Українці примушують фінансові установи повертати кошти, вкрадені шахраями: як за допомогою судів клієнти відшкодовують десятки тисяч гривень.

В Україні часто мають місце випадки шахрайських операцій з банківськими картками. Внаслідок цього суми збитків можуть досягати десятків і навіть сотень тисяч гривень. Хоча іноді крадіжка стається без вини клієнта, банки не завжди готові визнати свою відповідальність і відшкодувати втрати.

Втім, суди можуть стати на бік постраждалих - і зобов'язати банки компенсувати вкрадене. OBOZ.UA розібрав реальні справи, коли банки змушуватимуть "повертати" гроші, дізнався, як діяти, якщо шахраї вкрали кошти, та з'ясував як не віддати зловмисникам свої заощадження добровільно.

Куди піти, якщо зловмисники заволоділи вашими коштами?

Загалом, як зазначив у коментарі OBOZ.UA директор з моніторингу та боротьби зі шахрайством Sense Bank Юрій Хмеленко, в разі, якщо ви стали жертвою аферистів, важливо терміново заблокувати свою картку. Це можна зробити або безпосередньо у банку, або за допомогою мобільного додатку. Після цього:

Необхідно терміново зв'язатися з банком і повідомити про ситуацію.

"Ключовим є швидко зателефонувати на гарячу лінію вашого банку. Фахівці установи ретельно розглянуть ваше питання і нададуть ясні вказівки щодо подальших дій у вашій конкретній ситуації", - зазначив банкір.

* Змінити паролі для доступу до онлайн-банкінгу та надіслати запит на нову картку.

* Зберегти всі докази: скріншоти, SMS-повідомлення, листування, записи телефонних дзвінків.

Головний акцент, як підкреслюється, полягає в тому, щоб залишатися спокійним. Не варто в жодному випадку піддаватися на пропозиції шахраїв про повернення грошей.

Також важливо звернутися до Національної поліції, адже саме ця структура має повноваження розслідувати подібні злочини та притягувати до відповідальності осіб, які вчинили правопорушення.

"Поліцейські мають встановити людину, яка безпосередньо позбавила вас коштів, пред'явити їй підозру, потім - обвинувальний акт. І вже коли обвинувальний акт буде скерований до суду, ви зможете подати цивільний позов у цій кримінальній справі", - пояснив OBOZ.UA алгоритм дій адвокат Андрій Тарасов.

Вкрадене можна повернути

При цьому Хмеленко підкреслив: якщо шахрайство сталося без участі клієнта, вкрадені кошти можна повернути. Тобто, коли:

* Не було розголошено персональні платіжні дані.

* Або клієнт не здійснював платежі самостійно під впливом шахраїв.

"Банк співпрацює з правоохоронними органами у разі їх звернення для розслідування справи. Тож за умови успішного розслідування, притягнення шахраїв до кримінальної відповідальності та своєчасного блокування коштів на рівні отримувача несанкціонованого платежу, повернення можливе", - констатував банкір.

Які дії вжити, якщо фінансова установа звинувачує вас?

Однак існує ймовірність, що сам банк міг допустити помилки в своїй системі безпеки, внаслідок чого клієнт втратив свої кошти, але при цьому намагається уникнути відповідальності. Більше того, він навіть може спробувати перекласти цю відповідальність на самого клієнта. Причиною такого підходу є небажання покривати втрати, що виникли через власну недбалість.

Проте, у такій ситуації можливо відновити фінанси через судовий процес. Як зазначає Тарасов, перш ніж вдаватися до судових дій, необхідно звернутися до правоохоронних органів.

"Якщо в Національній поліції виявлять, що існувала проблема з банком, ви маєте право подати позов до суду для вимоги компенсації збитків від банку," - зазначив він.

Які документи необхідно підготувати для подання до суду?

Водночас, адвокат підкреслює, що позов до банку повинен бути обґрунтований документами. Це означає, що у клієнта, який зазнав збитків, повинні бути серйозні докази того, що втрата коштів сталася не з його провини. Іншими словами, суду слід надати чіткі свідчення того, що банк неналежно виконував свої зобов'язання щодо захисту рахунків, і що сам потерпілий не порушував безпеку своїх даних.

"Національна поліція повинна зібрати ці докази. І вже на основі цього можна розпочати цивільний процес," - зазначив він.

Разом з тим, підкреслив Тарасов, якщо були вкрадені кредитні кошти, то саме банк має доводити суду, що ними заволодів саме клієнт. Адже, фактично, в такому разі банк каже, саме в нього були вкрадені гроші, тож клієнт має їх повернути.

