Микола Точицький, очільник Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У галузі музеїв потрібно поновити кадровий резерв та вирішити питання фінансування.

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні представники музейної сфери обговорили з міністром культури та стратегічних комунікацій України важливі практичні питання діяльності національних закладів в умовах воєнного стану та окреслили напрацювання спільних кроків із реалізації цілей Стратегії культури до 2030 року у сфері збереження та охорони культурної спадщини.

Перш за все, міністр підкреслив важливість дотримання законодавства щодо охорони пам'яток у національних заповідниках, музеях і наукових установах. "Ми ніколи не мали чіткої стратегії розвитку цієї сфери, а фінансування завжди було недостатнім. Однак для того, щоб популяризувати українську культурну спадщину, спочатку необхідно її зберегти і відреставрувати. Саме на цьому ми з командою зосередили свої зусилля", - додав він на початку зустрічі.

10 липня в Римі буде засновано міжнародний фонд, присвячений захисту культурної спадщини України.

Микола Точицький підкреслив, що, згідно з об'єктивними оцінками ситуації та викликів у музейній сфері, галузь має нагальну потребу в підвищенні фінансування, як з державного бюджету, так і з боку меценатів.

"У цій галузі спостерігається найнижчий рівень заробітних плат, тому одним з основних завдань МКСК є проведення законодавчих реформ, які дозволять підвищити оплату праці працівників та переглянути підходи до формування кадрового складу. Для мене особисто пріоритетом у сфері законодавчої діяльності залишається зміна цієї ситуації. Однак, здійснити цю трансформацію можливо лише через зміну сприйняття культури в суспільстві та серед урядовців. Адже, коли намагаєшся обговорювати фінансові питання з людьми, які не готові їх сприймати на законодавчому рівні, виникають значні труднощі. Залишається лише два шляхи: шукати зовнішнє фінансування та працювати над законодавством у сфері меценатства", - підкреслив міністр.

За словами представників Міністерства, вони все ще ведуть складні переговори з відповідними урядовими структурами щодо питання меценатства. Для того щоб активізувати процес вирішення цієї проблеми, вперше за тридцятирічну історію незалежності було створено Міжнародну коаліцію підтримки на рівні міністрів культури країн-партнерів. Перше засідання відбулося в Ужгороді, а потім у Варшаві, оскільки Польща наразі головує в Раді Європейського Союзу. 10 липня 2025 року в Римі під час Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2025) відбудеться окрема панель, на якій візьмуть участь єврокомісар, голова ЮНЕСКО та міністри культури інших країн, присвячена ролі культури у розвитку людського капіталу. У рамках цієї конференції Україна представить концепцію Українського фонду культурної спадщини, який забезпечить фінансування відновлення культурних пам'яток та об'єктів, пошкоджених внаслідок війни.

"ЧИ БУВ Я УПОВНОВАЖЕНИЙ НА ЦЕ? ЗВИЧАЙНО, БУВ," - Точицький чітко виклав обґрунтування звільнення керівника Лаври.

Також, під час зустрічі з директорами національних заповідників, музеїв та наукових установ, Микола Точицький детально розкрив причини, які призвели до рішення про звільнення генерального директора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка.

За словами джерела, Остапенко входив до числа двох керівників, яких міністр викликав до себе в перші дні після свого призначення. Він поставив перед ними завдання тактичного характеру, які мали перейти на стратегічний рівень. На цій зустрічі також був присутній генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук. Результати сприйняття та виконання поставлених завдань керівниками національних музеїв можна оцінити за тим фактом, що одного з них було звільнено, а в іншому музеї незабаром планується провести великий захід - Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України.

"Наша розмова тоді була непростою, бо в кожного були свої плани та погляди. Завдання, які ставили перед керівником Лаври, будувалися на основі аудиту та висновках (понад 140 аркушів) робочої групи МКСК, яка перевіряла роботу музею. Виконати їх та усунути недоліки потрібно було найближчим часом: створити проєктну документацію, здійснити реєстрацію в БТІ сотень об'єктів, відреставрувати приміщення, де зі стелі крапає на голови співробітникам. Ми просили виконати хоча б вимоги аудиту", - пояснив Микола Точицький.

Коли стартує процес формування бюджету на наступний рік, Міністерство фінансів демонструє дані про невикористані кошти.

Для кращого розуміння ситуації він навів такі дані: у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України працює 300 співробітників, а в Києво-Печерській лаврі – 504. Проте навіть зміна написів на мові, яку давно слід було деколонізувати, на території заповідника регулювалася співробітниками Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Щодо фінансування, то у 2023 році бюджет Лаври становив 124 млн грн. До того ж, були додаткові кошти, витрати на фонд заробітної плати склали 93 млн грн, а на господарські потреби – 30 млн грн.

У 2024 році Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" отримав 248 мільйонів гривень з державного бюджету. Власні доходи заповідника за минулий рік склали 50 мільйонів гривень. Чи дійсно за ці кошти не вдалося реалізувати жодних покращень? Більше того, якщо ви ознайомитеся з туристичними маршрутами, доступними для відвідувачів – як місцевих, так і іноземних, – купуючи квитки до заповідника, то помітите, що з 2021 по 2024 рік нічого не змінилося.

