Преображення влади чи централізоване керівництво? Парламент працює над новими нормами для процесу відкликання.

Як прибрати мера чи депутата

Існує чотири основні причини для припинення повноважень голови громади: автоматичне завершення, втрата довіри з боку ради, створення військової адміністрації, а також відкликання за ініціативою громадян.

Воєнний стан зробив неможливим проведення позаче

ргових виборів після усунення голови й референдуму про його відставку. Тож до повоєнних виборів громаду очолює секретар ради, якого депутати можуть зняти простою більшістю. Також закон "Про правовий режим воєнного стану" дозволив Верховній Раді за поданням президента передати начальнику військової адміністрації повноваження ради, виконкому та міського голови.

Рекламное сообщение

Олександр Корнієнко зазначив: "Імовірність ухвалення законопроєкту щодо виборів після війни є досить високою".

У реальному житті для звільнення голів громад використовують різноманітні механізми, а самі голови, у свою чергу, майже завжди оскаржують свої відставки в судових інстанціях. Ось кілька яскравих прикладів.

Чернігів. 7 грудня 2022 року Яворівський райсуд на рік заборонив меру Чернігова Владиславу Атрошенку обіймати посаду через конфлікт інтересів. Атрошенко оскаржив рішення, але апеляційний суд залишив його в силі. 7 лютого 2023 року в Чернігові утворили військову адміністрацію. Секретар ради спершу лише призупинив повноваження мера, тож МВА подала позов. 1 червня Чернігівський окружний адмінсуд зобов'язав звільнити Атрошенка, і 6 червня його звільнили. Коли сплив рік, Атрошенко не повернувся на посаду мера.

Полтава. 2 березня Вищий антикорупційний суд призначив меру Полтави Олександру Мамаю п'ять років позбавлення волі умовно і річну заборону обіймати керівні посади. Мамая звільнили, обов'язки перейшли до секретаря ради Андрія Карпова. Мамай судився за поновлення і програв.

Фото: np.pl.ua

Олександр Мамай під час прес-конференції для журналістів.

Суми. 2 жовтня 2023 року міського голову Олександра Лисенка затримали під час отримання хабара. 9 жовтня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про його відсторонення від виконання обов'язків. 31 жовтня в місті була створена військова адміністрація, а 31 січня 2024 року місцева рада на закритому голосуванні висловила недовіру Лисенку. Варто зазначити, що причини недовіри не пов'язували з корупційними діями, а згадували про "втечу" мера з Сум. Лисенко оскаржив це рішення, але Сумський окружний адміністративний суд відмовив йому в поновленні на посаді та в отриманні компенсації заробітної плати. Після цього він вирішив вступити до лав армії.

Кіцмань, розташований у Буковині, став свідком подій, пов’язаних із мером Сергієм Булегою. У червні 2022 року він вирушив служити в армію, але вже в січні 2023 року повернувся до виконання своїх обов'язків. Однак 7 січня 2025 року місцева рада вирішила достроково відсторонити його від посади, звинувативши у відсутності укриттів для дітей у школах і садочках, порушеннях норм протипожежної безпеки, а також у проблемах з водопостачанням та станом доріг, а також у невиконанні регламентних вимог. Булега оскаржив це рішення, і апеляційний суд відновив його на посаді. Але в той же день рада знову проголосувала за недовіру і направила касацію. Навесні 2026 року Верховний Суд ухвалив, що недовіра та припинення його повноважень є законними.

Славсько на Львівщині. 26 березня 2025 року рада таємно проголосувала за дострокове припинення повноважень селищного голови Володимира Беги, пославшись на систематичне недотримання законодавства й регламенту ради. Бега назвав це "захопленням влади", звинувативши компанію "Галнафтогаз", яка готується збудувати на землях громади гірськолижний курорт. Збори мешканців ініціювали відкликання тих депутатів, які висловили недовіру Безі. Інформації про судове оскарження не було.

