Як фінансова підтримка з боку США сприяла розвитку української медицини, енергетичного сектору, розмінуванню територій, а також допомозі ветеранам і дітям.
Медицина
Однією з найбільш фінансованих ініціатив USAID є програма, що сприяє медичній реформі, започаткованій у 2016 році. Агенція вже підтримала два попередні етапи цього проекту. Третій етап, який триває зараз, призначений на наступні п'ять років.
Цей проєкт складався з кількох елементів, серед яких були: формування політик для сприяння реформам, проведення навчальних програм для керівників медичних установ та лікарів, підтримка цифрових платформ у сфері охорони здоров'я, а також взаємодія з громадськими організаціями.
"На мою думку, ситуація в Міністерстві охорони здоров'я та НСЗУ свідчить про брак фінансування для залучення висококваліфікованих експертів, які могли б розробити стратегії та дослідження. Цей проєкт мав би стати підтримкою в цій ситуації. Чи є його відсутність критичною? Так, адже саме завдяки йому було можливим реалізувати реформу та залучити спеціалістів, яких Міністерству не вистачало", – підкреслила Ірина Немирович, директорка Українського центру охорони здоров'я (UHC) та експертка у сфері управління охороною здоров'я, яка брала участь у медичній реформі в команді Уляни Супрун.
Як розповіли LB.ua у Центрі громадського здоров'я, зупинка фінансування стосується таких напрямків роботи:
* управління кризовими ситуаціями в галузі охорони здоров'я населення;
* реагування на епідемії та запобігання інфекційним захворюванням;
* ідентифікація та реагування на патогени, стійкі до антимікробних засобів;
* посилення заходів щодо профілактики, виявлення та терапії ВІЛ-інфекції;
* покращення ефективності та стандартів лабораторій.
Зображення: facebook/Центр громадського здоров'я України У лабораторії Центру громадського здоров'я України.
Зараз у Центрі громадського здоров'я повідомляють, що аналізують можливі наслідки рішень нової американської влади. Водночас вони активно займаються забезпеченням безперервного надання життєво важливих послуг.
"Але очевидно, що зупинка фінансування може зачепити значну кількість людей, які отримують послуги лікування й підтримки в межах зазначених програм. [...] Частина програм продовжує діяти за рахунок наявних ресурсів, і ми тісно співпрацюємо з партнерами, щоб мінімізувати ризики для пацієнтів", -- пояснили в Центрі громадського здоров'я.
Велика частина грантових коштів була спрямована на освітні ініціативи для медичних працівників. Одним з таких проєктів займався Український центр охорони здоров'я, який організовував навчання для лікарів первинної ланки в громадах, розташованих поблизу зони бойових дій. Основною метою було навчити їх використовувати мобільні УЗД-апарати, оскільки в цих регіонах часто виникають труднощі із швидким доступом до великих лікарень. Проте, коли підготовка до заходу була майже завершена, проект виявився змушеним призупинитися.
"Ці ініціативи спрямовані на прогрес, реалізацію нововведень, зміцнення галузі та вирішення проблем у тих сферах, де держава не здатна надати належну підтримку: забезпечення додатковим обладнанням, підготовка медичних працівників та менеджерів", — зазначила Ірина, підкресливши, що внаслідок цього може сповільнитися розвиток галузі.
А подекуди це буквально матеріальна допомога лікарням. Наприклад, як повідомили LB.ua в Управлінні охорони здоров'я Миколаївської міськради, у січні медзаклади міста в рамках проєкту "Демократичне врядування у Східній Україні" мали отримати ваучери на пальне.
Фото: facebook/USAID Україна USAID надало 20 апаратів для вакуумної терапії ран та організувало навчання для медичного персоналу Рівненської обласної лікарні, що лікують пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями, кількість яких значно зросла від початку повномасштабного вторгнення.
Ірина Немирович також включила до цього переліку масштабну програму реабілітації вартістю 50 мільйонів доларів, спрямовану на підтримку українців, які зазнали шкоди внаслідок війни.
