Раритети Петра Могили, XVII століття плащаниця та колекційні писанки.

У Києві відкрилася масштабна виставка "Дерево життя: Великодній символ єдності"

Уперше за понад три роки повномасштабної російсько-української війни у великій залі першого поверху Національного музею декоративного мистецтва України відкрилася велика виставка "Дерево життя: Великодній символ єдності". Упродовж цього періоду в закладі було представлено чимало проєктів, проте нинішній наймасштабніший, коли залучили багатьох партнерів і зі сховищ дістали унікальні раритети: атрибут для богослужінь - антимінс митрополита Петра Могили (1596-1647) та плащаницю - ікону на полотні, якій понад 220 років - із церкви Сорока Святих міста Конотопа, пов'язаної з нащадками роду гетьмана Івана Самойловича (1630-1690).

Давній символ в українських традиціях та візуальній культурі - дерево життя - дав змогу поєднати у виставковій залі писанки, витинанки, живопис, вишивку і гончарство. Через цей символ відчувається зв'язок поколінь від найдавніших часів і тяглість сенсів, що проходять крізь століття.

Укрінформ побував на відкритті виставки "Дерево життя: Великодній символ єдності" і розповідає про експонати, які укріплюють віру в перемогу світла.

ГЕНЕТИЧНА ПАМ'ЯТЬ УКРАЇНЦІВ: МИСТЕЦТВО ВІД АНТІЧНОСТІ ДО СЬОГОДНІШНІХ ДНІВ

"Дерево життя, з одного боку, є символом, який часто зустрічається на виставках у багатьох варіаціях, а також на вишиванках. Проте його унікальність полягає в тому, що цей образ є гнучким і легким, що дозволяє застосовувати його в різних контекстах," - зазначає співкураторка проєкту Анна Гудімова.

Виставка розпочинається з палеоліту — кам'яної доби, найдавнішого етапу в історії людства. Тут особливу увагу привертає Мізинська стоянка на Сіверщині (Чернігівська область), відома завдяки знахідкам, які були зроблені понад століття тому, зокрема, витворам мистецтва. Серед них виділяється браслет, виготовлений з бивня, прикрашений унікальним орнаментом. Це історичне занурення може вразити багатьох, проте саме з таких глибин починається формування української культури.

"Це справжнє диво, генетична пам'ять," - зазначає Людмила Строкова, керівниця проекту "Дерево життя: Великодній символ єдності", яка також обіймає посаду генеральної директорки Національного музею декоративного мистецтва України. Вона акцентує увагу на тому, що основна мета виставки полягає в тому, щоб через мистецькі трансформації продемонструвати символ дерева життя української нації, який має свої корені в глибокій давнині, а також зв’язки з сучасністю та перспективами майбутнього.

Дерево життя - один із найвідоміших архетипів у візуальній культурі, який уособлює зв'язок між трьома світами - підземним світом, землею та небом, а також між минулим, теперішнім і майбутнім. У нашій традиції ці смисли збережені й продовжують жити в декоративному мистецтві, обрядах і сучасних художніх творах.

"У повсякденному житті люди рідко звертають увагу на мистецькі символи, образи та семантику святкових традицій, які їм відомі і дотримуються багатьма," - зазначає Людмила Строкова. Виставка пропонує можливість розглянути оздоблені орнаментами порохівниці, скрині, кахлі, форми для пряників та пасок як справжні витвори мистецтва, а також розкрити культурний контекст, закладений у предметах та елементах, пов'язаних з богослужінням.

Структура виставки нагадує дерево, де коріння, стовбур і крона співвідносяться з різними її частинами. У першій секції можна знайти артефакти, що містять символи з давньою історією: меандри, солярні знаки та стародавні орнаменти.

Ці символи можна знайти як у археологічних знахідках часів палеоліту, так і в побутових предметах XIX століття, які використовували українці. В експозиції представлені орнаментований браслет із мамутового бивня (з Мізинської стоянки, близько 19–18 тисяч років тому), кубок Трипільської культури (середина IV тисячоліття до н. е.) та писанки XI-XII століть. Поряд можна побачити дерев'яні різьблені форми для медових пряників, які мають понад 200 років і відразу привертають увагу як витвори мистецтва.

ПИСАНКИ, "СОЛДАТКА" ЗАРЕЦЬКОГО І РАРИТЕТ МИТРОПОЛИТА ПЕТРА МОГИЛИ

В експозиції присутній живопис. Окрім барокових вишивок священицьких підризників XVII століття, які захоплюють своєю красою, можна побачити яскраві квіти на картинах Ганни Собачко-Шостак (1883-1965). Просторово гармонійно з'єднуються твори: пасхальна "Солдатка" Віктора Зарецького, чий ювілей відзначаємо сьогодні, та "Великодня заутреня" Миколи Пимоненка - на жаль, лише фотокопія, оскільки Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка був пограбований під час кількамісячної російської окупації міста в 2022 році.

