Підтримка бюджету: яким чином агропромисловий комплекс забезпечує більше 70% експортних надходжень України -- Delo.ua

Сільське господарство має багато чинників, що стимулюють його зростання, але й чимало проблем, які важко вирішити за поточних умов. А втім АПК залишається найпотужнішою галуззю української економіки. В агросекторі зайнято приблизно 17% українців, зусиллями яких забезпечується 19% ВВП України та понад 70% її валютного виторгу. Однак треба розуміти, що ці показники є вражальними не стільки завдяки стрімкому розвитку галузі, скільки через обвал обсягів виробництва та експорту в інших секторах економіки, що стало наслідком російської агресії.

Фермери з різних куточків планети вказали на збільшення вартості ресурсів, а також на екстремальні погодні умови і коливання цін на сировинні товари як ключові загрози для своєї прибутковості в найближчі два роки.

Водночас Україна зазнає ударів від агресії з боку Росії. За час війни непрямі збитки українського аграрного сектору оцінюються в $83,1 млрд, що є значно меншим показником у порівнянні з ритейлом ($450,5 млрд) та промисловістю разом з будівництвом ($410 млрд). Найбільші руйнування торкнулися ключових об'єктів цієї галузі, зокрема портової інфраструктури, великих елеваторів, тваринницьких ферм, переробних підприємств і складів з продуктами харчування. Росія продовжує завдавати шкоди важливій інфраструктурі України. Крім того, не слід забувати про окупацію українських територій, що призводить до втрати аграріями їхніх земельних ресурсів.

За даними американського Інституту збитковості, фермерські господарства здатні витримувати фінансові втрати лише протягом трьох років, після чого зазвичай вони починають банкрутувати. Проте український агробізнес показав вражаючу здатність адаптуватися не тільки до умов воєнного стану, але й до зміни способів експорту зерна – з морського на залізничний та автомобільний транспорт, а також до зниження рентабельності у рослинництві та браку потужностей для зберігання врожаю.

ФАО дещо оновила свій прогноз щодо глобального виробництва зернових на 2024 рік, підвищивши його до 2853 млн тонн, завдяки зростанню виробництва рису та пшениці, що частково компенсувало зменшення обсягів фуражного зерна. Однак загальний показник залишиться дещо нижчим у порівнянні з 2023 роком.

Виробництво пшениці зросте до 792,9 млн т (+0,2% за місяць і +0,5% за рік) завдяки сприятливим погодним умовам в Австралії, хоча врожай у ЄС зменшиться через надмірні опади. Фуражне зерно прогнозується на рівні 1521 млн т (-0,8% від минулого року) через зниження врожаю кукурудзи та ячменю в ЄС, хоча очікується рекордний урожай кукурудзи у США завдяки сприятливим умовам.

Прогноз виробництва рису становить 539,2 млн т, що є історичним максимумом і на 0,9% більше за минулий сезон, здебільшого через рекордні врожаї в Індії, незважаючи на втрати у М'янмі через повені та конфлікти.

В той же час Єврокомісія переглянула свої прогнози щодо врожаю пшениці в країнах ЄС, зменшивши його з 114,6 млн тонн до 112,6 млн тонн, що на 11% нижче середнього показника за останні п'ять років. Крім того, прогноз валового збору кукурудзи також знизився — з 60,1 до 58,0 млн тонн.

Українська зернова асоціація переглянула свої прогнози щодо врожаю зернових та олійних культур на 2024 рік, зменшивши його на 2,8 млн тонн до 71,8 млн тонн. Згідно з інформацією, наданою УЗА, у 2023 році загальний врожай склав 82,8 млн тонн.

Прогноз на 2024 рік сформований на основі середніх кліматичних умов, зафіксованих протягом попередніх п’яти років. Однак, зміни в погоді навесні та влітку можуть вплинути на ці оцінки. Зменшення очікуваного врожаю пов'язане з посушливими умовами в Україні у липні, які негативно позначилися на потенційній продуктивності пізніх сільськогосподарських культур.

За таких умов експорт у сезоні 2024/2025 прогнозується на рівні 41 млн т, що на 2,5 млн т менше від попереднього прогнозу. У попередньому сезоні, що завершився 30 червня поточного року, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн т. Тож експорт може скоротитися більш ніж на 16 млн т порівняно з минулим роком.