У Міністерстві охорони здоров'я поки що не надають коментарів щодо ситуації в цілому та проєктів реабілітації зокрема. Проте, як нам повідомили в Центрі громадського здоров'я, вони регулярно підтримують зв'язок з МОЗ, щоб забезпечити безперервність роботи в ключових сферах.
(Не)глибока замороженість
Енергетичний сектор
Ось декілька з найважливіших ініціатив, які отримали фінансування від USAID. Йдеться про Проект енергетичної безпеки (ПЕБ) та програму "Прозорість енергетичного сектору".
Обидва ці проекти активно беруть участь у відновленні енергетичних систем після атак з боку Росії.
Після початку широкомасштабної агресії та перших випадків знищення енергетичних об'єктів, західні союзники активізували свою підтримку України, надаючи необхідне обладнання. Згодом, з'явилася ініціатива фінансової допомоги для відновлення інфраструктури, постраждалої від атак. Так у рамках Європейського Енергетичного Співтовариства був заснований Фонд енергетичної підтримки, що нагадує проєкт United24, але спеціалізується на енергетичному секторі.
У завершенні грудня 2024 року Фонд енергетичної підтримки України досяг значної позначки — понад 1 мільярд євро, які були отримані у формі фінансування та зобов'язань від 30 донорів, серед яких шість компаній та недержавні організації.
Зображення: facebook/USAID Ukraine Генератори, надані USAID, вже в Харківській області.
Щоб було зрозуміло, як це обладнання та кошти використовуються - з боку України при Міненерго діє спеціальна Робоча група. Вона координує, збирає і обробляє інформацію щодо потреб у обладнанні, а також готує проєкту рішень щодо розподілу наданої допомоги. Таким чином потреби всіх постраждалих енергокомпаній внаслідок пошкоджень об'єктів інфраструктури та пропозиції донорів стікаються до Робочої групи. Цим допомагає займатись Проєкт "Прозорість енергетичного сектору", який реалізовує аналітичний центр DiXi Group.
"Наша команда підтримує Міністерство енергетики у зборі та перевірці інформації щодо потреб підприємств. Це тисячі запитів, з якими ми постійно займаємось. Крім того, ми сприяємо розвитку системи AidEnergy, аби цифровізувати важливі процеси," - зазначає Олена Павленко, президент DiXi Group.
Другий проєкт - "Енергетична безпека". Експерти цієї ініціативи займаються закупівлею енергетичних ресурсів, відшукаючи та укладаючи контракти на необхідне обладнання за межами країни, співпрацюючи з західними партнерами на конкурсній основі. Крім того, цей проєкт витрачає частину свого бюджету на придбання різноманітного обладнання, техніки та матеріалів для енергетичних і комунальних підприємств.
Цей процес може тривати кілька тижнів. Не все обладнання доступне для швидкого придбання за межами країни; деякі елементи доводиться замовляти для виготовлення, що може зайняти місяці. Існує також конкуренція за певне обладнання з боку інших покупців, зокрема з-за кордону. Таким чином, це є досить складним і трудомістким процесом.
Зображення: facebook/USAID Україна У межах ініціативи "Енергетична безпека" USAID передали приблизно 1 000 тонн технічної солі комунальному підприємству в Вінницькій області. Цей внесок сприяє запобіганню пошкодження систем опалення та гарантує стабільне теплопостачання для українських родин і громад під час зимових місяців.
Окрім цього, команда DiXi Group, отримавши підтримку від USAID, створила експертну групу, яка повинна надати допомогу Міністерству енергетики під час переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.
"На даний момент ми не в змозі надати допомогу міністерствам у підготовці до переговорного процесу. Енергетика є одним з ключових аспектів цих переговорів", - зазначила Олена.
Окрім згаданих двох масштабних проєктів, існує також безліч локальних ініціатив. Наприклад, місто Миколаїв планувало використати ці фінансові ресурси для закупівлі пального для автономних джерел енергії.
Від Міненерго поки публічної комунікації по цій ситуації немає.
