На війні безвісти пропали троє представників однієї сім'ї: зворушлива історія.

У Наталії Шестак з Чернігова безвісти пропали на фронті її чоловік, його племінник та зять, який є чоловіком молодшої доньки. Вся родина пані Наталі активно займається пошуками відомостей про зниклих, відвідуючи обміни військовополонених. Разом із жінками в цих пошуках також береться її семирічний онук Кирил.

Цю інформацію подає кореспондент ТСН Валентина Доброта.

Сім'я зниклих безвісти військових прибула до столиці з метою здійснення дитячої мрії - хлопець мріє піднятися на Батьківщину-матір.

Кирил здалека помічає монумент. Спочатку діти разом з директором музею війни Юрієм Савчуком піднімають сходами. Побіжно оглядають експозицію зі збитих російських дронів. Далі, щоб потрапити на оглядовий майданчик монументу, треба піднятися ліфтом. Це не звичайний ліфт. Він їде по пілону під кутом, це зумовлено конструкцією монумента. До оглядового майданчика на висоті 39 метрів -- ще кілька прольотів крутих сходів і родина їх долає.

Родина хлопчика живе у Чернігові. Мама, бабуся та тітка Кирила роздивляються прапори, виготовлені на замовлення. На них фото, ім'я, прізвище та бригада, де служили їхні чоловіки. Батько Кирила -- Олександр Руденок зник через два місяці після мобілізації.

Чоловік Олени став вже третім пропалим безвісти в їхній родині. Раніше жінка шукала свого батька Володимира Шестака та його племінника Дмитра Лесуна. Обидва вони вирушили на захист Чернігова в перший день повномасштабного вторгнення. На жаль, через два роки в один і той же день чоловіки зникли безвісти на Покровському напрямку.

"Разом із Дмитром та своїм племінником він вирушив на позицію," - зазначає Наталя Шестак.

Наталя перебирає фотографії їхньої великої родини: "Стільки мрій вам не передати. Ми так любили з дідом їздити всюди. Люди любили всюди їздити. Це війна Російської Федерації, яка пішла на нас і поставила в нас такі рамки, що ми про її тільки розмовляємо про цю війну".

Жінки збирають відомості про своїх чоловіків, немов детективи, підбираючи кожну дрібницю. Вони відвідують всі обміни, не пропускаючи жодної можливості. Поряд з ними завжди семирічний Кирил, який мріє знайти свого батька, діда та дядька. Можливо, хтось із тих, кого обміняли, зможе впізнати й їхніх рідних.

Цим жінкам довелося взяти на себе всі чоловічі обов’язки. Матері Володимира Шестака та його племінника Дмитра Лесуна проживають у селі. Вони намагаються виконувати роль і матері, і батька для своїх дітей, але визнають, що війна забирає в них безтурботність дитинства. Сьогоднішня екскурсія – це спроба реалізувати мрію хоча б одного хлопчика.

Маленьку обнадійливу звістку Наталя Шестак отримала під час одного з обмінів полоненими. Один з колишніх військовополонених по фото впізнав її зниклих чоловіка та його племінника.

Щодо батька Кирила – Олександра Руденка, поки що немає жодних новин. Проте жінки залишаються сповнені надії, що зможуть знайти якусь інформацію про нього. Вони вірять, що всі їхні чоловіки знову повернуться додому. А Кирил зможе піднятися на найвищу вершину Батьківщини-матері. І в товаристві батька, діда та дядька йому ніколи не буде страшно.