За даними Національного банку України, експортна виручка, що надійшла в країну в першій половині 2024 року, зросла на 15,9% у порівнянні з таким же періодом минулого року, що складає додаткові $3,3 млрд. Водночас обсяг невідшкодованої валютної виручки залишається стабільним, коливаючись у межах $7-8 млрд.

У жовтні 2024 року Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, зазначив, що рівень своєчасного повернення валютних надходжень від експорту агропродукції перевищує 80%. Він також повідомив, що в листопаді 2023 року була введена нова процедура експорту сільськогосподарської продукції, що регулює механізм повернення валютних надходжень.

Станом на листопад 2024 року, рівень своєчасного повернення досягнув понад 80%. Затримки у поверненні валютної виручки коливаються в межах 10-15%, що еквівалентно приблизно $3-3,5 млрд. Завдяки цим заходам вдалося значно поліпшити показник повернення валютної виручки — він знизився з $8 млрд до $3,5 млрд.

Крім збитків, спричинених війною та нелегальним експортом, аграрний сектор України у 2025 році зіткнеться з невизначеністю щодо податкових зобов'язань. Серед можливих нововведень, які обговорюються законодавцями, є підвищення військового збору до 5% та введення мінімального податку на землю, що передбачено у законопроєкті про загальне підвищення податків.

Крім того, агробізнес зіткнувся з додатковим фінансовим навантаженням через підвищення акцизів на паливо, яке вступило в силу в серпні 2024 року. Враховуючи, що аграрії щорічно споживають понад 1,5 мільярда літрів дизельного пального, у 2025 році їм доведеться заплатити понад 5,5 мільярда гривень додатково. Аргументи фермерів, які стверджували, що сільськогосподарська техніка не використовує дороги загального користування і тому не повинна підлягати акцизу, були проігноровані.

Агробізнес висловлює обережність щодо ініціативи підвищення ПДВ на 2-3%. Якщо ставка податку зміниться, це може призвести до значних додаткових витрат для великих агропідприємств, які можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягів їхньої реалізації.

Генеральний директор холдингу "Контінентал Фармерз Груп" Георг фон Нолкен наголосив на тому, що у разі запровадження податкових новацій держава також має ефективно боротися з "чорними" та "сірими" гравцями.

Незважаючи на це, аграрії розуміють необхідність підвищення податків у період воєнного стану, наголошуючи на тому, що це навантаження потрібно рівномірно розподілити між усіма гравцями ринку, а не покладатися лише на "білий" бізнес.

З роками конфлікту питання браку робочої сили стає все більш актуальним. Особливо критично це проявляється у агропромисловому комплексі, де спостерігається значна нестача водіїв вантажівок, які часто призиваються до Збройних Сил України. На сьогоднішній день їхній недолік оцінюється приблизно в 30 тисяч осіб, що становить більше 25% від загальної потреби.

Власник логістичної компанії "Балк-Транс" Олександр Шатайло розповів, що водії масово звільняються, адже бояться, що їх зупинять на блокпостах і мобілізують. Дехто виїжджає за кордон.

Існують ситуації, коли водії виїжджають за межі України на транспортних засобах компаній у країни Європейського Союзу, залишаючи вантажівки і звертаючись за притулком. У зв'язку з цим Укртрансбезпека вже скасувала ліцензії для понад 200 перевізників, проте проблема виїзду військовозобов'язаних осіб залишається актуальною. Часткове рішення полягає у залученні жінок до навчання на водійські курси, але ця ініціатива поки що не отримала широкого поширення.

Згідно з результатами дослідження, проведеного компанією "Делойт" у співпраці з Gradus Research, 45% жінок, які взяли участь в опитуванні, висловили бажання отримати нову спеціальність, що традиційно вважається чоловічою. Крім того, жінки виявляють більшу готовність до проходження курсів підвищення кваліфікації: нові професії освоюють 35% представниць жіночої статі, у той час як серед чоловіків цей показник складає лише 26%.

Аналітики аграрного ринку підкреслюють серйозну проблему дефіциту робочих рук у цій галузі. Найбільшою складністю залишається пошук висококваліфікованих спеціалістів, таких як агрономи, трейдери з знанням іноземних мов та оператори сільськогосподарської техніки. В умовах, що склалися, учасники ринку прогнозують подальше загострення нестачі кадрів, тому компанії вже сьогодні активно впроваджують програми спеціалізованого навчання та залучення фахівців з конкуренції.