"У подібних ситуаціях саме банк, якщо йому потрібна якась інформація від вас, повинен ініціювати судовий процес. Банк зобов'язаний довести, що ви отримали цей кредит. Це означає, що він має надати документи, підписані вашим або "живим", або електронно-цифровим підписом, а також записи з банкомату, які підтверджують, з якої картки і яким чином були здійснені зняття. Іншими словами, банк зобов'язаний надати всі необхідні докази, щоб чітко засвідчити, що саме ви взяли цей кредит", - зазначив адвокат.

Без наявності цих свідчень, підкреслив він, встановити провину клієнта в банку буде неможливо. "Доки ви не поставите свій підпис, у банку не буде жодних доказів", - підсумував Тарасов.

Коли банки повертають гроші, вкрадені шахраями

Однак для постраждалих найважливіше питання звучить так: чи можна повернути вкрадені шахраями гроші? Можна. Адже якщо крадіжка відбулась через недогляд банку суди, як показує практика, можуть стати на бік клієнта.

Банку наказали повернути більше 126 000 гривень, які були викрадені аферистами.

Справа номер 751/5576/24. Постановлення Новозаводського районного суду Чернігова.

Постраждала повідомила, що з її карткового рахунку в ПриватБанку було проведено ряд операцій через мобільний додаток "Приват24". Зокрема:

* Оплату товарів/послуг через інтернет на 4 696,8 доларів.

* Трансфер 29 999 грн з комісією 150 грн;

* Додавання коштів на мобільні рахунки у розмірах 254 та 904 грн.

Отже, враховуючи курс валют на той момент, загальна вартість викраденого перевищила 126 тисяч гривень.

Вона підкреслювала, що не здійснювала жодних подібних операцій. Більше того:

* Ніколи не ділилася картками та паролями з іншими особами.

Негайно після виявлення списання я повідомила про це банк і звернулася до правоохоронних структур.

Крім того, за інформацією клієнтки, операції були здійснені з іншого пристрою, що працює на Android, хоча сама вона використовує iPhone.

У той же час, представники банку запевняли, що всі транзакції виконувалися з дозволу клієнтки в системі "Приват24". Доступ до рахунку здійснювався за її логіном та паролем.

Банк також підкреслив, що користувач несе відповідальність за можливу втрату або неправомірне використання своїх платіжних даних. Таким чином, він фактично перекладав відповідальність за компрометацію інформації на свою клієнтку.

Тим не менш, суд визнав доводи банку бездоказовими та зазначив, що клієнтка вчасно повідомила про шахрайські дії. Чим фактично визнав: якщо банк не довів, що клієнт сам сприяв компрометації своїх даних, усі сумніви тлумачаться на користь споживача.

Окрім цього, суд акцентував увагу на тому, що відповідно до законодавства, саме банк несе відповідальність за забезпечення безпеки платіжної системи. "Обов'язок доведення того, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати або незаконного використання ПІН-коду чи іншої інформації, котра дозволяє ініціювати платіжні транзакції, покладається на ПАТ КБ "ПриватБанк", - зазначено в ухвалі.

В результаті, суд прийняв рішення зобов'язати "ПриватБанк" відшкодувати клієнтці суму в розмірі 126 458 грн, яка була вкрадена. Крім того:

Виплатити 20 000 гривень компенсації за моральні збитки.

Відшкодувати 40 000 грн витрат на юридичні послуги та здійснити внесок до державного бюджету.

* Сплатити 1 211 грн судового збору.

Банк зобов'язаний відшкодувати клієнтці близько 80 тисяч, які були в неї незаконно вкрадені.

* Справа № 357/2770/25. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Згідно з документами справи, незнайомі особи, ймовірно, завдяки дублікації SIM-картки, змогли отримати доступ до картки Monobank (АТ "Універсал Банк") потерпілої. В результаті цього вони:

Випустили пластикову картку нового зразка.

З банкоматів було знято 79 558 гривень кредитних коштів жертви.

Того ж дня клієнтка звернулася до банку та поліції з відповідним повідомленням. Вона підкреслила, що не мала фізичної картки.

В додаткових матеріалах зазначається, що в момент викрадення коштів потерпіла була за межами країни. За інформацією, наданою мобільним оператором "Київстар", фінансовий номер клієнтки з’єднувався з базовими станціями в Одесі.

Проте, банк відмовився покрити збитки. У своєму рішенні вони пояснили це тим, що операції вже були підтверджені.

* Вірними PIN-кодами

* Паролі, що використовуються лише один раз.

Клієнтка вперто стверджувала, що не розголошувала своїх даних нікому. А PIN-код вона навіть не могла пригадати, оскільки практично ніколи не користувалася карткою.

Суд постановив, що банк не зміг підтвердити провину клієнтки, підкресливши, що просте введення правильних паролів не свідчить про їх розголошення власником. Окрім того, було зазначено, що "в умовах відсутності адекватних і допустимих доказів, всі сумніви та припущення повинні тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є "слабшою" стороною в таких цивільних спорах".

