київщині ліквідовано підпільний цех у приміщенні колишньої свиноферми, вилучено обладнання для виробництва і пакування сигарет. Потужності дозволяли виготовляти понад 50 тис. пачок сигарет на день. Сигарети без марок були підробками відомих брендів. Реалізовували товар переважно у Київській області, а також відправляли покупцям за допомогою відомого поштового оператора. В результаті обшуків вилучено понад 100 тис. пачок сигарет.

Ще один випадок у травні - це виявлення нелегального виробництва сигарет у їдальні колишнього дитячого табору на Волині. З місця події було вилучено товар на суму приблизно 800 тисяч гривень.

У виданні Forbes йдеться про те, що в Україні продовжують виробляти сигаретний нелегал дві "сірі" фабрики і 10 "чорних" виробничих ліній.

Разом із тим, у наших реаліях навіть викриття нелегального виробництва і вилучення обладнання не обов'язково означає припинення злочинної діяльності. Так, суддею Овідіопольського районного суду Одеської області винесено унікальне рішення, згідно з яким арештована лінія із виробництва сигарет передається на зберігання власнику. Дуже влучно цю ситуацію прокоментував Гетманцев: "виготовлення контрафактного тютюну та красти в армії акциз можна продовжувати".

На ринку з'явилися різноманітні нелегальні пропозиції, що задовольняють будь-які вподобання: від сигарет без упаковок, які продаються у поліетиленових зіп-пакетах, за 25 грн (новинка на ринку) до більш традиційних варіантів, що коштують 70 грн. Для порівняння, середня ціна легальної пачки сигарет у квітні становила 111,33 грн.

Швидкий ріст акцизної ставки у 2025 році стане серйозною проблемою для тютюнової індустрії, що призведе до значного зростання цін на легальні сигарети. У той же час, вартість контрабандних сигарет, які не обкладаються податками, може залишитися незмінною, що збільшує ризики тінізації ринку тютюну.

В умовах, коли злочинці отримуватимуть дедалі більші доходи, якими можна живити корупцію, важливо докладати ще більших зусиль, у тому числі шляхом посилення громадського контролю для постійного фокусування політичної уваги, щоб скорочувати нелегальний ринок сигарет, а не бути свідками його відкату.

Затримки у протидії нелегальній торгівлі сигаретами можуть мати серйозні наслідки. Якщо у 2025 році рівень їх нелегального використання залишиться на позначці 16,2%, то втрати від податкових надходжень можуть досягти 25,2 мільярдів гривень.

Але це ще не кінець. З огляду на те, що ринок традиційних сигарет зменшується, а нові продукти для споживання нікотину стають дедалі популярнішими, важливо слідкувати за альтернативами курінню, які здобувають популярність, а також за тим, наскільки глибоко тіньовий бізнес проникає в цю сферу. У цьому контексті найбільша загроза полягає у зростанні споживання електронних сигарет.

За інформацією, отриманою від Київського міжнародного інституту соціології, у жовтні 2024 року 15,8% осіб, які користуються тютюновими та нікотиновими виробами, вживали електронні сигарети. На початку 2025 року цей показник зріс до 17%.

Здавалося б, такий приріст не має привертати особливої уваги. Але якщо врахувати, що з липня 2023 року в Україні діє заборона на виробництво та імпорт рідин зі смако-ароматичними добавками (їх вживає переважна більшість вейперів), яка ухвалювалася парламентом для зникнення цієї продукції з нашого ринку, то стає зрозуміло, що "ми рухаємося зовсім не туди".

У другій половині 2023 року ринок рідин для електронних сигарет не лише не зменшився, а й практично перетворився на повністю нелегальний. Річні втрати надходжень від акцизного податку через тінізацію цього сегмента становили близько 3-4 мільярдів гривень.

Наприкінці 2024 року, завдяки зусиллям податкового комітету парламенту та ДПС, ситуація дещо покращилася, але сьогодні надходження акцизу від рідин для електронних сигарет знову "скотилися у глибоку яму".

У 2025 році в Україні не було придбано жодної акцизної марки на імпортні рідини (проти річних показників 1759,8 тис. шт. у 2024 році та 6958,1 тис. шт. - у 2023 році). Реалізація марок для вироблених в Україні рідин для вейпів у перші два місяці 2025 року відбувалася в обсягах, зіставних зі щомісячними закупівлями у кінці минулого року, а в березні-квітні - різко скоротилася до 100 тис. шт.

З 1 квітня акцизний податок на рідини для електронних сигарет зріс з 10 тисяч гривень до 300 євро (близько 13 тисяч гривень) за літр. Це, з одного боку, призвело до збільшення форстолінгу, а з іншого — спричинило зростання втрат акцизних надходжень від нелегального ринку таких рідин до приблизно 5 мільярдів гривень.

З метою обійти заборону на продаж ароматизованих вейпів, на ринку почала набувати популярності схема, в рамках якої споживачам пропонуються окремо порожні електронні сигарети, гліцерин, харчові ароматизатори (які не підпадають під акциз) та нікотин (часто у вигляді "рекламного продукту"). При цьому, податки до бюджету не сплачуються.

Нещодавно БЕБ викрило масштабну мережу з нелегального виробництва та продажу компонентів для електронних сигарет. Роботу підпільних цехів у двох областях України налагодило подружжя з м. Харків. Виготовляли рідини, картриджі та заправні контейнери для вейпів. Вилучено 2,8 тонн нікотиновмісних рідин, 8,6 тонн гліцерину, 1,4 млн шт. харчових ароматизаторів в пластикових ємкостях, обладнання повного циклу виробництва тощо. Вартість вилучених матеріалів - 1,2 млрд грн.

А скільки таких цехів та контрабандних потоків ароматизованих одноразових електронних сигарет, зважаючи на обсяги споживання такої продукції, ще не виявлено? І що буде з легальним тютюновим ринком, коли набере чинності заборона сигарет у пачках більше 20 штук, частка яких у загальному обсязі споживання вже становить близько 20%?

Податкові втрати в тютюновій індустрії залишаються суттєвими і, на жаль, можуть зрости ще більше. Є чимало причин для боротьби.