Провівши 26 років у радянських тюрмах і таборах, дізнайтеся, як сьогодні виглядає поховання дисидента та Героя України Левка Лук'яненка.

Минуло точно сім років з моменту, коли пішов з життя автор "Акту проголошення незалежності України".

Рівно сім років тому, 7 липня 2018 року, не стало відомого українського правозахисника, радянського дисидента та Героя України Левка Лук'яненка. Політичний в'язень СРСР є автором "Акту проголошення незалежності України".

Лук'яненко пережив голодомор і одного разу був засуджений до розстрілу. "Телеграф" розповідає, що відомо про чоловіка, який змінив історію України, де його поховано і як виглядає могила Героя України.

Левко Лук'яненко з'явився на світ 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка, що на Чернігівщині. Він пережив жахи Голодомору 1932-1933 років; навесні 1933 року батько врятував їхню сім'ю від голодної загибелі, заховавши кілька бульб у ямі під стежкою. Наприкінці 1944 року, коли Лук'яненку виповнилося 16 років, його мобілізували до радянської армії. Під час навчання в школі автомеханіків у австрійському Медлінгу в 1948 році він відкрив для себе світ літератури, що стало його новою пристрастю.

Після війни вступив до комсомолу та партії, у 1953 році -- на юридичний факультет Московського університету, а через рік Левко Григорович одружився. 1956 року Лук'яненко вирішив зосередитися на підпільній партії УРСС ("Українська Робітничо-Селянська Спілка").

У вересні 1958 року його призначили штатним пропагандистом районного комітету партії в Львівську область, де він разом із дружиною оселився. Він став свідком насильницького вступу людей у колгоспи та руйнування цілих хуторів. У середині 1959 року він залишив посаду в райкомі та перейшов до адвокатської діяльності.

У 1961 році Лук'яненка засудили до страти через його антирадянську діяльність, проте вирок згодом змінили на 15 років ув'язнення. Після звільнення у 1976 році він став одним із засновників Української Гельсінської групи. Вже наступного року його знову засудили, тепер на 10 років тюремного ув’язнення та 5 років заслання. Загалом, він провів 26 років у радянських в'язницях та таборах.

У 1991 році Левко Григорович виступив як один із авторів "Акту проголошення незалежності України". Він був обраний народним депутатом чотири рази.

У 2005 році він отримав звання Героя України, а в 2016-му став лауреатом Національної премії, присвяченої Тарасу Шевченку.

7 липня 2018 року, на дев'ятому десятку життя, помер радянський дисидент. Як розповіла його дружина Надія Лук'яненко, він страждав від лейкозу, а згодом у нього виникли ускладнення, пов'язані з тромбами та рівнем лейкоцитів. Після інсульту медичну допомогу йому надавали в лікарні "Феофанія".

Лук'яненка поховали 10 липня на Байковому кладовищі в Києві. Його останки спочивають на центральній алеї (дільниця № 42а), неподалік від могили першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Пам'ятник цій видатній особистості був відкритий у 2020 році.

Не так давно минула річниця відходу з життя українського актора Юрія Таврова. Ознайомтеся з тим, як склалася доля ковальського персонажа Вакули з кінокартини "Вечори на хуторі біля Диканьки".