Розмінування
Сполучені Штати є одним із ключових партнерів України у галузі гуманітарного розмінування. Відтак, зупинка фінансування суттєво позначиться на багатьох проєктах, підкреслив у коментарі LB.ua Ігор Безкаравайний, заступник міністра економіки, відповідальний за координацію цих ініціатив.
"Чи вплине це безпосередньо на польові роботи, проєкти з розвитку спроможності чи інформаційні ініціативи, поки що невідомо. Міжнародні організації, які отримували фінансування від США, наразі займаються перерозподілом своїх ресурсів. Також відомо, що вони ведуть переговори з іншими донорами, щоб ті змогли забезпечити часткове фінансування, яке наразі заблоковане," - зазначив він.
Фото: Макс Требухов Ігор Безкаравайний, заступник міністерки економіки
Проте, незважаючи на призупинення фінансування, всі проєкти на місцях тривають, підкреслив Безкаравайний. Декілька операторів коригують свої робочі графіки — вони працюють позмінно, тоді як інші переключилися на інші джерела фінансування.
Міністерство також проводить підрахунки, з яких джерел фінансування буде покрито дефіцит.
"Уряд ухвалив рішення про виділення 1 мільярда гривень на компенсаційні програми для розмінування сільськогосподарських земель у 2025 році. Також впроваджено ініціативи кешбеку для тих, хто придбаває українську техніку для розмінування, а ввезення комплектуючих для цих машин залишається безмитним і без сплати ПДВ. Я сподіваюся, що наша спільна діяльність дозволить ефективно реалізувати програми гуманітарного розмінування," - підкреслив Безкаравайний.
З 2022 року США надають фінансування для гуманітарного розмінування територій України, що становить сотні мільйонів доларів. Ці кошти спрямовуються на різноманітні ініціативи, такі як програма Tetra Tech, яка займається навчанням українських саперів за міжнародними стандартами, закупівлею необхідного обладнання для фахівців, проведення освітніх кампаній та реалізацію спільних проектів з великими міжнародними організаціями.
Більшість проектів вже завершено. Проте у вересні 2024 року США оголосили про виділення пакету допомоги в розмірі 102 мільйонів доларів. На даний момент вдалося використати лише невелику частину цієї суми.
Зображення: EPA/UPG Українські військові піротехніки проходять підготовку в навчальному центрі Міноборони України, розташованому в Чернігівській області, 1 листопада 2024 року.
"Наразі відомо про призупинення програм на 85 днів (з 24 січня 2025). Підкреслюємо, що призупинено, а не повністю і однозначно припинено. Будемо думати як рухатися з критично важливими проєктами, залучати нових донорів, приватних інвесторів, розширювати інновації в протимінній діяльності. Ми вдячні за глобальне лідерство Сполучених Штатів у протидії російській агресії та всю надану допомогу. Вона допомогла врятувати тисячі життів, зокрема завдяки тому скільки земель вдалося повернути до використання після гуманітарного розмінування", -- додав Безкаравайний.
Підтримка ветеранів
Близько 80% ветеранських проєктів в Україні -- це грантова історія. І значна частина з них -- за кошти США, розповіла Богдана Левицька, керівниця БФ "Веста", яка донедавна була членом Громадської ради при Міністерстві у справах ветеранів.
"Оцінити ситуацію щодо фінансування з боку США досить непросто, оскільки багато хто усвідомлює, що гранти надходять з різних джерел. Наприклад, у тих, де основним спонсором виступали американці, діяльність суттєво призупинилася. У нашому випадку зупинився лише один проєкт, що, звісно, неприємно, але не є критичним ударом", – зазначила вона.
Проєкт "Вести" -- це стратегія роботи відновленого Бородянка-центру, який працюватиме з ветеранами. Команда мала розробити дворічний план та прописати ключові показники, окремо -- освітня програма для фахівців, які працюватимуть із ветеранами.
