В Європі зафіксували масове нашестя ос: експерт прокоментував, чи є підстави для занепокоєння в Україні.

Тіло сколії-гіганта може мати довжину від 26 до 45 міліметрів.

У соціальних мережах активно розповсюджується інформація про виявлення гігантських сколій у Дніпрі та на півночі Чернігівщини. Цей вид є найбільшим представником своєї родини та всього порядку перетинчастокрилих у європейській фауні.

Доцент кафедри географії Дніпровського національного університету Вадим Манюк у коментарі для "Главкома" розповів, чи можуть сколії-гіганти атакувати людей. Крім того, він поділився інформацією про інші цікаві особливості цих комах.

У виданні зазначили, що довжина тіла сколії-гіганта може досягати 26-45 мм. Цей вид має чорне блискуче тіло з жовтими плямами на грудях і рудувато-помаранчеві крила.

Манюк зазначив, що в Дніпрі дійсно спостерігається зростання кількості сколій. Він підкреслив, що ці комахи раніше траплялися в місті, але значно рідше.

"Є причини для цього. Наприклад, у місті нині є велика кількість дерев, а також залишків від спиляних дерев, де пні ще залишилися. Комунальні служби виконують зрізання дерев, вивозячи верхню частину, тоді як нижня частина залишається в ґрунті", - зазначив спеціаліст.

Манюк поділився, що в личинковій стадії сколія є паразитом. Самка знаходить у ґрунті або компостних купах личинку великого пластинчатовусого жука, після чого паралізує її і відкладає на неї яйце. Потім личинка сколії розвивається, харчуючись тілом паралізованої жертви.

Однак, за словами Манюка, сколії не становлять загрози для людей. Він зазначив, що ці комахи можуть вжалити, але лише у випадку провокації. Крім того, отрута сколій є набагато менш потужною, ніж у звичайних ос.

Експерт зазначив, що випадки сколій почали фіксуватися частіше і в інших українських містах.

Зміни помітні також у інших містах. Ми умовно визначили межу степової зони, і вони вже майже досягли цієї межі. Ця тенденція, швидше за все, продовжиться, оскільки клімат зазнає змін, а разом із ним і ландшафт. В Україні деякі види, зокрема комахи, які колись вважалися звичними для південних районів, за останні десять років просунулися значно на північ — навіть до Балтії та північної частини Європи.

Манюк підкреслив, що наразі важко визначити точну кількість сколій у Дніпрі. Однак він зазначив, що за останні п’ять років їхня кількість на кожному кілометрі дороги зросла приблизно вдвічі.

Раніше львівська орнітологиня Ганна Кузьо в коментарі для УНІАН розповіла, чому на вулицях Львова чи Києва рідко можна зустріти горобців. Вона зазначила, що цих птахів поменшало не тільки в Україні, а й в інших європейських країнах.

Кузьо поділилася, що зменшення чисельності домашніх горобців може свідчити про те, що відбулися якісь серйозні зміни в середовищі, в якому вони проживають. У західній Європі вважають, що впродовж 1920-х років горобців почало ставати менше через те, що в промисловості стали рідше використовувати коней.