Telegram продовжує бути провідною платформою для отримання новин серед соціальних мереж, проте зростає тривога щодо поширення дезінформації, згідно з дослідженням USAID-Internews.

Половина опитаних вважає, що держава не повинна втручатись у діяльність "Телеграма", натомість кожен третій зазначає, що необхідно встановити правила його роботи.

У 2024 році в Україні спостерігається зростання аудиторії соціальних мереж на 8%, що становить 84%. Телеграм продовжує залишатися провідною платформою для комунікації та отримання новин, демонструючи позитивну динаміку в охопленні користувачів. Згідно з дослідженням, 73% респондентів використовують месенджер для отримання новин, а 81% — для спілкування. Ці дані були оприлюднені в щорічному звіті USAID-Internews "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році", який сьогодні було представлено в "Укрінформі".

Використання соціальних платформ для комунікації та отримання інформації в Україні.

Відзначено, що статистика користування Телеграмом значно перевищує дані інших соціальних платформ.

Використання відоплатформи Ютуб збільшилось як у контексті загального залучення -- на 15% до 47%, так і в контексті споживання новин -- на 3% до 19%.

Інтерес респондентів до новин у Вайбері зменшився з 15% до 12%, тоді як у Інстаграмі він зменшився з 10% до 7%.

Проведені фокус-групи виявили більше аспектів використання соціальних мереж.

Респонденти, які довіряють Телеграму більше, ніж іншим джерелам інформації, водночас мають побоювання щодо легкості розповсюдження неправдивих новин, відтак здебільшого вони використовують одразу декілька різних телеграм-каналів для перевірки новин.

51% опитаних висловили негативне ставлення до ймовірної заборони "Телеграму".

Аудиторія висловлює негативне ставлення до можливого заборони Телеграма, вважаючи це порушенням свободи слова та обмеженням права на отримання інформації. Половина респондентів переконана, що держава не повинна втручатися в діяльність платформи, тоді як кожен третій підкреслює важливість встановлення певних правил щодо її функціонування. У випадку, якщо ця соціальна мережа буде заборонена, користувачі планують слідкувати за улюбленими блогерами та каналами на інших платформах або обходити блокування, тоді як інша половина буде шукати нові джерела інформації.

Фейсбук: спостерігається спад зацікавленості більшості опитаних у якості новинного джерела, багато з них підкреслюють, що користуються платформою переважно для спілкування з друзями. Лише кілька респондентів використовують його для отримання новин, пов'язаних виключно з їхнім районом. Серед молоді віком від 18 до 30 років не було виявлено жодного, хто б користувався соцмережею для отримання новин, оскільки вони вважають її "застарілою та незручною".

YouTube привертає увагу респондентів усіх вікових груп та регіонів як платформа для перегляду розважальних шоу, фільмів і музичних відео. Крім того, користувачі охоче дивляться контент, створений блогерами, експертами та впливовими особами.

Вайбер практично не слугує джерелом новин. Лише деякі респонденти старше 40 років користуються ним, маючи підписку на канал "Блискавка". Інтерес до Вайбера як платформи для спілкування серед респондентів також поступово зменшується.

Інстаграм переважно застосовується молодшими та середніми респондентами для споживання розважального контенту. Проте, спостерігається зростаюча тенденція, що ця соціальна платформа також надає новинний контент, який користувачі готові сприймати.

ТікТок стає більше поширеним, в тому числі для споживання новин. Особливо активно його використовують люди середнього віку. Респондентів приваблює, що новинні ролики подаються в легкій та зрозумілій формі, відео короткі, але концентровані за змістом. Інформаційний контент змішується/чергується з розважальним. У той же час респонденти відзначають циркуляцію новинного контенту, який часто є маніпулятивним, підіймає теми "зради", висмикує новини з контексту.

Дослідження виявило, що у 2024 році спостерігається суттєве збільшення кількості учасників групових чатів. Близько 40% активних користувачів соціальних мереж отримують новини, які розповсюджують їхні знайомі в таких чатах, а кожен третій користувач активно ділиться новинною інформацією зі своїм колом спілкування у групах.

Споживання інформації в групових бесідах.

Багато українців усвідомлюють можливі загрози, пов'язані з використанням соціальних мереж, проте лише третя частина має знання про конкретні методи захисту.

Поінформовані про специфічні варіанти захисту в основному застосовують необхідні конфігурації.

Дослідження під назвою "Ставлення та довіра до українських медіа у 2024 році" було проведене аналітичною компанією InMind за ініціативи міжнародної неприбуткової організації Internews Network. Ця організація реалізує "Медійну програму в Україні" за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Головною метою цього дослідження є аналіз медіа-звичок українців, визначення рівня їхньої довіри до медіа та оцінка вразливості до іноземних інформаційних впливів і маніпуляцій.

Під час дослідження було опитано 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Було організовано серію особистих інтерв'ю, а також фокус-групи та бесіди з різними категоріями українців, серед яких: жителі маленьких містечок, що знаходяться поблизу зон бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, які переселилися до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; а також мешканці тимчасово окупованих регіонів та/або територій, де тривають активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).

Інтерв'ю та фокус-групи здійснювалися в період з травня по липень 2024 року.