Рекламное сообщение

Ірпінь, розташований у Київській області, став сценою для важливих подій у січні 2025 року, коли мера Олександра Маркушина затримали. Незабаром після цього його було відсторонено від виконання обов'язків у зв'язку з розслідуванням справи про незаконний виїзд за межі країни. 29 липня міська рада ухвалила рішення про недовіру до нього і достроково припинила його повноваження. Маркушин вирішив оскаржити це рішення, однак програв судовий процес.

Одеса. 14 жовтня було опубліковано указ президента, який призводить до втрати українського громадянства мером Одеси Геннадієм Трухановим, нібито через його російське громадянство. Наступного дня, 15 жовтня, новим начальником міської військової адміністрації став Сергій Лисак. 8 квітня 2026 року Труханов подав позов до Верховного Суду, вимагаючи визнання указу №782/2025 щодо нього незаконним. Провадження було відкрито 9 квітня, і наразі триває розгляд справи.

Изображение: facebook/Геннадий Труханов

Умань. Це перший випадок, коли голова міста була відкликана за народною ініціативою. Протягом 20 днів організатори зборів зуміли зібрати 6710 підписів — це більше, ніж голосів, які отримала міський голова Ірина Плетньова на виборах 2020 року. Територіальна виборча комісія перевірила частину підписів і визнала більшість з них дійсними. 8 вересня партія "За майбутнє", від якої балотувалася Плетньова, провела з'їзд у Києві, де було ухвалене рішення про відкликання.

Плетньовій пред'явили звинувачення у підвищенні тарифів на воду та проїзд, закритті семи дитячих садків в умовах війни, а також у проведенні закордонних відряджень. Вона сама звинуватила у спробі відкликання народного депутата і свого однопартійця Антона Яценка, стверджуючи, що він прагне взяти місто під контроль. Плетньова ставить під сумнів автентичність підписів. 16 вересня Черкаський окружний адміністративний суд призупинив виконання рішення партії, тож Плетньова поки що залишається на своїй посаді. Судовий процес триває, і Яценко заявляє, що його партія не планує поступатися.

Депутатів місцевих рад можна відкликати "за народною ініціативою". Однак остаточне рішення стосовно своїх представників має приймати керівництво партії. Найчастіше саме політичні партії ініціюють відкликання депутатів. Згідно з даними, наданими "Опорою", в період з 2020 по 2024 роки партія "Батьківщина" відкликала 79 депутатів місцевих рад, "Європейська солідарність" - 41, "За майбутнє" - 43, а "Слуга народу" - 64.

Зазвичай, депутати, яких відкликали, звертаються до суду з проханням призупинити рішення партії, і до моменту винесення остаточного судового рішення вони залишаються при своїх мандатах.

Читайте такожОльга Айвазовська: "Засуджений за державну зраду може балотуватися в президенти. Мені від цього стає страшно"

Окрема цікава історія з депутатами-висуванцями заборонених партій. Їх у місцевих радах досі понад чотири тисячі. Частину з них (зокрема колаборантів Володимира Сальдо і Євгена Балицького) позбавили мандатів після вироків суду. Київська обласна рада у жовтні 2023 року призупинила повноваження восьми депутатів від ОПЗЖ й заблокувала їхні картки для голосування. Проте здебільшого депутати від цих партій якщо й складають мандати, то за власним бажанням. Відкликати їх не можна, бо остаточне рішення має ухвалити керівний орган партії, а в заборонених партій його немає. У квітні 2023 року Центральна виборча комісія визнала заборону партії обставиною, яка унеможливлює заміщення, тобто наступні у списку не приходять на зміну тим, хто втратив мандат.

Рекламное сообщение

Згідно з інформацією "Опори", з тридцяти рад, де представники цих партій мали половину або більше голосів, наразі функціонують лише шість. Інші ради або опинилися під контролем окупантів, або не здійснюють свою діяльність через відсутність зборів депутатів, оскільки управління громадами здійснюють військові адміністрації.