Я розумію, що на певні реставраційні, ремонтні роботи коштів могло забракнути. Але бодай елементарні речі, скажімо, впорядкування документації, можна було зробити? На це коштів вистачало. І потім, чому не звернутися до міністерства, як це роблять інші установи, які приходять, приводять підрядника, а ми виступаємо гарантом оплати? У нас були такі випадки, ми це робили, і роботи виконувалися. Адже потім, коли починається формування бюджету на наступний рік, колеги з Мінфіну показують нам цифри повернених неосвоєних коштів. І відповідно вже на цю частку грошей ми не можемо розраховувати. Тому всьому є своя межа. Це коротка відповідь на запитання, чому я ухвалив таке кадрове рішення чи мав я на це право? -Звісно, мав. Відповідати за те, що люди не виконують своїх обов'язків і контрактів, я не збираюся!" - наголосив міністр.

В свою чергу, Юрій Савчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні, завдяки тим самим бюджетним ресурсам або спонсорській підтримці здійснив значний обсяг роботи. "Це дійсно складна праця, яку він виконав. Все це не відбувалося протягом місяця, двох чи навіть семи, а тривало роками. Проте процес був організований і проведений належним чином", - підкреслив Микола Точицький.

Кадрова діяльність є надзвичайно важливим компонентом у будь-якій сфері діяльності.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України зауважив, що кадрова робота - це загалом дуже важливий елемент будь-якої діяльності, особливо в музейній сфері. Однак проблема кадрового резерву була, є і залишається, як із причин недостатнього фінансування, так і через те, що вже четвертий рік триває війна, а отже, багато фахівців або мобілізувалися на фронт, або були змушені виїхати з країни. Залишається величезною проблемою також фінансування підготовки кадрів для культурної сфери. Проте, відповідно до завдань, які визначила Стратегія розвитку культури в Україні, МКСК вже працює над цим питанням з одинадцятьма країнами. Щоправда, виникають певні застороги, - оскільки, немає гарантії, що після того, як співробітник завершить навчання чи стажування, він повернеться саме в ту установу, яка його направила туди. І тут, за словами Миколи Точицького, треба також шукати шляхи виходу із ситуації.

"Відновити кадровий резерв украй необхідно. Але нам тепер складно буде виходити із становища з огляду на загальну правову рамку, згідно з якою зараз не можна проводити конкурсів. Проте вже сьогодні ми можемо починати готувати кадровий резерв. Тобто, якщо у вас є заступники, колеги, помічники, які здатні обійняти вищу посаду, я був би вдячний, якби ви надсилали мені їхні кандидатури на предмет розгляду як потенційних керівників. Ми могли б на спільних зустрічах обговорювати і ухвалювати попередні рішення, до моменту, коли після перемоги розпочнуться процеси проведення конкурсів. Така моя пропозиція", - звернувся міністр до керівників національних заповідників, музеїв і наукових установ, що перебувають в управлінні МКСК.

ТРЕБА ЗНАЙТИ СЕНСИ, ЩОБ ЧЕРЕЗ НИХ ПЕРЕКОНАТИ ЛЮДЕЙ, ЯКІ УХВАЛЮЮТЬ РІШЕННЯ З ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ

Керівниця Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Наталія Реброва, звертаючись до міністра, наголосила, що для того, щоб реалізувати будь-яку стратегію збереження і відновлення культурної спадщини, потрібне розуміння і єдність. А єдність дає відчуття справедливості.

У цьому залі ми представляємо численні заклади, що мають офіційний статус національного, хоча його підтвердження часто відсутнє. Є установи, які отримують додатковий коефіцієнт для підвищення заробітної плати, і ті, що не мають жодного коефіцієнта. Це питання залишається актуальним для багатьох вже протягом тривалого часу. Можливо, при розробці стратегії варто акцентувати увагу на цьому аспекті, щоб люди відчували і розуміли справедливість у відповідності до національного статусу, - зазначила Реброва.

В якості прикладу, директорка музею розповіла про складнощі в організації роботи в "Чернігові стародавньому", який включає 26 пам'яток культури національного значення, серед яких п'ять пам'яток домонгольського періоду. Наразі музей стикається з труднощами у пошуку кандидата на посаду провідного архітектора, оскільки його заробітна плата, відповідно до штатного розпису, становить лише 11 тисяч гривень. "На жаль, посада провідного архітектора залишається вакантною. Без вирішення питання адекватної оплати праці ми не зможемо просуватися вперед", - зазначила вона.

