Складно, проте існують автомобільні шляхи, залізничні маршрути та річка Дунай. Експерт Коваль коментує відновлення агроекспорту з України.

"Без глибоководних портів нам буде дуже складно виконати експортно-логістичну програму на 2026-27 маркетингові роки"

Напередодні, 28 липня, з'явилася інформація про новий напад російських військ на судно в акваторії Одеси. Вони продовжують скоювати злочини і не мають наміру відмовлятися від своєї "спеціальної військової операції". Зупинка експорту продовольства починає суттєво впливати на українських металургів та аграріїв. Якщо ця ситуація триватиме тривалий час, які наслідки можуть виникнути далі? Чи не нагадує це обставини 2022 року, які вдалося вирішити?

Ми усвідомлюємо наслідки та обставини, через які пройшли, коли намагалися вийти з тієї складної ситуації. Це був нелегкий шлях, з великими втратами та невиправданими витратами на логістику, включаючи перевантаження вантажів і зміну вузькоколійних вагонів у західному напрямку, зокрема до Румунії. Стикалися з проблемами автомобільного транспорту, який зазнавав заторів на кілька діб, і це лише частина всіх труднощів. Ми не бажаємо повторювати той досвід, коли доводилося "розрулювати" ситуацію, тому це стане справжнім тестом на те, чи ми винесли з цього уроки. Я спостерігаю за відновленим профільним міністерством, яке наразі працює в скороченому режимі, але воно намагається вирішити ці питання на міжнародному рівні та зосередити зусилля на технічних аспектах логістики. Розробляються певні ініціативи, хоча, можливо, не так швидко, як хотілося б аграріям. Окрім того, існують фінансово-економічні рішення, які також потребують часу для реалізації. Вже помітні перші кроки до системного підходу. Я сам неодноразово брав участь у роботі логістичних штабів, сьогодні, 29 липня, відбудеться чергове засідання, на якому будемо обговорювати ці питання.

Якщо розглядати ситуацію з чисто технічної точки зору, то без наявності глибоководних портів нам буде надзвичайно важко реалізувати нашу експортно-логістичну стратегію на маркетингові роки 2026-2027. Це пов'язано з певними затримками у експорті аграрної продукції, які виникли ще минулого року. Ми вивезли на 6 мільйонів тонн менше, ніж у попередньому році, незважаючи на те, що валовий збір залишився на тому ж рівні.

"Комбайни продовжують працювати, жоден з них не зупинився — збиральна кампанія триває."

Шановний Павле, повідомляють, що у нас є 10 мільйонів тонн залишків з минулого збору...

Якщо розглянути офіційні дані на дату, скажімо, 1 липня 2025 року, то можна побачити, що обсяги складають приблизно 6 мільйонів тонн. Проте, існують залишки, які могли бути як заплановані, так і непередбачувані. Наприклад, кукурудзу, врожай якої зібрали минулого року, обробляли цього року. Є також різні думки експертів, які стверджують, що станом на кінець червня обсяги досягали 12 мільйонів тонн. Хоча варто зазначити, що в цей період все ж таки відбувається вивіз продукції. Проте, якщо запитати будь-якого аграрія, він, напевно, відповість, що порти зупинилися, і вантажі не відправляються.

Що в цій ситуації роблять аграрії? Ті, що мають склади, елеватори, вже закладають це зерно і намагаються дещо перечекати. Ніхто не зупинив комбайни, триває збиральна кампанія. І на сьогодні, я думаю, це десь близько 15 млн тонн, якщо врахувати ранні зернові, горох і ріпак. Ми вийшли на ці цифри. Це відставання порівняно з минулим роком, тому що, наприклад, Чернігівщина та Сумщина тільки тиждень молотять інтенсивно. Жнива дещо затрималися через погодні умови. Якщо говорити по врожаю, то десь близько 20% площ змолочено по різних культурах. Урожай -- приблизно як минулорічний, але різні області інтенсифікують свою роботу по-різному. Я думаю, що врожай дещо зміниться і, можливо, навіть буде трошки вищий, порівняно з торік. Є такі прогнози, але в різних областях по-різному. Цьогоріч в Одеській області є пшениця в окремих господарствах по 100 центнерів з гектара. Це -- небачене для їхнього регіону. Але, скажімо, Волинь та Рівненщина -- там дещо посушливі були місяці навесні, тому врожайність трохи нижча. Тут ми збалансуємося і вийдемо десь на ті ж валові збори плюс-мінус, які були минулого року.