Також було з’ясовано, що в момент, коли були зняті кошти, жінка знаходилася за межами країни. Крім того, інформація від мобільного оператора підтвердила наявність аномальної активності SIM-карти.

В результаті розгляду справи, суд підкреслив, що банк не зміг підтвердити, що дії клієнтки призвели до втрати даних. Відповідно, установу було зобов'язано:

Зарахувати на рахунок клієнтки суму 79 558 грн.

* Відмінити нарахування відсотків, пені та штрафів на цю суму.

* Зобов'язати банк сплатити на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн.

Суд ухвалив рішення, зобов'язавши банк відшкодувати клієнту більше ніж 68 тисяч гривень у зв'язку з шахрайськими транзакціями.

Справа номер 727/13512/24. Постанова Шевченківського районного суду міста Чернівці.

Клієнт Ощадбанку подав позов до суду після того, як шахраї, які представилися працівниками банку через підроблений телефонний дзвінок, здійснили три операції з його кредитної картки на загальну суму 64 000 грн. Додатково, нараховані відсотки за використання кредитних коштів склали 4 680 грн.

У цьому випадку гроші були зараховані на картки банку, що не є Ощадбанком. При цьому системи самого Ощадбанку зафіксували:

* Вхід з незвичайного пристрою за допомогою нового додатку.

* Підозрілі великі транзакції.

* Подвоєні трансакції.

Проте, як зазначається у документах справи, Ощадбанк не здійснив жодних додаткових перевірок. Пізніше він відмовився відшкодувати кошти, звинувативши клієнта у порушенні конфіденційності.

Суд, у свою чергу, визначив, що банк не здійснив належну ідентифікацію клієнта при підключенні до мобільного банкінгу та не перевірив достовірність проведених операцій. Це свідчить про нехтування власними стандартами безпеки.

Крім того, зазначається, спірні транзакції було здійснено без належної автентифікації. А коректне введення паролів саме по собі не доводить передачу даних клієнтом.

Таким чином, оскільки фінансова установа не представила підтверджень того, що клієнт брав участь у втраті або незаконному використанні ПІН-коду чи будь-якої іншої інформації, яка дала можливість провести платіжні трансакції, суд ухвалив рішення про стягнення з Ощадбанку:

* На користь споживача - суму неправомірно знятих коштів та відсотків.

Судові витрати становлять 1 211 гривень.

Коли судова система підтримує жертв.

Отже, аналізуючи наведені рішення, можна зробити висновок, що банки відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки платіжних систем і захисті фінансів своїх клієнтів від шахрайських операцій. У всіх випадках судові інстанції підкреслювали, що:

* Сумніви щодо участі клієнта у компрометації даних тлумачаться на користь споживача.

* Правильне введення PIN-коду або пароля не є підтвердженням того, що клієнт надав свої дані шахраям.

Головна відповідальність за доведення того, що банк діяв коректно та гарантував безпеку транзакцій, покладається на саму фінансову установу.

Водночас, слід зазначити, що потерпілі не ділилися жодною інформацією про доступ - жодними логінами, паролями чи PIN-кодами. Крім того, вони оперативно інформували свій банк та правоохоронців про випадки незаконних фінансових операцій.

Відтак, можна констатувати, що суди стабільно стають на бік споживачів, якщо вони своєчасно повідомили банк про шахрайські списання. А банк не довів участь своїх клієнтів у компрометації даних.

Як уберегтися від шахрайських схем

Разом з тим, часто українці самі допомагають шахраям вкрасти в себе гроші - довірливо передаючи свої дані стороннім людям. І сподіватись в такому разі на компенсацію від банків марно - адже клієнт фактично дав дозвіл на крадіжку.

Щоб уникнути подібних ситуацій, як раніше зазначали в поліції, важливо пам’ятати: якщо вам телефонує незнайомець і намагається дізнатися інформацію про ваші платіжні картки, це може бути шахрайство. Варто знати, що "співробітники банків ніколи не запитують особисту інформацію".

Окрім цього, інформацію про банківські рахунки слід тримати в таємниці і не розголошувати нікому, включаючи працівників банку. Крім того:

Ніколи не варто ділитися своїм пін-кодом з іншими.

За жодних умов не слід переводити гроші на інші рахунки або рахунки третіх осіб за запитом осіб, які телефонують і представляються працівниками банку.

Необхідно визначити персональні обмеження для транзакцій з кредитною карткою.

"Якщо ви маєте сумніви в тому, що вам телефонує представник банку, рекомендується завершити розмову. Потім самостійно зателефонуйте до установи, використовуючи номер, вказаний на зворотному боці вашої платіжної картки", - повідомили в поліції.