Верховна Рада прийняла рішення про відставку прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

Верховна Рада ухвалила рішення про відставку прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, який протягом більше п'яти років очолював уряд, встановивши рекорд у історії незалежної України.

Цю постанову підтримали 261 народний обранець.

Шмигаль прийшов на голосування про свою відставку. Його зустрічали й проводжали оплесками. Правда, аплодували в Раді не всі.

Під час своєї промови в парламенті Шмигаль неодноразово висловлював подяку президенту та підкреслював важливість співпраці між гілками влади, що стало запорукою збереження державності у складні моменти.

Він представив результати роботи свого уряду, зазначивши, що вся команда Кабінету Міністрів працювала без вихідних і відпусток. Також він підкреслив, що залишає країну в стабільному стані.

Шмигаль звернувся із проханням про відставку 15 липня. Він поділився фотографією своєї заяви в телеграм-каналі.

На даний момент усі міністри уряду стануть виконуючими обов'язки, а вже завтра заплановано голосування щодо призначення нового керівника уряду.

14 липня президент України Володимир Зеленський оголосив про те, що запропонував першій віцепрем'єр-міністерці та міністерці економіки Юлії Свириденко зайняти пост голови уряду, з метою "значно оновити його діяльність".

Він підкреслив, що в ході бесіди зі Свириденко було розглянуто ініціативи щодо посилення економічного потенціалу України, розширення програми допомоги для українців та збільшення обсягів виробництва озброєння.

Зеленський підкреслив, що з цією метою Київ розпочинає перетворення системи виконавчої влади в Україні.

Він також зазначив, що висуне кандидатуру Шмигаля на пост міністра оборони України.

Чинний міністр оборони країни Рустем Умеров може стати послом України в США, замінивши Оксану Маркарову. "Потрібно, щоб людина була сильною і була в контексті найголовнішого - а це контекст посилення України, зброєю передусім", - заявив Зеленський.

Зеленський підкреслив, що необхідно розглянути можливість зменшення кількості інституцій для того, щоб процеси управлялися більш оперативно, зменшити бюрократичні перепони та забезпечити економію бюджетних коштів.

З моменту початку широкомасштабного вторгнення, ці зміни в уряді стануть найвагомішими.

Разом з тим стаття 10 закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє припиняти повноваження Кабінету міністрів під час дії воєнного стану. Проте влада вже один раз порушила цю норму, коли звільняла омбудсмена. Адже ця заборона стосується і цієї посади.

Вдень у Раді порушували питання законності такого рішення. Чіткої заборони немає - так прокоментував статтю 10 про звільнення Кабміну спікер Ради Руслан Стефанчук, посилаючись на консультації з юристами Ради.

Лідер фракції "Європейська Солідарність" Петро Порошенко звернув увагу на питання легітимності голосування, яке відбулося з парламентської трибуни, вказуючи на можливі порушення законодавства. Він також висловив невдоволення роботою Кабінету Міністрів, підкресливши: "Цей уряд не забезпечив готовність країни до війни... не адаптував економіку до військових умов".

Денис Шмигаль займає пост прем'єр-міністра з моменту початку пандемії, починаючи з березня 2020 року, що робить його перебування на цій позиції найтривалішим в історії України.

До призначення на чолі уряду він трохи працював на державних посадах і багато років у бізнесі, наприклад, віцепрезидентом компанії "Львівхолод" - мережі магазинів "Рукавичка". Був директором Бурштинської ТЕС, що входить до холдингу Ріната Ахметова.

Саме тому в ЗМІ Шмигаля інколи називали "людиною Ахметова", а він це заперечував.

Протягом цих пʼяти років на своїй посаді він фактично став правою рукою Зеленського - жодні скандали з президентом не виникали, а публічно він завжди підтримував та реалізовував усі рішення офісу президента. У 2020 році в інтерв'ю для ВВС Шмигаль зазначав, що Зеленський ніколи не чинить на нього тиск.

Читати:

Денис Шмигаль заявив: "Я готовий залишити свою посаду, як тільки отримаю вказівку від Зеленського".

Шмигаль знаходився поряд із Зеленським, коли той знімав знамените відео з Банкової в перші дні після початку повномасштабної агресії Росії, у якому проголошувалося, що українське керівництво не втекло, а продовжує виконувати свої обов'язки.

Чутки про можливу відставку Шмигаля з'явилися давно, наприклад, про це говорили минулого року, однак, тоді президент так і не ухвалив цього рішення. Дискусії про це майже не припинялися цілий рік.

Вперше Зеленський висловився щодо потенційного звільнення Шмигаля в червні 2025 року, підкресливши, що на той момент це питання було неактуальним. Але за місяць ситуація змінилася.

Аналітики зазначають, що призначення Свириденко замість Шмигаля, ймовірно, не матиме значного впливу на політичну структуру в державі.

Оскільки нині всі важливі рішення приймаються не в уряді, а на Банковій, це вже стало очевидним.

Впізнаваність Шмигаля не надто велика і його звільнення навряд чи дозволить зняти з президента якийсь негатив чи покращити імідж влади.

Денис Шмигаль не залишив яскравого сліду в пам'яті людей своїми резонансними висловлюваннями чи рішеннями. Проте він став відомим завдяки вражаючій зовнішній схожості з Шарлем Мішелем, головою Європейської Ради. Під час своїх прем'єрських обов'язків Шмигаль неодноразово зустрічався та фотографувався з Мішелем, що стало причиною для численних жартів і мемів у мережі.

