"Необхідно вчитися на досвіді": Військовий аналітик Михайло Жирохов коментує використання дронів у Литві та важливі уроки для систем протиповітряної оборони.

Михайло Жирохов | Снимок из личного архива

У понеділок, 28 липня 2025 року, повітряний простір Литви порушив невідомий безпілотник, який, за даними литовських служб, залетів із території Білорусі. Цей інцидент, що став уже другим, викликав занепокоєння в країнах Балтії та НАТО, адже дрон, імовірно російського виробництва типу "Гербера", був помічений на висоті близько 200 метрів "поблизу Вільнюса". Про те, як такі інциденти стають можливими, чому білоруська ППО не змогла їм запобігти та як Литві варто використовувати український досвід протидії дронам, ми поговорили з відомим українським військовим експертом, істориком і публіцистом Михайлом Жироховим.

Непомітний "Гербер": чому дрон залишився поза увагою.

- Сьогодні ранок у Вільнюсі почався зі звуків, які крізь сон важко з чимось іншим переплутати, бо він дуже характерний.

Михайло Жирохов: - Я вас розумію, ми такий звук чуємо регулярно.

Так, мешканці Чернігова регулярно чують цей звук, і ви абсолютно праві в своїх спостереженнях. На актуальній карті атак України зафіксовано траєкторію одного з дронів, що змінив курс у бік Білорусі. Чи міг це бути саме той безпілотник? Чи є ймовірність, що він пролетів через всю Білорусь і потрапив до Литви?

Михайло Жирохов: - Абсолютно точно, він міг перелетіти через всю Білорусь, і я думаю, що білоруська ППО його могла навіть не бачити. Я подивився відео. Судячи з усього, це "Гербера". Вона має дуже невелику площу ефективного розсіювання. Тобто радари ППО бачать лише великі цілі. Вони з такою невеликою ціллю не готові працювати, а "Гербери" останнім часом, за неофіційними джерелами, почали літати вже на дуже великих висотах -- від трьох до трьох із половиною кілометрів. Це доволі потужно для безпілотника, і перехопити його дуже і дуже важко, якщо його навіть радари не бачать. Тобто потрібен візуальний контакт. Те, що відпрацьовано в Україні -- акустичний контакт, потім візуальний, потім збиття, -- я думаю, у Білорусі не відпрацьовано. Тож те, що він міг пролетіти через усю Білорусь, для мене є реальністю.

Висота та стратегія: як безпілотники обходять системи протиповітряної оборони

- Тобто він летів, ймовірно, на більшій висоті, а потім знизився? Бо повідомляється про висоту десь 200 метрів уже у Вільнюсі або "поблизу" столиці.

"Модифіковані варіанти дронів йдуть високо. Якби він ішов на 200 метрах над усією Білоруссю, рано чи пізно його б збили"

Михайло Жирохов зазначає: - Це абсолютно вірно, адже після використання пального їхня висота знижується. Зазвичай, це або для завдання удару, або для додаткової розвідки. Спочатку, приміром, вони пролітають над Чернігівською областю, щоб завдати удару по Київщині чи ще далі, на великих висотах. Вони експериментували з різними висотами – від 50 до 200 метрів, а також на значних відстанях. Наразі ж модернізовані моделі працюють на великій висоті. Якщо б вони літали на 200 метрах над усією Білоруссю, їх рано чи пізно збили б. Адже білоруські сили вже здійснювали перехоплення і в Гомельській області, і в інших частинах країни. Це не перший випадок, наскільки мені відомо. "Шахед" вже приземлявся в Литві кілька місяців тому, після того як витратив усе паливо, і білоруська ППО не вжила жодних заходів. Можливо, білоруси зафіксували його курс і вирішили, що він не становить значної загрози. Але це не зовсім зрозуміло, адже він міг впасти в будь-якому місці. І були інциденти, коли дрони падали в Білорусі, зокрема, загинула жінка в Гомельській області через збитий "шахед".

