Проблеми постраждалих: родичі не отримують компенсацій та медичної допомоги — подробиці.

Суд для встановлення опіки над важкотравмованим військовим може тривати до двох років, розповіли юристи. Крім того, по пів року чекають висновків судово-психіатричних експертів.

Родина Олександра Адаменка, військовослужбовця, який отримав важкі травми, поділилася історією своїх труднощів у лікарнях, медичних комісіях та судових інстанціях, що необхідні для отримання лікування та фінансової допомоги. Частина з цих труднощів пов'язана з бюрократичними перешкодами в медичних установах, інша — з затяжними судовими процесами, які потрібні для оформлення опікунства. У цей час, поки триває судова тяганина, рідні не мають доступу до коштів, які знаходяться на рахунку Олександра і могли б бути використані на його реабілітацію. Юристи надали рекомендації щодо дій у випадках, коли близька людина опинилася в критичному стані через поранення. Про складнощі, що виникають при догляді та опікунстві, розповіли на порталі "Українська правда. Життя".

У цій статті висвітлено складнощі, з якими стикається родина Олександра Адаменка — 50-річного жителя Чернігівщини, який отримав серйозне поранення в 2023 році і відтоді знаходиться у вегетативному стані. Його дочка Анна поділилася з журналістами історією їхніх випробувань, зокрема медичними, фінансовими та правовими труднощами, з якими їм довелося зіткнутися.

Анна розповіла, що після завершення лікування її батька йому видали виписку, а медична комісія визнала його "цивільно непрацездатним". Чоловіка звільнили з військової служби, і він почав отримувати мінімальні соціальні виплати. У колишнього військовослужбовця виявили серйозне ураження спинного мозку, через яке він не може рухатися, самостійно харчуватися, не впізнає близьких і потребує реабілітаційних заходів. Деякий час його доглядали у паліативному відділенні місцевої лікарні, а згодом сім'я переїхала до Рівненської області.

Тим часом родина почала оформлювати опіку: це робиться через суд і після відповідної експертизи. Експертиза проводилась у Чернігівській області і ніяк інакше, пояснила Анна. Тому родина самостійно везла хворого Олександра за тисячу кілометрів, щоб отримати висновок про повну недієздатність. Після поїздки батьку стало гірше, сказала дочка. З її слів, на реабілітацію потрібні гроші, але немає доступу до рахунків Олександра з заробітком від служби.

"У кожній лікарні, ЦНАПі чи іншій установі ти завжди приходиш і просиш не те, що гарантовано належить воїнам, а щось особисте. Це забирає сили," -- поділилася Анна з журналістами.

УП навела пояснення фахівців щодо ситуації, з якою зустрілась родина Олександра Адаменка та інші. Співрозмовниками журналістів стали адвокат Сергій Ланкін та Христина Ковцун з ГО "Юридична сотня". Фахівці розповіли, що потрібно знати родинам важкопоранених військових:

Анна, донька Олександра Адаменка, поділилася з УП, що насправді лікування в лікарнях потребує значних фінансових витрат. За її словами, в медичних установах, де знаходився її батько, вона була змушена купувати пелюшки, підгузники, ентеральне харчування та медичні препарати.

У 2023 році журнал "Фокус" опублікував переклад статті Майкла Віссеманна, яка присвячена викликам у сфері надання медичних послуг. У матеріалі розглядається зростаюча кількість жертв унаслідок бойових дій та підкреслюється необхідність підготовки медичної системи до обслуговування великої кількості постраждалих з серйозними травмами.

Нагадаємо, у січні 2025 року військова медикиня Анна Михайлова поділилася своїми думками щодо військової медицини, зазначивши, що вона, на її погляд, може завдавати шкоди пораненим солдатам.