Які ще експонати з кількох сотень представлених на виставці не варто пропустити? Радить Ксенія Башуцька, завідувачка виставково-експозиційного відділу НМДМУ, співкураторка проєкту "Дерево життя: Великодній символ єдності". Кілька - відгороджені у глибині зали ліворуч. Там справжні раритети колекції Національного музею декоративного мистецтва України, які не часто показували навіть у період до повномасштабної війни.

Представлені два антимінси – це особливі атрибути для богослужінь, які мають невеликі розміри та виконані на тканинній основі, в якій вшиті мощі святих. Один із них, датований приблизно 1633 роком, належав митрополиту Петру Могилі. Інший антимінс відомий лише за тим, що він походить з першої половини XVII століття. Загалом антимінси, що в перекладі означає "замість престолу", з'явилися в той час, коли виникла потреба проводити Літургію поза межами храму, в умовах походу.

Ще одна цікава знахідка, яка була представлена на виставці, – це рідкісна плащаниця з церкви Сорока Святих у Конотопі, що має зв'язок з нащадками гетьмана Івана Самойловича (1630-1690). Фактично, це ікона на тканині, вік якої перевищує 220 років.

Плащаниця проходила процес реставрації протягом тривалого періоду, з 2014 до 2021 року. Після цього її виставляли лише один раз на тиждень, перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зазначає Ксенія Башуцька.

Основна частина виставки зосереджена на великодніх традиціях, в яких Дерево життя символізує відновлення, сімейну єдність та безперервність мистецьких звичаїв. Уявіть, як у родині Михайла Грушевського готували сирну паску, спостерігаючи за відтвореною дерев'яною різьбленою формою, що використовувалася для її виготовлення. Поруч розміщені фрагменти автентичної форми з Полтавщини, що датується позаминулим століттям.

В експозиції також можна побачити безліч писанок з однієї з найбільших колекцій в Україні — Національного музею декоративного мистецтва. Ця колекція налічує майже 5 тисяч експонатів, серед яких писанки з таких регіонів, як Курщина та Кубанщина. Історія формування цієї музейної колекції почалася понад століття тому.

ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАХИСНИКІВ З ВИТИНАНКАМИ ВІД ДАРІЇ АЛЬОШКІНОЇ

В центрі виставки розташована інсталяція "Дерево пам'яті", яка була створена на основі трьох витинанок Дарії Альошкіної: "Дерево життя", "Насіння" і "Молитви". Четверта сторона простору, обрамленого білими витворами, представлена стрічками, на які кожен відвідувач має можливість повісити білосніжну пташку, висловлюючи вдячність захисникам, які загинули в боротьбі за Україну. Це місце тиші та вдячності всім, хто захищає країну, а також символ глибокої спільної пам'яті про тих, хто віддав своє життя за краще майбутнє, зазначають куратори.

Дарія Альошкіна, яка не змогла бути присутньою на відкритті виставки "Дерево життя: Великодній символ єдності" у Києві, поділилася своїми думками з Укрінформом: "Дерево життя — це мій улюблений образ! Воно є не лише естетично привабливим елементом мистецтва, а й глибоким символом, що втілює багатовікову мудрість і зв'язок між поколіннями. Цей мотив можна зустріти практично в усіх культурах світу, адже він символізує безперервність існування, єдність минулого, сучасності та майбутнього, а також гармонійні відносини між людиною і природою".

Центром витинанки "Насіння" є образ жінки - берегині, яка є основним носієм інформації, її збереження та передачі новому поколінню. Образ жінки обплетений мереживом із символами - кодами, які ми зустрічаємо на традиційних рушниках, килимах, писанках... Це витинанка про близькість природи до людини; про ресурс який допомагає і відновлює.

У витинанці під назвою "Молитва" представлені два сумні ангели, які стоять біля вікна, сповнені горя та співчуття. Їхні схилені голови та опущені крила втілюють глибокий смуток і страждання, адже в кожну оселю прийшла біда, - пояснює художниця Дарія Альошкіна. - Ці небесні істоти, немов охоронці, несуть світлу молитву за тих, хто потерпає, за тих, хто втратив близьких або переживає важкі часи.

Вікно виступає як перехід між людським світом і вищими силами, через яке ангели передають наші прохання про охорону, надію та мир. Вони втілюють не лише смуток, а й духовну підтримку; їхня присутність нагадує, що навіть у найгірші часи молитва залишається незгасимим джерелом віри.

Ми підіймаємося до Великодня - вже четвертого, що святкуємо в умовах повномасштабного конфлікту. Незважаючи на втрати та труднощі, ми знаходимо в собі сили глибше переосмислити нашу спадщину і з особливою відповідальністю зберігати її, адже культурний код нації потрібно передати наступним поколінням.

Виставка "Дерево життя: Великодній символ єдності" триватиме до 25 травня.

Самченко Валентина, м.Київ