Наступальні дії Росії на території Сумської та Харківської областей: чи відбувся прорив і які події розгортаються на лінії фронту?

Російські війська прагнуть використати зміни в погоді для посилення наступу на кількох фронтових ділянках. Проте ці зусилля не приводять до значущих стратегічних здобутків і супроводжуються великими втратами.

Цю інформацію озвучив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з військовим командуванням. Він зазначив, що протягом минулого тижня російські війська намагалися збільшити тиск, особливо в прикордонних зонах Харківської та Сумської областей. Водночас українські сили здійснюють контратаки та перешкоджають просуванню супротивника.

У Донеччині ситуація залишається відносно стабільною — суттєвих змін у лінії фронту не відзначено. Проте українські підрозділи активно ведуть бойові дії, зокрема на певних напрямках, де тривають штурмові операції.

Зеленський також наголосив, що спроби активізації наступу не дали очікуваного результату для РФ. Єдиним помітним наслідком стало зростання втрат особового складу російської армії. Крім того, через розбіжності між реальним становищем на фронті та офіційними звітами в російській армії вже відбулися кадрові зміни серед командирів.

Паралельно Росія готується до подальшої ескалації. За даними Інституту вивчення війни, уже з квітня командування РФ планує активно залучити до бойових дій мобілізованих у тимчасово окупованому Криму. Йдеться про повне використання цього ресурсу на фронті, попри попередні обіцянки не відправляти кримчан у зону бойових дій.

Прогнозується, що ці підрозділи можуть бути залучені, зокрема, на південних фронтах, де російські збройні сили прагнуть посилити свою наступальну спроможність.

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов підкреслює, що, незважаючи на заяви про посилення російських атак, ситуація на ключових фронтах залишається під контролем українських оборонних сил. Зокрема, на Харківщині вдалося знизити загрози захоплення Куп'янська та Куп'янська-Вузлового — ці населені пункти залишаються під контролем Збройних сил України, а спроби російських військ закріпитися в місті були успішно нейтралізовані.

За його словами, активність противника в районі Вовчанських Хуторів не призвела до жодних тактичних досягнень, тому наразі немає підстав для розмов про прориви. Ситуація подібна й на Сумському напрямку: російські війська дійсно посилили тиск, але ці дії, швидше за все, мають відволікаючий характер. Як зазначає експерт, Росія вдається до тактики "тисячі порізів", створюючи ілюзію загрози на різних фронтах, щоб змусити Україну переміщувати свої резерви.

Водночас на цьому напрямку українські сили мають і власні тактичні успіхи -- зокрема, повернуто контроль над окремими населеними пунктами.

Основна увага російських військових зусиль продовжує зосереджуватися на Донеччині, де спостерігається найвища активність бойових дій. При цьому акцент поступово змінюється: якщо раніше фокус був на Покровському напрямку, то тепер пріоритетом стає Костянтинівський. У деяких секторах російські війська досягають помітних тактичних успіхів. Наприклад, в Лиманському напрямку окупанти змогли встановити контроль над Платонівкою та продовжують просування в напрямках Різниківки і Закітного. Це створює додатковий тиск на Слов'янськ, до якого на окремих ділянках залишається приблизно 10-12 кілометрів, — повідомляє експерт для Фокусу.

Снєгирьов підкреслює, що сучасну активність не слід вважати окремим "весняно-літнім наступом". Він зазначає, що наступальні операції Росії насправді не переривалися з зими, а теперішнє загострення є продовженням тієї ж кампанії, в яку внесли корективи погодні умови, можливість більш активного використання техніки та безпілотних апаратів, а також поповнення військових сил.

Серед основних факторів, що сприяють активізації дій, Снєгирьов виділяє не лише внутрішні аспекти, такі як мобілізаційні ініціативи та "сірі" схеми вербування, а також зовнішню ситуацію. На думку експерта, Росія прагне використати зосередження уваги Сполучених Штатів на Близькому Сході, вважаючи це "вікном можливостей" для досягнення тактичних переваг на фронті.

Кінцева мета цих дій, за оцінкою експерта, -- встановлення повного контролю над Донецькою областю, що дозволило б Кремлю змінити переговорну позицію і нав'язати власні умови у війні проти України.

Олександр Коваленко, військово-політичний аналітик з групи "Інформаційний супротив", висловив думку, що перша стадія весняно-літньої наступальної операції Російської Федерації насправді зазнала невдачі. На його думку, ескалація військових дій, що почалася в середині березня, не виправдала сподівань Кремля.

Експерт акцентує увагу на диспропорції між втратами та досягненнями російських військ: всього за тиждень армія агресора понесла більше 8,7 тисячі загиблих, в той час як їхнє просування склало лише близько 28 квадратних кілометрів. Для порівняння, у 2025 році, в ході подібних наступальних операцій, Росія здобувала в середньому 130-150 квадратних кілометрів на тиждень, за аналогічних умов втрат. Як зазначає Коваленко, це свідчить про суттєве зниження ефективності їхніх наступальних дій.

Незважаючи на це, Росія не планує відмовлятися від своїх намірів. До числа ключових стратегічних цілей входять Запорізька область та Слов'янсько-Краматорський плацдарм. Хоча на Запоріжжі ситуація виглядає досить складною для окупантів, на східному фланзі Донбасу, зокрема в околицях Сіверська та уздовж річки Бахмутка, спостерігаються поступові тактичні успіхи, -- зазначає експерт у коментарі для Фокусу.

Коваленко акцентує увагу на тому, що ці дії не свідчать про прорив на фронті, проте створюють нові загрози. Російські війська наближаються до позицій, з яких можна використовувати не лише артилерійські системи та ракети, але й FPV-дрони для атаки на околиці Слов'янська та Краматорська. Це, за його словами, відкриває можливості для систематичного терору як проти військових, так і цивільних мешканців.

Окремо експерт звертає увагу на активізацію росіян уздовж північного кордону. Такі дії він розцінює як спробу відволікти сили оборони України та створити ілюзію загрози прориву. Йдеться про рейдові операції малих груп у прикордонних селах Харківської, Сумської та Чернігівської областей, які мають переважно демонстративний і пропагандистський характер.

Одночасно ці рейди переслідують також практичну мету — створення так званого "фонду обміну".

"Росіяни намагаються захоплювати цивільних у прикордонних районах, щоб у подальшому використовувати їх під час обмінів, адже кількість російських полонених в Україні є більшою", -- каже Коваленко.

Обговорюючи можливість перенаправлення військових сил з Криму, експерт підкреслює, що повне виведення військової групи з цього регіону є малоймовірним. На його думку, на півострові перебуває близько 12 тисяч військовослужбовців, і їхнє повне переміщення залишило б Крим практично без захисту. Однак часткове перенаправлення резервів цілком реальне, особливо для підсилення російських військових угруповань на південному фронті, зокрема в Запорізькій області.

Згідно з висловлюваннями Коваленка, Росія не планує відмовлятися від наступальних дій, проте їй доводиться адаптувати свої зусилля, зокрема через перегрупування, поповнення сил та невпинний пошук нових людських ресурсів.

Нагадаємо, раніше речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомив, що ЗС РФ продовжують використовувати тактику проникнення в тил ЗСУ через газові труби.

Фокус також інформував про наступальні дії на Запорізькому та Донецькому фронтах, де російські війська намагаються прорвати оборону Збройних Сил України, використовуючи туман як прикриття.