Весь світ про Україну говорить у контексті "чи зможуть експортувати"

Але не це основна проблема. Увесь світ про Україну говорить не в контексті "виростили чи зберуть", а в контексті "чи зможуть експортувати". І це найбільша проблема, саме про неї ми говоримо вже кілька тижнів. Ми від Української аграрної конфедерації ще в травні звернулися з листом до Кабміну і Верховної Ради з проханням втрутитись у ситуацію руйнування злочинною владою Росії припортової інфраструктури. Бо від своїх членів конфедерації, які працюють у портах, ми чули дуже загрозливі темпи втрат виробничих потужностей. І ми завчасно намагалися про це сигналізувати. На жаль, ця інформація докотилася до Мінекономіки трошки із затримкою, лише зараз це включається. До речі, "Укрзалізниця" оголосила вже деякі наради із західними залізничними перевізниками. Ми пам'ятаємо кейс 2022-23 років, коли нам поляки кукурудзу на поле висипали і ріпак. Тобто треба завчасно пропрацювати ці можливі напрямки, відчути настрій політичний, зрозуміти, які технічні можливості нашої та сусідської інфраструктури, який наш трафік вони через себе можуть пропустити.

Ми зазначаємо, що наші глибоководні порти залишаться заблокованими на деякий час. На жаль, вже сталося горе: одне судно затонуло в Одеській акваторії з нашою кукурудзою, і цю трагедію важко забути. Але Дунай не так вже й далеко. У районі Дунайського устя, звідки планується вихід барж, існують свої виклики; зокрема, інфраструктура в Ізмаїлі зазнала руйнувань, і для відновлення потрібен час та інвестиції. Залізничні сполучення є дещо складнішими в порівнянні з одеськими портами через наявність певних мостів. Водночас там є два порти з залізничними під'їздами та ще два менші порти з автомобільними шляхами, але їх технічні можливості також потребують активізації та оновлення. Третій варіант — це залізничний транспорт. У напрямку до європейських країн є 15 прикордонних переходів, зокрема до Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.

Там, де нас не чекають...

Так, існує ймовірність, що нам не будуть раді. Я вважаю, що певні особи можуть використати наші труднощі на свою користь, намагаючись тиснути на політиків для того, щоб отримати вигоду для себе.

Павло Коваль. Зображення: Facebook.

"На якийсь час може не вдатися розблокувати експорт"

Життя навчає нас поступово уникати крайнощів. Чи можливий сценарій, коли експорт залишиться заблокованим?

Теоретично, на певний час розблокування може виявитися неможливим. Історія 2022 року продемонструвала, що пошуки тристоронньої угоди тривали досить довго. Ви пам'ятаєте, як Україна, ООН і Туреччина діяли з одного боку, а з іншого — Росія, ООН і Туреччина? Коридор функціонував, але постійно піддавався загрозам. Цей продовольчий тероризм, як тоді, так і тепер, залишається актуальним. Ми повинні бути готові до можливих непередбачуваних ситуацій. Що робити в такому випадку? Виходом може стати автомобільний транспорт — приблизно 500 тисяч тонн на місяць, а також залізничний — при належній організації близько 1 мільйона 100 тисяч тонн на місяць. Щодо Дунаю, ми досягли обсягу 2 мільйонів тонн, але інфраструктура там також зазнала пошкоджень і потребує відновлення. І ще одна неприємна обставина — рівень води в Дунаї значно знизився, що обмежує можливості для судноплавства: замість 4-тисячних барж можуть ходити лише 2-тисячні в певних зонах. Можливо, з часом ситуація покращиться завдяки опадам, але ми плануємо не лише на липень-серпень; нам потрібно розробити стратегію для подальшого вирішення цієї проблеми. Якщо ж вдасться досягти обсягу в 3-3,5 мільйона тонн на місяць, це забезпечить половину наших потреб у критичний період експорту.

