Тіньовий сектор підакцизних товарів: які втрати несе держава через сіру економіку -- Delo.ua

Останнім часом активізувалися дискусії навколо дефіциту фінансування для оборонних потреб, який у 2023 році становитиме приблизно 400 мільярдів гривень. Уряд України висунув пропозиції щодо зменшення державних витрат та можливості додаткового випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) тощо. Однак, варто зазначити, що через ухилення від сплати податків держава втрачає від 450 до 500 мільярдів гривень щорічно. Зокрема, "сірі" схеми в підакцизних секторах призводять до втрат приблизно 35-38 мільярдів гривень на рік.

Згідно з останніми оцінками експертів аналітичних центрів, у 2024 році та в першому кварталі 2025 року на ринку підакцизних товарів відзначаються суперечливі тенденції щодо зміни тіньового сегмента, який протягом багатьох років завдавав найбільших збитків державному бюджету в порівнянні з іншими категоріями товарів.

Тіньова частка у нафтогазовій галузі мала тенденцію до зниження, з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, проте у 1 кварталі 2025 року знов зросла до 19%; у тютюновій галузі -- спостерігаємо зростання тіні з 6% у 2020 році до 25% за підсумками 2024 року, та 19% у 2025 році; у алкогольній продукції -- тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, у 2023 році знизилася до 38%, у 1 кварталі 2025 року знизилась до 31%.

Що коїться на ринку підакцизних товарів, і чому ми спостерігаємо безперервні зміни в трендах?

Для аналізу повноти оподаткування акцизом на паливо, що виробляється та імпортується в Україну, були залучені дані енергетичного балансу країни, розроблені Державним комітетом статистики України. Ці дані щорічно публікуються та аналізуються в контексті загального споживання пального, що базується на середньому показнику пробігу транспортних засобів.

Для аналізу динаміки легальних продажів у періоді 2021-2024 років були застосовані дані Державної податкової служби щодо роздрібного продажу пального. Як проксі для відстеження змін у реальному споживанні були використані відомості про кількість укладених договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, які публікує МТСБУ.

Відповідно до розрахованих даних, у 2025 році втрати бюджетів від несплати податків з пального (чорні продажі + мінімізація податків мережами) складуть 7-10 млрд гривень.

Сплата податків найбільшими мережами АЗС є вкрай нерівномірною. Частина мереж сплачують більше 2 грн податків на літр, а частина -- менше 1 гривні. Так само з заробітними платами: більше половини мереж сплачують ринкові заробітні плати, а частина мереж сплачують всім співробітникам "мінімалку".

На ринку пального відбувається постійна боротьба правоохоронних та перевіряючих органів із "схемами" по мінімізації податків, багато років вона триває зі змінними успіхами. Протягом 2023-2025 року успішно працює Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення "тіні" на ринку пального: за підсумками засідань ТСК були внесені зміни до низки законів, надано доручення БЕБ, Поліції, ДПС, започатковано проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції тощо.

У 2024 році Комітет з фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся зменшенням схем у сфері підакцизних товарів. За останні кілька місяців діяльність контролюючих органів та правоохоронних структур значно посилилася, що ускладнило функціонування "сірих" та "чорних" схем. На початку 2025 року обсяги легальних продажів почали зростати, відповідно, частка тіньової економіки почала зменшуватися.

Для оцінки рівня "тіні" та динаміки в тютюновій індустрії була застосована методологія, яка успішно використовується експертами міжнародної організації Healthy Initiatives для аналізу "тіні" в різних країнах. Цей підхід базується на порівнянні легальних продажів тютюнових продуктів за роками з даними про кількість курців, отриманими з соціологічних опитувань.

Згідно з дослідженнями, проведеними Київським міжнародним інститутом соціології, 27% опитаних є теперішніми курцями, 69% з яких вживають сигарети (5,6 млн курців сигарет). У реалізації на внутрішній ринок сигарети в 2024 році становлять 79%, ТВЕН -- 19%, сигарили -- 2% (дані ДПС).

Аналіз нелегальної частки на ринку сигарет, проведений шляхом порівняння доходів і споживання, вказує на те, що у першому кварталі 2025 року "тіньовий" сегмент становить 19%. Водночас, бюджетні втрати через несплату податків з тютюнових виробів у 2023 році оцінюються в межах 18-20 мільярдів гривень.

За дослідженнями компанії "Кантар", "тінь" зменшилась з минулорічних 25% до 14,2% на початку 2025 року, проте у травні 2025 року зросла до 16,2%. Половина з цієї "сірої" продукції -- псевдо-експорт або маркована duty-free. При такому рівні нелегальної сигаретної продукції на ринку України річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у 25,2 млрд грн (оцінка "Кантар").

