Урожай-2025: чи буде достатньо хліба та гречки - Людські проблеми | Експрес онлайн

Цього року площі, зайняті під вирощування зернових, значно зменшилися. Проте ситуація не така вже й негативна.

В Україні розпочато збір урожаю озимої пшениці, ячменю, гороху та ріпаку, посіяних на площі понад 6 мільйонів гектарів. Першими на поля вийшли аграрії південних областей. Цього року, поряд із військовими загрозами, агросектор стикається з серйозними викликами через несприятливі погодні умови. Який же врожай очікувати в результаті?

У десяти областях України уже зібрано перший мільйон тонн зернових культур, включаючи озимий ріпак, – повідомляє Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації. – В регіонах, де зазвичай отримують найвищі врожаї, ситуація цього року виглядає невтішно. Основною причиною є несприятливі погодні та економічні умови, особливо для фермерів правобережної частини Херсонщини, Миколаївщини та Одещини. Через посушливу осінь та зиму, весняні заморозки і загалом холодну весну, врожайність більшості ранніх та навіть пізніх культур у південних областях знизиться на 10-15%. Більш оптимістичні прогнози щодо врожайності можна очікувати в Черкащині, на півночі Полтавщини, півдні Чернігівщини та Сумщини. Лідерами за врожайністю стануть Тернопільщина, Львівщина, Вінниччина та Хмельниччина, хоча площі, що засіяні там, незначні. Щодо пшениці, планується зібрати близько 22 мільйонів тонн.

-- За нашими прогнозами, валовий збір зернових та зернобобових культур цього року очікується на рівні 53,4 мільйона тонн, що на 5,1% менше за торішні показники. А середня врожайність буде в межах 50,1 ц/ га, майже як торік, -- додає Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", член-кореспондент НААН. -- При цьому врожайність пшениці буде меншою на 7,8%, ячменю -- на 7,1%. Збільшення продуктивності передбачається щодо гречки (на 1,5%) і жита (на 2%).

Чи буде достатньо нового врожаю, зокрема зерна пшениці?

● П. Коваль:

Для забезпечення внутрішніх потреб Україні необхідно близько 4 мільйонів тонн продовольчої пшениці на рік. Це дозволяє країні експортувати значну частину свого врожаю, що складає приблизно 15 мільйонів тонн.

Certainly! Here’s a unique version of the text: ● О. Нечипоренко (O. Nechyporenko):

На старті великого вторгнення виникли труднощі з постачанням гречки. Проте в цьому році прогнозується, що внутрішнє виробництво цієї культури зможе повністю задовольнити потреби країни.

Хлібопекарі повідомляють про нестачу житнього борошна. Як виглядає ситуація з врожаєм жита?

● П. Коваль:

До початку жнив Україна вже була змушена імпортувати житнє борошно. Чому це сталося? Причина в тому, що вирощування жита стало малорентабельним, і фермери все частіше відмовляються від його сівби. Хоча раніше наша країна займала лідируючі позиції в Європі за виробництвом цього злаку. Проте цього року ситуація з житом виглядає досить позитивно. Врожайність у регіонах, де його висіяли, зокрема на заході та півночі, прогнозується на 2-3% вищою, ніж у минулому році. Це повинно забезпечити достатню кількість зерна на маркетинговий рік 2025/2026. Водночас, нестача житнього борошна відчувається, що призводить до поступового зростання цін на так званий соціальний хліб на 1-1,3% щомісяця.

Скільки всього скоротилися площі, відведені під вирощування зернових та зернобобових культур внаслідок війни?

● П. Коваль:

Перед початком повномасштабного вторгнення було засіяно приблизно 28-29 мільйонів гектарів землі. Наразі, в залежності від змін на фронті, в активному обробітку знаходиться близько 22 мільйонів гектарів.

Certainly! Here’s a unique version of the text: ● О. Нечипоренко (O. Nechyporenko):

-- Скажімо, площі під пшеницею та кукурудзою скоротилися на 30% та 25% відповідно. Аграрії це певною мірою компенсують, нарощуючи урожайність культур, насамперед завдяки впровадженню інноваційних технологій обробітку полів.