Нові правила відкликання

Законопроєкт №13618 є спільною ініціативою народних депутатів, які представляють фракції "Батьківщина", "Слуга народу" та "Європейська солідарність". Верховна Рада прийняла його за основу 21 серпня 2025 року, а 10 вересня 2026 року Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував його ухвалення в другому читанні та в цілому. Якщо початкова версія стосувалася лише депутатів місцевих рад, то тепер вона також охоплює голів громад.

Цей законопроєкт пропонує внести корективи до Кодексу адміністративного судочинства, а також до законів "Про статус депутатів місцевих рад" та "Про Центральну виборчу комісію", зокрема:

* подовжені терміни для збору підписів на відкликання голів та депутатів;

* особливий процес судового оскарження рішень партії, ради або територіальної виборчої комісії щодо відкликання, а також рішень про призначення депутатів;

* заборону на заміну депутатів та проведення проміжних чи позачергових виборів голів, поки триває судовий процес;

право Центральної виборчої комісії самостійно призначати депутатів у випадку бездіяльності територіальної виборчої комісії;

* нові причини для припинення мандата: скасування судом постанови ТВК, що визнавала особу обраною та зареєстрованою депутатом, а також вступ в силу рішення суду про заборону партії, від якої депутат був обраний; заміщення депутатів від партій, що зазнали заборони, не буде дозволено;

* згідно з цим принципом, депутат, якого відкликано, втрачає свій мандат тільки після того, як суд визнає законність відкликання або закінчиться термін для оскарження; до моменту розгляду справи його повноваження призупиняються, а у разі виграшу справи вони відновлюються.

Одна з основних інновацій цього проєкту полягає в призупиненні повноважень відкликаних депутатів на період судового розгляду. Наразі відкликані депутати часто подають позови до суду, і поки триває оцінка законності рішення партії, вони зберігають свої мандати. За новими нормами, їхні повноваження будуть призупинені, проте партія не матиме можливості призначити нового депутата на цю позицію; якщо суд визнає відкликання недійсним, повноваження автоматично відновлюватимуться.

Рекламное сообщение

Читайте також: Заступник голови Центральної виборчої комісії Віталій Плукар зазначив: "Суспільство не сприйме, якщо ми розпочнемо кампанію з оновлення виборчих списків у цей момент".

Народний депутат Іван Крулько з "Батьківщини", один із авторів законопроєкту, зазначає, що часом депутати втрачають зв'язок зі своєю партією і починають голосувати на свій розсуд. "Іноді вони ухвалюють рішення, які суперечать інтересам громади, особливо коли мова йде про розподіл землі чи майна. Партія повинна нести відповідальність за такі дії і мати можливість відкликати таких депутатів. Проте, часто вони звертаються до суду, і процес розгляду справ затягується на роки", — додає він.

Изображение: uainfo.ua

Іван Крулько

Для запобігання затягуванню процесу, законопроєкт передбачає встановлення обмеженого терміну для розгляду таких справ: 15 днів для першої інстанції і ще 15 днів для апеляційного суду. "Суди повинні мати достатньо часу для призначення та розгляду справ, щоб рада могла ефективно функціонувати", -- зазначає Крулько.

Інша співавторка документа, Аліна Загоруйко з партії "Слуга народу", роз'яснила виданню LB.ua, яким чином це вплине на діяльність голів громад: "Якщо голова буде відкликаний за народною ініціативою, і цей процес буде оскаржено в суді, то позачергові вибори не можуть бути призначені, поки рішення суду не набере законної сили. До того часу обов'язки голови виконуватиме секретар ради".

Ще одна проблема, яку має розв'язати новий закон -- затягування рішень щодо визнання обраними наступних кандидатів у списку. ОПОРА описувала випадки, коли територіальна виборча комісія не робила цього місяцями в Полтаві, Запорізькій і Львівській областях. Тепер ЦВК отримає право заміщувати депутатів у таких випадках самотужки.

Роман Лозинський з партії "Голос" запропонував припинити мандати депутатів, обраних від заборонених політичних сил, без їх заміни. Цю ініціативу підтримав комітет і вона буде стосуватися таких партій, як "Опозиційна платформа — За життя", "Опозиційний блок", "Партія Шарія", "Наші" та інших. Проте, як повідомили джерела LB.ua в профільному комітеті, саме ця пропозиція стала перешкодою для винесення документу на сесію.