Фото: Міністерство у справах ветеранів України Центр соціально-психологічної реабілітації в Бородянці
"Договір на реалізацію проєкту було підписано 30 грудня. З 1 січня ми почали документувати процес, після попереднього аналізу ситуації в Бородянці та визначення потреб, а також формулювали завдання для їхніх психологів. Першу стратегічну сесію планували провести 27 січня, але 24 числа отримали повідомлення про призупинення фінансування", -- поділилася Богдана.
Я помітила, що хоча гроші від гранту вже знаходяться на рахунках фонду, їх використання все ж залишається забороненим.
"Зараз різні організації від уряду узгоджують подальший план дій -- чи повертати ці кошти назад донорам, чи виплатити фахівцям за послуги, які були надані, чи тримати ці гроші. Тобто незрозуміло. Але ти точно не можеш їх використовувати далі", -- пояснила вона.
Втім зараз команда "Вести" працює над пошуком фінансування для інших потреб, а саме -- розширення спроможності надавати послуги з психологічної підтримки. За словами Богдани, кількість звернень з кінця січня у них зросла втричі.
"Запит на допомогу величезний, і його не можна ігнорувати. Працюючи на волонтерських засадах, ти зможеш виконувати лише обмежену кількість завдань, адже тобі також потрібні ресурси для власного життя. Крім того, у проєктах беруть участь ветерани та їхні родини — як ті, хто повернувся з фронту, так і сім’ї загиблих. Наприклад, у проєкті Бородянки: я — дружина військового, бухгалтерка — партнерка військового, а комунікаційниця — партнерка та донька. У нас також задіяні ветерани, які займаються всім — від логістики до тренерства. Це чудова можливість для тих, хто повертається до цивільного життя, або для тих, хто шукає своє ком’юніті для об’єднання," — підкреслила Богдана.
Фото: Макс Требухов Богдана Левицька
Окрім надання психологічної підтримки, у цій галузі існує безліч освітніх ініціатив. Наприклад, вона згадує громадську організацію "Вільний вибір" та їхній проєкт, присвячений спілкуванню з людьми, які переживають втрату. Також варто зазначити програму ГО "Простір можливостей", що навчає лікарів первинної медицини навичкам взаємодії з ветеранами.
"Ми є державою, в якій соціальна політика займає важливе місце. Наразі ми перебуваємо в активній стадії війни, що, безумовно, вносить свої корективи. Якби ситуація була менш напруженою, і кількість ветеранів була б меншою, відсутність фінансування не відчувалася б так гостро. Але попит залишається величезним, і його не можна залишити без уваги. Виходить, що попит існує, але можливостей стає все менше", -- підкреслила Богдана.
Охорона прав дітей та їхнє навчання
З 30 організацій, що складають Українську мережу за права дитини, 30% повідомили про призупинення своїх програм, зазначила голова правління Дар'я Касьянова.
"Існує значна кількість гуманітарних ініціатив, спрямованих на підтримку сімей з дітьми. Вони охоплюють питання профілактики насильства та реагування на його прояви. Це райони, що знаходяться в безпосередній близькості до фронту — Харківська область, Запорізька, Донецька та Дніпропетровська. Багато сімей з дітьми, які були змушені покинути окуповані території, переселяються сюди. Таким чином, ці проєкти набувають особливої ваги. Вони не обмежуються лише тренінгами, а надають реальну допомогу родинам з дітьми," — зазначила Касьянова.
Наприклад, вона згадала про мобільні команди психологів, які виїздять на ситуації, пов'язані з насильством.
"Це стосується навіть найскладніших ситуацій, пов'язаних із сексуальним насильством над дітьми, і ми наразі розмірковуємо над тим, куди направити ці справи, адже їх не можна просто завершити. Дитина може перебувати в процесі терапії, і ми обмірковуємо, як продовжити роботу з нею," – зазначила Касьянова.
Фото: facebook/Дар'я Касьянова Дар'я Касьянова
Також є проєкти з відновлення -- ремонт бомбосховищ на базі навчальних закладів на територіях, де батьків не можуть вмовити виїхати.
"У цьому закладі займаються з дітьми, які залишилися. Наприклад, їх готують до вступу в перший клас," - зазначила голова правління Української мережі з прав дитини.