У 2024 році аграрії вже не сподіваються на швидке закінчення війни, як це було в 2022-2023 роках. У зонах, близьких до фронту, багато виробників вирішили відмовитися від сівби озимих культур, чекаючи на завершення конфлікту. Деякі фермери зменшили площі посівів на 30-40%, але не планують залишати свою справу. У прикордонних районах Чернігівщини земля залишається необробленою, і навіть після закінчення бойових дій вона може залишатися пусткою протягом 5-7 років через побоювання місцевих мешканців.

Зростання цін на сільськогосподарську продукцію сприяє компенсації втрат у площах та врожайності. У вересні 2024 року індекс продовольчих цін ФАО досяг рекордних 124 пунктів, що є найвищим показником за останні два роки. Ціни на українську кукурудзу також різко підскочили, перевищивши $200 за тонну, що суттєво більше, ніж $125 у минулому році.

Сьогодні аграрії рідше говорять про труднощі, пов'язані з експортом зерна, які виникли на початку війни. У березні 2022 року вдалося вивезти лише 300 тисяч тонн. За два роки в Україні з'явилася розвинута мережа зернотрейдингових компаній, а в торгівлі беруть участь не тільки великі агрохолдинги, але й фермери, кооперативи та логістичні фірми.

Завдяки розвитку інфраструктури витрати на транспортування зерна знизилися, а черги на кордоні стали менш тривалими. Проте стабільність логістичних процесів все ще знаходиться під ризиком через атаки на портову інфраструктуру з боку Росії та можливі акції протесту фермерів у країнах ЄС.

Та попри труднощі аграрії розраховують компенсувати збитки за 2024-2025 роки й налаштовані працювати з прибутком, навіть в умовах війни, логістичних викликів та браку робочої сили.

МХП — це міжнародна корпорація, що спеціалізується на харчових продуктах та агротехнологіях, з виробничими потужностями, розташованими в Україні та на Балканах. Акції компанії котируються на Лондонській фондовій біржі, а її продукція експортується більш ніж у 70 країн світу. У 2023 році МХП стала найбільшим платником податків у аграрному секторі та увійшла до п'ятірки найбільших інвесторів в Україні. За перші 6 місяців 2024 року загальний дохід Групи МХП, включаючи Perutnina Ptuj, досяг $1,489 млрд. В рамках своїх кулінарних ініціатив компанія розвиває понад 15 брендів продуктів, а також спільно з партнерами створює мережі, такі як "М'ясомаркет" та "Döner Маркет". Крім того, через благодійний фонд "МХП — Громаді" компанія активно підтримує розвиток місцевих громад. Для надання комплексної підтримки військовим, ветеранам та їхнім родинам, а також тим, хто чекає на повернення близьких з фронту, реалізується програма "МХП Поруч".

"Контінентал Фармерз Груп" утворилася внаслідок злиття лідерів вітчизняного сільгоспсектору -- "МРІЯ Агрохолдинг" (з 1992 року) та CFG (Continental Farmers Group) (з 2006 року). "Контінентал" як об'єднаний агрохолдинг працює з 2019 року. Обробляє понад 195 тис. га земель у п'яти областях на заході України: Тернопільській, Львівській, Хмельницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській. Спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарської продукції, зокрема зернових та олійних культур. Є одним із провідних виробників картоплі в Україні.Протягом 2023 року компанія сплатила 1,41 млрд грн податків, а сума соціальних інвестицій торік сягнула 37,7 млн грн.

"Агропросперіс" фінансує виробництво та експорт агропродукції в Україні. Об'єднує 41 агровиробничу компанію, що працюють на 280 тис. га, 10 елеваторів та Агропросперіс Банк. Спеціалізується на промисловому вирощуванні та експорті пшениці, сої, ріпаку, кукурудзи, а також соняшнику та продуктів його перероблення. Єдиний великий агробізнес, який фінансує українських фермерів через Агропросперіс Банк, також пропонує повний комплекс товарів та послуг з вирощування агропродукції, її зберігання, логістики та продажу на світові ринки. Один із найбільших експортерів агропродукції в Україні. Щороку постачає понад 3,5 млн т агрокультур та продуктів їхнього перероблення на ринки 35 країн.