Ознайомтеся також з матеріалом про "масові репресії" щодо проросійських елементів у місцевих радах. Чи можливо реалізувати "пом'якшений" підхід?

Лариса Білозір, членкиня профільного комітету та представниця депутатської групи "Довіра", у своїй заяві для LB.ua висловила рішучий протест проти проєкту №13618. Вона охарактеризувала цю ініціативу як "абсолютно недемократичну", підкресливши, що відкликання депутатів, а тим більше голів, є неприйнятним кроком. Білозір також послалася на позицію Венеційської комісії, яка виступає проти таких змін. Депутатка відзначила, що ці запропоновані зміни лише посилять вплив партійних лідерів, які зможуть відкликати депутатів і голів під приводом народної ініціативи. Щодо пропозиції Романа Лозинського про заборону партій, які вже були дискредитовані, Лариса Білозір зазначила, що це хороша ідея, але її варто реалізувати окремим законопроєктом.

Проект отримав критику від Оксани Продан, радниці голови Асоціації міст України та колишньої народної депутатки, яка спостерігала за засіданням комітету під час його обговорення. Вона зазначила, що проект "швидко заповнили неоднозначними рішеннями", особливо стосовно мерів, які не підтримують певні політичні позиції. "Вважаю, що участь у таких голосуваннях принижує кожного учасника. Поправки оголошувалися на слух, депутатам пояснювали, куди їх потрібно перенести..." -- підкреслила вона в інтерв'ю LB.ua, додавши, що включення норм, що стосуються керівників громад, має політичний підтекст.

Аліна Загоруйко не змогла спрогнозувати, коли №13618 можуть винести в залу, адже його доля, за її словами, остаточно не вирішена.

Рекламное сообщение

Читайте також: Аліна Загоруйко зазначає: "Якщо хтось стверджує, що знає точні дати виборів чи нові правила голосування, не вірте їм."

Менше депутатів -- легше працювати?

Навіть у мирний час, коли місцеві ради працювали в повному складі, їм часом нелегко було зібрати кворум. Що вже казати про час війни. Ради втрачають депутатів із різних причин, і відкликання без заміни (те, що пропонує зробити з висуванцями заборонених партій проєкт №13618) -- лише одна з них. За даними Центральної виборчої комісії, станом на 23 листопада 2025 року понад дев'ять тисяч депутатів місцевих рад достроково припинили повноваження або не набули їх; це кожен п'ятий депутат у країні. Деяким радам уже зараз не вдається зібрати кількість голосів, необхідну для ухвалення рішень.

"Якщо через об'єктивні обставини рада втрачає можливість працювати, від цього страждають не депутати. Від цього страждають люди", -- каже народна депутатка з групи "Довіра" Лариса Білозір. Серед причин відмови від мандатів вона називає мобілізацію і обмеження на виїзд за кордон для депутатів місцевих рад, у тому числі жінок. Ці обмеження діяли майже чотири роки і були скасовані у травні 2026-го. Без правомочного складу, каже депутатка, ради не можуть ухвалювати рішень щодо бюджету, земельних, соціальних та інфраструктурних питань, допомагати військовим, підтримувати школи й лікарні. Особливо гостра, за її словами, проблема у прифронтових громадах. А зважаючи на те, що саме у регіонах, де тривають бойові дії, найбільша частка депутатів від заборонених партій, проблема може стати ще гострішою. За підрахунками руху "Чесно", в Україні є понад 90 місцевих рад, які після відкликання депутатів від заборонених партій втратять правомочність. Тоді, аби уникнути безвладдя, центральна влада муситиме призначити в громаді військову адміністрацію.

Вихід із ситуації пропонує законопроєкт №14405. Його зареєстрували 27 січня 2026 року перший віцеспікер Олександр Корнієнко і ще дев'ятнадцятеро народних депутатів. 16 вересня Верховна Рада ухвалила його за основу 236 голосами, хоча комітет рекомендував ухвалити його відразу в цілому. Зараз його готують до другого читання.