Важливим аспектом діяльності мережі є повернення депортованих дітей або їхня евакуація з окупованих регіонів. Однак цей напрямок також опинився під загрозою через зупинку фінансування.
"У нас є задача організувати комунікацію з окупованими територіями, щоб інформувати про можливість виїжджати сім'ям з дітьми. Це дуже складний процес і ми не маємо інших фондів, щоб зайти в ці канали комунікації, і ми дуже розраховували, що у нас буде проєкт, який допоможе підвищити цю обізнаність", -- сказала Касьянова.
Що стосується організації укриттів у навчальних закладах, то цей проект отримав фінансування з американських фондів, зокрема в Миколаєві.
"Важливим напрямком було облаштування укриттів у закладах освіти, що мало підвищити безпеку дітей та педагогів у разі надзвичайних ситуацій. Одним із пріоритетних проєктів було облаштування STEAM-лабораторії в навчальних закладах, що мало б сприяти розвитку сучасних освітніх технологій", -- відповіли LB.ua в Агенції розвитку Миколаєва.
Фото: facebook/USAID Україна За підтримки Бюро USAID понад 129 тисяч українських дітей навчилися не наражатися на таку небезпеку як міни завдяки заняттям з безпеки. Ці заняття проводяться у віддалених та прифронтових районах України.
В продовження теми освіти -- про призупинку спільних з USAID проєктів повідомила і Анна Новосад, співзасновниця благодійного фонду savED, колишня міністерка освіти і науки. Програми, за її словами, стосувалися створення та підтримки модульних тимчасових освітніх просторів.
"До 25 січня 2025 року спільно з нашим керівником консорціуму IREX було реалізовано встановлення 4 з 20 модульних освітніх просторів у громадах, де школи були знищені внаслідок агресії росіян. В усіх чотирьох населених пунктах (Київщина, Миколаївщина, Дніпропетровська область) ці модульні школи стали єдиними місцями для навчання," – зазначила Новосад у своєму дописі.
Припинено також надання підтримки тьюторів у громадах Миколаївщини та Харківщини, які знаходяться поблизу фронту або були звільнені.
"Це 22 місцеві тютори (вчителі, позашкільники, як правило), які додатково працювали з дітьми, у яких немає доступу до офлайн навчання. Десятки інших Вуликів фонду продовжують роботу. Скоро відновим і ці", -- запевнила Новосад, додавши, що фонд активно шукає джерела фінансування.
Sure! Please provide the text that you would like me to make unique.
Цей список далеко не вичерпує всі напрямки, які вдалося зміцнити завдяки фінансуванню з США та грантовим ініціативам. Серед них медіаіндустрія, підприємництво, сільське господарство, місцеве управління, процеси відновлення, наукові дослідження та сфера безпеки.
Фото: facebook/USAID України Завдяки інноваційному проєкту BIT-TB, USAID допомагає боротися Україні з туберкульозом. Нещодавно фтизіатри з різних регіонів зібралися в Києві у Національному тренінговому центрі (National TB Training Hub) на інтенсивне навчання з питань діагностики та лі
Наприклад, програма з відновлення системи радіаційного моніторингу для Чорнобильської АЕС була залежна від фінансової підтримки Сполучених Штатів, про що зазначив журнал Science. Для відновлення цієї системи необхідна лабораторія Національної академії наук України, яка зазнала розграбування під час окупації з боку російських військ.
Перед призупиненням програми вдалось укласти угоду на установку сучасного обладнання для спостереження за радіоактивними відходами, а також розробити нову систему контролю дозиметрії для співробітників Чорнобильської АЕС.
28 січня президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна активно працює над пошуком рішень. Від представників уряду очікують звітів щодо гуманітарних програм, на які вплинула зупинка фінансування. Найнеобхідніші з них будуть забезпечені фінансуванням з державного бюджету.
У відповідному комітеті парламенту повідомили, що активно ведуть консультації з західними союзниками. Очікується, що на відновлення процесів знадобиться приблизно шість місяців.