Аналіз кореспондента ВВС Святослава Хоменка

Відповідно до Конституції, Україна є парламентсько-президентською республікою. Це означає, що основним органом влади є уряд, а ключовою фігурою, що впливає на внутрішню політику, економічні питання та соціальні справи, є прем'єр-міністр.

Отже, на думку, зміна прем'єр-міністра, що вимагає відставки всього уряду, повинна стати головною подією в політичному житті країни, символізуючи новий етап її еволюції.

Насправді відставка Дениса Шмигаля, який очолював український уряд рекордні п'ять років, на топ-новину не тягне. Тому що, здається, з часів Юлії Тимошенко не було в Україні прем'єра, який вимагав для себе повноважень, прописаних у конституції, а головний осередок влади в державі насправді розташований у масивній сірій будівлі на київській вулиці Банковій - в адміністрації президента України.

Зараз адміністрація називається офісом, але ні в кого немає сумнівів, що саме тут сходяться всі силові лінії системи державного управління України.

Відразу після обрання на посаду президента Володимир Зеленський розпустив Верховну Раду і створив нову парламентську більшість із багато в чому випадкових людей, яких він особисто за руку привів у політику. Тому й сформований цією більшістю уряд - спочатку Олексія Гончарука, потім Дениса Шмигаля - часом важко було назвати повноцінним учасником політичного життя країни. Всі розуміли правила гри: ключові рішення в Україні ухвалюються на Банковій, а уряд повинен реалізовувати їх, виступати тлом для успіхів президента, іноді брати на себе відповідальність за провали.

Після початку великої війни ситуація лише ускладнилася. В умовах кризи виникла необхідність зосередження влади в одному центрі, і цілком зрозуміло, що цим центром став Володимир Зеленський. Вже у 2022 році українські політичні аналітики почали відкрито стверджувати, що уряд виконує переважно технічні функції, а будь-який профільний заступник глави офісу президента має значно більше повноважень та впливу, ніж відповідний міністр.

Справді, сучасна влада в Україні не відповідає основному закону країни, можна стверджувати. Проте, війна, розв'язана Росією, окупація частини українських територій, а також постійні ракетні та дронові атаки на мирні населені пункти також суперечать конституційним нормам України і загалом багатьом іншим принципам.

Україна адаптується до викликів, намагаючись зберегти свою стабільність, і система влади, що безпосередньо пов’язана з президентом, відіграє ключову роль у цьому процесі. Тому обговорення різниці в політиці між урядом, який повністю підтримує президента Юлію Свириденко, та урядом, лояльним до Дениса Шмигаля, виглядає для мене безглуздим. Основні напрямки політики все ж формуватимуться на Банковій, і про якісь суттєві зміни можна було б говорити лише в разі, якщо керівництво уряду прийняв би Андрій Єрмак, який є правою рукою Володимира Зеленського. Але цього не станеться найближчим часом, тому немає сенсу продовжувати цю дискусію.

Також немає сенсу аналізувати, чому зміна уряду відбувається саме в цей момент. Володимир Зеленський вирішує змінити прем'єра, оскільки має на це право. Він, а не парламентська більшість, як це передбачено конституцією, визначає ім'я нової голови уряду. Ще до офіційного призначення Юлії Свириденко на цю посаду, він вже ставить їй завдання. Він буде пишатися її майбутніми досягненнями, а також нестиме відповідальність за будь-які можливі провали.

Інша річ, що з цією відповідальністю все не так просто. Політики, як відомо, відповідають за свої дії на виборах. А проводити вибори в Україні до закінчення війни, як відомо, забороняє закон про правовий режим воєнного стану.

Однак, колеги з "Української правди" підкреслюють, що цей закон забороняє зупиняти повноваження кабінету міністрів, і саме це й відбулося сьогодні. Розв'язання цієї колізії може виявитися навіть більш актуальним, ніж сама зміна уряду України.

Якщо Юлію Свириденко оберуть на посаду глави уряду, вона стане другою жінкою-прем'єром в історії незалежної України після Юлії Тимошенко.

Вона швидко зробила успішну кар'єру, коли переїхала з рідного Чернігова до столиці для нової роботи.

Вона народилася у цьому місті, а після того, як закінчила Київський торгівельно-економічний університет за спеціальністю "менеджмент антимонопольної діяльності".

Свириденко займала посаду радника голови Чернігівської обласної державної адміністрації, після чого стала керівником економічного департаменту та заступником голови держадміністрації.

Згодом вона переїхала до Києва, де стала членом команди на той час міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова.

Часто саме вона, а не міністр, представляла міністерство на нарадах в Офісі президента. Зрештою, згодом її туди запросили на роботу: вона стала заступницею керівника Офісу президента Андрія Єрмака і займалася економікою.

Однак пробула там недовго. У листопаді 2021 року Верховна Рада призначила Юлію Свириденко першим віцепремʼєр-міністром - міністром економіки.

Критики уряду стверджували, що Юлія Свириденко є близькою до Андрія Єрмака, і її призначення на посаду першого заступника Дениса Шмигаля свідчить про посилення, якщо не тотальний контроль Офісу президента над урядовими структурами.

Водночас експерти відзначають, що Юлія Свириденко має чимало переваг як кандидатка на найвищу посаду в уряді.

Зокрема, вони підкреслюють, що Свириденко відіграє важливу роль у взаєминах із Єврокомісією та підтримує тісні зв'язки з представниками як Європейського Союзу, так і Сполучених Штатів. Саме їй належить заслуга у підписанні угоди між Україною та США щодо мінеральних ресурсів.