Ключова новація проста: кількість голосів, необхідна для ухвалення рішення, рахується не від загального складу ради, а від фактичної кількості депутатів. Закон має діяти у час воєнного стану й шість місяців після нього. У комітетській редакції він поширюватиметься лише на ради громад із менш ніж 10 тисячами виборців, у яких лишилося менше депутатів, ніж вимагає частина шоста статті 45 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні". Такі ради залишатимуться повноважними, навіть якщо в них лишилося від третини до половини загального складу. Рад, які втратять правомочність після відкликання проросійських висуванців, ці норми не стосуватимуться, адже в цих громадах більш ніж 10 тисяч виборців.

Також читайте: Хто стане керівниками громад у звільнених регіонах?

Іван Крулько, представник партії "Батьківщина", висловив свою думку в інтерв'ю LB.ua, зазначивши, що в даному проєкті міститься "раціональне зерно". Він пояснив, що в деяких місцевих радах не вистачає депутатів через неможливість проведення довиборів. На його думку, краще зберегти раду, навіть якщо вона матиме менше депутатів, ніж допустити її знищення, в результаті чого керівництво громадою переберуть особи, призначені з Києва.

Але є одне "але". Рада зі зменшеним складом легше збере голоси для висловлення недовіри голові. Наприклад, якщо в раді з загальним складом 26 депутатів лишилося 17 мандатів, висловити недовіру голові вона не зможе -- для цього потрібно 18 голосів. За нових правил вистачить 12. Іван Крулько бачить у цьому небезпеку: "В нас зараз майже чотириста рад в Україні не мають міських, селищних або сільських голів. Це катастрофа. Там керують люди, яких не обирали люди на реальних виборах", адже, за словами народного депутата, секретар -- саме він виконує обов'язки голови в таких випадках -- "відповідає не перед людьми за свої дії, а перед тими депутатами, які його вибрали керувати".

Оксана Продан також вбачає в цьому серйозну загрозу: "Проєкт №14405 обіцяє спростити роботу для малих громад, адже передбачається зменшення кількості депутатів, що нібито повинно полегшити процеси. Однак разом із цим вводиться процедура, яка спростить відсторонення голів громад. Цей проєкт насправді має на меті обмеження місцевого самоврядування, скорочуючи представництво, створюючи можливості для тиску на депутатів і голів, а також може призвести до зменшення кількості рад у майбутньому".

Асоціація міст України, яку представляє Оксана Продан, розкритикувала проєкт. Комітет пішов назустріч: прибрав із законопроєкту обов'язкове утворення військової адміністрації, гарантував роботу рад до обрання нового складу й обмежив нові процедури усунення голів мажоритарними радами з проблемами повноважності. Оксана Продан каже, що принаймні частина членів Асоціації міст позитивно сприйме ухвалення закону, якщо винесений на голосування текст не міститиме "прямих загроз".

Читайте також"Підвищений тиск": Як новий глава КМВА змінює політику в Києві

Чи є можливість зрушити Кличка з його позиції?

Багаторічний конфлікт між центральною владою і командою київського мера -- ні для кого не секрет, і про наміри Офісу президента "зняти" Віталія Кличка ми чуємо також не перший рік. Дотепер спроби були невдалими, а більшість законних механізмів за теперішніх правил навряд чи можуть спрацювати (принаймні, щодо посади міського голови).

Рекламное сообщение

Наразі конфлікт перебуває на новому етапі загострення: Володимир Зеленський висловив невдоволення щодо київської міської адміністрації через нездатність реалізувати план стійкості та оголосив про намір внести зміни в управлінські алгоритми столиці. В свою чергу, Кличко відповів, заявивши, що центральна влада має намір "виштовхнути його з посади".

Зображення: Сторінка Віталія Кличка у Facebook

Віталій Кличко – відомий український боксер та політичний діяч.

