Національна академія наук України може бути перефразована як Українська академія наук.

Старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, кандидат біологічних наук Олена Паренюк, в інтерв'ю для LB.ua поділилася деталями створення цифрової платформи, спрямованої на планування та пріоритизацію гуманітарного розмінування в Україні.

Мова йде про платформу GRIT, що призначена для аналізу територій, які зазнали мінування, та встановлення пріоритетів для їх очистки. У реалізації цього проєкту беруть участь українські науковці та IT-експерти, які працюють спільно з Міністерством економіки України, Центром гуманітарного розмінування, компанією Palantir Technologies, а також за підтримки UNDP.

За словами Олени Паренюк, система дає змогу проводити аналіз на рівні окремих кадастрових ділянок. У ній уже зібрано понад сотню наборів даних із різних джерел - від супутникових знімків до інформації про щільність населення, землекористування та екологічні особливості територій. На основі цих даних формується індекс пріоритетності, що допомагає визначати, які ділянки доцільно розміновувати насамперед.

У 2026 році вперше був розроблений план гуманітарного розмінування 5 тисяч гектарів сільськогосподарських земель у Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях за допомогою системи GRIT.

Дослідниця підкреслює, що ця платформа не приймає рішень autonomously, а слугує підтримкою для державних установ і громади, які займаються розмінуванням. Вона сприяє аналізу складності процесу очищення територій, оцінює їх економічний, соціальний та екологічний потенціал, а також допомагає в розробці реалістичних планів дій.

У бесіді також обговорюються масштабні проблеми мінного забруднення в Україні, труднощі, пов'язані зі збором та обробкою даних, а також можливості, які сучасні аналітичні інструменти і штучний інтелект можуть надати для відновлення районів, що постраждали від війни.

Ознайомитися з повним текстом інтерв'ю можна на сайті LB.ua.