Це досить неприємна новина: росіяни продовжують досліджувати можливості протиповітряної оборони, перевіряючи, наскільки ефективними можуть бути балтійські країни для їхнього знищення. Це викликає певне занепокоєння.

Український досвід: запорука стабільності в Балтійському регіоні.

"Український досвід, я думаю, буде затребуваний і буде дуже неправильно, якщо балтійські країни цим не скористаються"

- Розповім, як реагує Литва на цей інцидент. Якщо дрон виявиться бойовим, то Білорусі вручать ноту. Чи зарадиш тут нотами? Чи вже має значення, чи бойовий він, чи ні? Адже ситуація, як ви сказали, "поганенька", тому що побачили, як він пролетів без збиття.

Михайло Жирохов: - Абсолютно точно. Це перше, що завжди робиться -- нота протесту. Я думаю, що і НАТО, і литовські військові будуть змушені відпрацьовувати якісь варіанти саме виявлення цих безпілотників. Я маю на увазі розгортання цілої мережі радіолокаційних станцій, які б дозволили їх виявляти. Або радіолокаційні станції малої дальності, які є в Україні. У нас уже є і вітчизняні, які використовуються саме для відбиття дронових атак. Тобто український досвід, я думаю, буде затребуваний і буде дуже неправильно, якщо балтійські країни цим не скористаються.

У коментарі міністра оборони Литви Довіле Шакалієне зазначається, що "інформацію про дрон надали місцеві жителі". Це не була автоматизована система спостереження, що викликає певні питання.

Михайло Жирохов: Так, дрони -- це реальність, і кожна оборонна концепція, оборонні заходи кожної держави повинні це враховувати. Тим більше, що "шахеди" навіть офіційно є на озброєнні білоруської армії. Вони показували їх на парадах.

Негайні заходи: як Литва може боротися з безпілотниками.

- На вашу думку як фахівця, чи вдасться Литві швидко розгорнути якусь дієву систему протидії?

Михайло Жирохов висловив думку, що йдеться про сотні кілометрів кордону. На його думку, для його закриття буде цілком достатньо 4-5 компактних радіолокаційних станцій. Крім того, необхідні пости спостереження та певна система протиповітряної оборони, яка має бути ефективною.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.

Таким чином, військовий експерт Михайло Жирохов пропонує конкретне рішення для Литви -- розгортання мережі малогабаритних РЛС, які вже довели свою ефективність в Україні. За даними українських джерел, такі станції дозволяють виявляти дрони з низькою EPR, а спеціалізовані патрони, розроблені в Україні, забезпечують їхнє знищення. Інцидент 28 липня, коли дрон пролетів над Вільнюсом і був помічений лише місцевими жителями, підкреслює необхідність термінового вдосконалення литовської системи ППО. Попередній випадок 10 липня, також свідчить про системну проблему з виявленням дронів у регіоні.

Інцидент із вторгненням дрона до Литви 28 липня 2025 року є тривожним сигналом для країн Балтії та НАТО. Як зазначив Михайло Жирохов, російські безпілотники, такі як "Гербера", становлять серйозну загрозу через свою здатність уникати радарів і пролітати на великих висотах. Білоруська ППО виявилася неспроможною ефективно протидіяти таким апаратам, що дозволило дрону безперешкодно перетнути кордон. Україні, яка має багаторічний досвід протидії дроновим атакам, є що запропонувати своїм союзникам. Розгортання малогабаритних РЛС, використання спеціалізованих засобів знищення дронів і комплексний підхід до виявлення БПЛА можуть значно посилити безпеку країн Балтії. Ігнорування цього досвіду, як наголосив Жирохов, було б стратегічною помилкою. Литовські служби вже розпочали розслідування інциденту, а Міністерство закордонних справ Литви готує ноту протесту Білорусі, якщо дрон виявиться бойовим.