Схеми на ринку тютюнової продукції еволюціонували -- останнім часом значно зростає псевдоекспорт. Для прикладу, виробники формально декларують експорт до країн на кшталт Сирії, але фактично продукція залишається на внутрішньому ринку.

Ситуація в різних регіонах України виявляється надзвичайно неоднорідною: хоча у 2025 році більшість областей продемонстрували зростання "білих" доходів і, відповідно, зменшення тіньової економіки, Житомирська, Вінницька, Кіровоградська та Чернігівська області залишаються на низьких позиціях за темпами легальних продажів.

Як і в ситуації з пальним, ринку тютюнових виробів приділяє особливу увагу Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та ТСК з питань економічної безпеки. За підсумками розгляду схем у тютюновій галузі було розроблено низку важливих змін до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та перевіряючим органам. На цей час вдалося втримати рівень "тіні" в межах 20%, проте суттєвого зменшення "тіні" досягти поки що не вдалося.

Для оцінки рівня "тіні" та динаміки на ринку алкогольних напоїв були застосовані дані Всесвітньої організації охорони здоров'я, статистика податкових надходжень за роки, а також інформація про споживання алкоголю населенням.

Згідно з проведеними розрахунками, загальний обсяг споживання алкогольних напоїв у першому кварталі 2025 року становитиме приблизно 5,47 літра чистого етилового спирту на душу населення. При цьому, тіньове споживання оцінюється приблизно у 31% від загального ринку. Це призводить до щорічних втрат для державного бюджету в межах 7-8 мільярдів гривень.

Попри старання відповідного Комітету Верховної Ради та Тимчасової слідчої комісії, що займається питаннями економічної безпеки, частка "тіньових" операцій у сфері підакцизних товарів залишається високою. Як наслідок, втрати державного бюджету прогнозуються на рівні 35-38 мільярдів гривень у 2025 році.

У підакцизних секторах протягом багатьох років існує вимога до використання РРО та ведення товарного обліку. Однак, як показують статистичні дані, обсяги тіньових схем не залежать від цих аспектів.

У цих сферах, як і в багатьох інших, активно практикується торгівля без належної документації, як для товариств з обмеженою відповідальністю, так і для фізичних осіб-підприємців. Це відбувається через Інтернет або в маленьких торгових точках у містах і селах, а також у напівлегальних закладах, де видаються фальшиві чеки або ж їх не надають зовсім. Виготовлення продукції без сплати податків також має місце на "підпільних" виробництвах без жодного документального супроводу або на напівлегальних потужностях, що працюють у "третю зміну".

Отже, різноманітні додаткові труднощі в адмініструванні для підприємців лише підвищують витрати на ведення легального бізнесу, водночас не впливаючи на "сірі" схеми.

На цей час за якістю державного управління Україна, на жаль, значно відрізняється навіть від найменш розвинутих країн Європи (згідно даних Світового банку).

Для подолання схем мінімізації податків потрібна ключова системна зміна, про що свідчить вдала практика країн ЄС, -- збільшення ефективності роботи перевіряючих та контролюючих органів, мінімізація корупції у них, реформування судової системи, побудова інклюзивних інституцій.

Ключовим аспектом є необхідність повного оновлення найбільш корумпованих державних установ в країні, зокрема Державної митної та Податкової служб, а також Бюро економічної безпеки. Це повинно включати вибір керівників через відкриті конкурси за участю міжнародних експертів, переатестацію всіх співробітників та впровадження якісних критеріїв для оцінки їхньої роботи.

Крім того, заслуговує на увагу:

· Забезпечити публічність даних про обсяги продажів, наданих послуг по найбільш уразливих групах товарів та послуг, деталізація груп підакцизної продукції (з урахуванням даних аналітичної системи СОД РРО);

· Запровадити економічні стимули для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків, фінансові стимули споживачів);

· Посилити тиск на "чорних" торговців шляхом збільшення розміру штрафних санкцій за нелегальну торгівлю підакцизними товарами (КУПАП);

· Сформулювати вимогу щодо необхідності створення зразків виробленої тютюнової продукції за допомогою обладнання, яке вже є в розпорядженні підприємств.

· Розробити та прийняти закон щодо "дропів", зокрема запровадження "реєстру дропів" (законопроект НБУ);

· Забезпечити оприлюднення аудиту СМКОР від КМУ та запровадження критеріїв ефективності СМКОР.

Ми сподіваємося, що владні структури вислухають рекомендації фахівців і внесуть необхідні корективи в законодавство, що сприятиме підвищенню ефективності інституцій. Це, у свою чергу, забезпечить суттєві додаткові надходження до державного бюджету, які вкрай важливі для зміцнення обороноздатності країни.