"Росіянам також усе це невигідно, але Путін буде продовжувати свій терористичний накат"

На жаль, і Україна, і Росія залишаються суттєвими учасниками ринку зернового експорту, забезпечуючи разом чверть його загального обсягу. Така ситуація є надзвичайно несприятливою для країн-імпортерів, які покладаються на цей експорт.

Чорноморський регіон є джерелом до 35% світового експорту пшениці, якщо до цього додати Румунію та країни Балкан. Разом з Росією ми забезпечуємо близько 25% світового постачання, а також приблизно 10% інших сільськогосподарських товарів. Це ситуація не є вигідною для Росії. Проте, на міжнародній арені існує сприйняття, подібне до Ормузького кейсу, а також ситуації в Червоному морі і Чорноморському регіоні. У світі говорять, що Росія і Україна знищують військові сили одна одної під час конфлікту. Однак ми знаємо, як все це починалося та розвивалося. Звичайно, російський диктатор не буде враховувати, що в Північній Африці хтось може залишитися без певної кількості борошна. Я впевнений, що він скористається цією ситуацією на максимум. Це завжди було характерно для його дій. Навіть якщо його бізнес зазнає певних збитків у портовій та аграрній сферах, це не стане для нього перешкодою. Для нього це гра на більш високому рівні. Аграрії з Кубані можуть скаржитися на затримки збору врожаю чи експорту, але це не має значення. Якщо ми проаналізуємо світові ціни, то до кінця минулого тижня вони поступово зросли на 2,5-3%, в той час як внутрішні ціни в Україні та Росії падали. Проте Путін не демонструє жодних ознак готовності до переговорів. Я вважаю, що він продовжить свої агресивні дії, поки хтось із великих гравців, як-от Китай або Трамп, не запропонує вирішення цієї проблеми, враховуючи існуючі загрози та погодні катастрофи. У Північній Америці виникають питання щодо пшениці, а в Європейському Союзі спостерігається посуха цього року.

"Україна як держава не припиняла відвантаження та експорт з глибоководних портів"

Цілком ймовірно, що глобальна продовольча система може бути піддана серйозному ризику. Ціни можуть зрости в різних частинах світу, і в результаті цього міжнародна спільнота може опинитися у складній ситуації, намагаючись забезпечити продовольством країни Африки та Азії. Мені здається, що це може бути частиною певної стратегії — спровокувати переговори, щоб продемонструвати, що він (Путін — ред.) все ще має вплив, виставляючи свої вимоги. Чи не закінчилася у них червона фарба для позначення червоних ліній? Тому нам слід систематично розробляти "план Б". Якщо виникне потреба діяти в умовах відсутності глибоководних портів на певний час, а згодом з’явиться нова модель пропускної здатності, яка буде залежати від ручного управління, ми повинні бути готовими. Проте, Україна як суверенна країна не зупиняла експорту та відвантаження через глибоководні порти. Проблема полягає в тому, що це сталося через бойові дії і дії одного з військових учасників у Чорному морі. Судна піддаються ракетним атакам, і капітанам доводиться відмовлятися від входження в порт. Але ми ні в чому не відмовлялися і не зупинялися. Просто на даний момент у нас недостатньо засобів протиповітряної оборони, щоб забезпечити безпеку судноплавства в наших територіальних водах. Я вважаю, що міжнародні військові конвої можуть стати одним із засобів для забезпечення цієї безпеки. Адже продовольчий тероризм загрожує продовольчій безпеці в багатьох регіонах.