Підстави для звільнення київського міського голови подібні до тих, що застосовуються для інших голів територіальних громад, однак мають свої особливості. Відповідно до закону "Про столицю України – місто-герой Київ", питання про дострокове припинення повноважень мера може бути винесено на розгляд Київської міської ради лише за ініціативи, яку висловлює щонайменше половина депутатського складу, тобто 60 з 120. Для того, щоб висловити недовіру, необхідно зібрати голоси не менше двох третин, що становить 80 депутатів.

23 вересня 2025 року Андрій Вітренко, лідер фракції "Слуга народу" у Київраді, ініціював проєкт рішення про дострокове припинення повноважень Віталія Кличка. Він звинуватив мера у невиконанні рішень ради, упередженій кадровій політиці та відсутності ефективних заходів щодо укриттів, транспорту і теплопостачання. Пленарне засідання, заплановане на 25 вересня для розгляду цього питання, не відбулося: Вітренко оприлюднив розпорядження Кличка про скасування засідання, яке було датоване 4 вересня. У відповідь на ініціативу Кличко зазначив, що для обговорення цього питання необхідно зібрати підписи 60 депутатів, проте голосування так і не відбулося.

Читайте такожВершник без голови. Чому влада Києва тільки зараз знімає "рожеві окуляри" і куди зник начальник КМВА

Інший механізм -- відкликання виборцями. Пропозицію мають ухвалити збори щонайменше 400 виборців, на збір підписів є тридцять днів. Підписів має бути понад 365 161 (стільки голосів Кличко отримав на виборах 2020 року). Остаточне ж рішення має ухвалити з'їзд партії "УДАР Віталія Кличка", яку сам Кличко і очолює.

У разі гіпотетичного усунення Кличка з його посади міського голови, його функції перейдуть до секретаря Київської міської ради. Проте ця посада залишається вакантною з квітня 2025 року, коли Володимир Бондаренко подав у відставку. На сьогоднішній день нового секретаря ще не обрали, тож засідання продовжує вести сам Кличко.

Крім посади міського голови, Віталій Кличко – відомий український боксер та політичний діяч. має посаду голови Київської міської державної адміністрації. Голову КМДА призначає президент, але Конституційний Суд у рішенні №21-рп/2003 визнав, що цю посаду може обіймати лише обраний київський міський голова. Ще 24 липня 2019 року Офіс президента попросив уряд внести подання на звільнення Кличка з посади голови КМДА, і 4 вересня уряд Олексія Гончарука погодив звільнення. Указ про звільнення президент так і не підписав, а Кличко оскаржив подання в суді.

Зображення: Сторінка Віталія Кличка у Facebook

Віталій Кличко – відомий український боксер та політичний діяч. і вантаж генераторів для Києва

У червні 2023 року за підсумками перевірки укриттів після загибелі людей біля зачиненого укриття в Деснянському районі уряд оголосив Кличкові як голові КМДА догану. Петиція до президента про його відсторонення з посади голови КМДА на час розслідування зібрала 9487 підписів із 25 тисяч необхідних для розгляду.

З 2022 року Київ має міську військову адміністрацію, чия роль і повноваження залишаються незрозумілими і частково дублюють функції Київської міської державної адміністрації (КМДА). Верховна Рада може, за пропозицією президента, делегувати очільнику міської військової адміністрації повноваження, які належать міському голові та раді, проте на даний момент цього не сталося. 16 липня 2026 року президент звільнив Тимура Ткаченка з посади начальника КМВА, і відтоді його обов'язки тимчасово виконує перший заступник Андрій Ткачов. Аналізуючи ситуацію в Києві, LB.ua досі не помічає ознак, що КМВА готова взяти на себе відповідальність за місто, або хоча б за його важливі аспекти, які стосуються життя під час війни та постійних атак з повітря, на що вказує слово "військова" в її назві.

Цілком ймовірно, що центральна влада планує внести зміни або ж створити новий центр чи механізм для ухвалення рішень, використовуючи як привід об'єктивні питання, що виникають у столиці під час війни. Проте, "позбутися" Кличка буде зовсім не просто.