Реформа публічних інвестицій продовжується: Шуляк поділилася інформацією про нові проєкти.

Згідно з інформацією, наданою РБК-Україна, про це заявила Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, під час форуму "Recovery Construction Forum 4.0", а також лідер партії "Слуга Народу".

За її словами, це не лише проєкти, пов'язані з енерго-, водо- та теплопостачанням, а й проєкти, пов'язані з переробкою відходів, будівництвом нових сміттєпереробних заводів.

Олена Шуляк зазначила, що на кінець грудня минулого року потреба в фінансах для відновлення України після наслідків російської агресії вже сягнула понад 530 мільярдів доларів. Проте, з огляду на постійні ворожі атаки, ця цифра до кінця 2025 року може зрости на десятки мільярдів доларів.

Одночасно депутатка підкреслила, що відновлення України займе не один і не два роки, тому дуже важливо ретельно та всебічно спланувати цей процес. З цією метою вже частково прийнято відповідні законодавчі ініціативи.

"З 2024 року ми розпочали масштабну комплексну реформу в сфері публічних інвестицій, для якої були затверджені необхідні законопроєкти. У рамках цього процесу передбачено створення трьох рівнів проєктних портфелів: національного, регіонального та місцевого", - повідомила депутатка.

Перший рівень портфеля включає в себе масштабні державні проекти, які контролюються безпосередньо урядом за участю міжнародних фінансових ресурсів. Другий рівень охоплює ініціативи, що впроваджуються на обласному рівні. Третій рівень складають проекти, реалізовані на рівні громад, які є необхідними для комплексного відновлення і досягнення запланованих результатів.

"На національному рівні вже зареєстровано близько 150 проєктів, і кожен громадянин має можливість відвідати веб-сайт відповідного міністерства для ознайомлення з ними", - повідомила Олена Шуляк.

Основна увага приділяється ініціативам у сферах енергетики, водопостачання та теплопостачання. Крім того, йдеться про проєкти, які зосереджені на утилізації відходів та зведенні нових підприємств для переробки сміття.

"Ба більше, в цей портфель зараз потрапили й проєкти, які пов'язані з інфраструктурою, особливо в частині будівництва соціального житла", - поінформувала нардепка.

Крім цього, додала вона, в Україні вже затверджена стратегія регіонального розвитку, відповідно до якої зараз оновлюють свої стратегії розвитку громади, а регіони вже оновили. Всі вони корелюються з портфельними проєктами публічних інвестицій, які зараз оприлюднює держава.

Одним із серйозних викликів є узгодження планування, що здійснюється на стратегічному, бюджетному та безпосередньо просторовому рівнях.

Всі генеральні плани міст і майстер-плани наразі підлягають перегляду з урахуванням інтересу потенційних інвесторів, які бажають вкласти свої кошти, зазначає парламентарка. Інвестори оберуть ту громаду, в якій чітко окреслено, як буде відбуватися розвиток, які будівельні проекти реалізуються, де створюватимуться нові робочі місця, де розташовуватимуться підприємства, а також які є можливості для зростання та розвитку.

"Отже, громади, які щиро намагаються досягти не лише ефективного відновлення, а й успішного розвитку, активно розробляють відповідні стратегічні документи. Це служить одним із показників того, чи місцева влада справді діє на користь інтересів своїх мешканців," - зазначила Шуляк.

Вона повідомила, що попри відтермінування обовʼязковості планів просторового розвитку до 2028 року, деякі громади продовжують їх створювати.

Так, на сьогодні цей процес триває в більше ніж 140 громадах, а 7 громад ППР уже затвердили. Більшість з них розташовані в прифронтових регіонах - Чернігівській і Харківській областях. Натомість умовно тилові громади створювати ППР не поспішають.

Згідно з висловлюваннями народної депутатки, громади, які прагнуть до розвитку в рамках прозорих і справедливих принципів, вже визначили свої плани щодо просторового розвитку. Цікаво, що мова йде про невеликі громади. Водночас великі міста, де часто має місце безладна забудова, не спішать приєднуватися до цього процесу, виправдовуючи свою позицію тим, що в умовах війни такі дії є дещо недоречними.

"Олена Шуляк підкреслила, що приклади громад, які вже реалізують ці ініціативи, свідчать про те, що в умовах війни такі процеси є вкрай важливими. Адже якісне планування є запорукою ефективного відновлення."