Микола Точицький прокоментував це: "Я усвідомлюю, що в цій сфері неможливо обійтись без адекватної та справедливої оплати. Проте, для об'єктивності слід зазначити, що деякі угоди з керівниками установ складаються так, що вони самостійно визначають надбавки для своїх співробітників, включно з собою. Або ж буває, що певні надбавки не виплачуються, і навіть коли з'являються кошти, їх можуть не компенсувати, повертаючи до бюджету. Деяким директорам взагалі потрібно узгоджувати ці надбавки з міністерством. Щодо коефіцієнтів, це питання, яке щоранку стає темою обговорення з моїми заступниками і директорами департаментів. Проєкт указу вже був готовий, але на даному етапі я не можу реалізувати це рішення через одне з міністерств. На жаль, зараз часто доводиться приймати рішення в умовах, коли всі розуміють, що вибір був невдалим, але ніхто не знає, що ти обирав між поганим і ще гіршим варіантом".

ПЕРШЕ ПИТАННЯ – ЦЕ СТРАТЕГІЯ, А ПИТАННЯ, ЯКЕ ПЕРЕВИЩУЄ СТРАТЕГІЇ – ЦЕ ФІНАНСУВАННЯ.

Глава Міністерства культури та стратегічних комунікацій України підкреслив, що не всі громадяни усвідомлюють важливість та вплив культури на життя країни і кожного українця. Він також зазначив, що культура пронизує всі сфери діяльності, починаючи від повсякденного спілкування і закінчуючи виробництвом високотехнологічної зброї.

Найважливішим питанням для нас повинна стати Стратегія розвитку культури України, однак не менш суттєвим є і питання фінансування культурної сфери. Щоб добитися визнання нашої галузі, де працівники потребують справедливої оплати праці, нам потрібно знайти переконливі аргументи та сенси для тих, хто приймає рішення щодо фінансування культури. Цей процес є непростим, але в міністерстві ми постійно працюємо над тим, щоб переконати відповідальних осіб. Щодня ми боремося, перш за все, за те, щоб отримати нові тарифні сітки та підвищення зарплат.

Ірина Мошик, директор Національного заповідника "Глухів", який зазнає постійних обстрілів всього в 9 км від кордону, звернулася до міністра з нагальною проблемою, що триває вже три роки. Вона порушила питання про необхідність доплати у розмірі 50 % до зарплат працівників заповідника, оскільки вони працюють в умовах зони бойових дій.

"Я розумію, що фінансування обмежене, але все ж можливо було б трохи краще планувати й звертати на нас увагу. Ми продовжуємо працювати в складних умовах: займаємося реставрацією, організовуємо заходи, квести та уроки історичної пам'яті," - підкреслила Мошик. У відповідь Микола Точицький запевнив, що терміново розгляне цю ситуацію та вживе потрібних заходів.

Я БУКВАЛЬНО МОЖУ БОЖИТИ, ЩО ХОЧУ, ЩОБ ВИ ВИРАЖАЛИ СВОЮ ДУМКУ. БЕЗ ЦЬОГО НАМ НЕ ВДАДЕТЬСЯ ЗРОБИТИ ЗМІНИ, А МИ ПОВИННІ СТВОРИТИ ЩОСЬ НОВЕ.

Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус під час засідання висловив бажання про більш активну взаємодію МКСК з керівниками музеїв та заповідників. "Якщо буде створено комунікаційний майданчик, де кожен директор зможе очікувати на відповідь, навіть якщо вона буде негативною, він відчує, що його почули і на нього звернули увагу. Це сприятиме бажанню до співпраці. Коли ж на наші запити не реагують, то нормальна реакція - зменшити комунікацію", - зазначив він.

Точицький зазначив, що "це значний недолік не тільки для цього міністерства", і, як людина, що має досвід роботи дипломатом, він усвідомлює, що відсутність відповіді на лист або SMS може викликати розчарування, після чого повторне звернення до цієї особи стає складним. Він також повідомив, що створить окрему електронну пошту для питань, пов'язаних з музеями, і буде особисто переглядати отримані повідомлення.

У фіналі заходу міністр закликав керівників національних заповідників, музеїв та наукових установ, які були присутні на нараді, вже зараз спланувати наступну подібну зустріч на наступний місяць. Це дозволить повернутися до обговорених тем, оцінити реалізацію поставлених завдань, а також визначити, які аспекти потребують подальшого вдосконалення.

"Я б хотів, щоб ви одразу надавали зворотний зв'язок. Це дало б мені можливість просувати справи вперед. Мені потрібно чітко розуміти, на що саме я прошу фінансування. Я не можу вигадувати, для яких цілей нам потрібні певні суми. Адже, окрім цифр, що відображають масштаби руйнувань, я також маю формувати професійне досьє. Наприклад, мені цікава ваша думка щодо книг, буклетів, посібників, які ми публікуємо. Чи є це дійсно корисним? Або, можливо, варто скоротити витрати, адже кошти можуть знадобитися в інших сферах? Тому нам критично важливо отримувати ваші дзвінки, листи та повідомлення, оскільки ви є науковцями та експертами. Без вашої участі не відбудеться жодних змін, і ми залишимося в рамках старої системи, яка не змінювалася протягом 30 років. Нам потрібно створити щось нове, і без вашої підтримки це буде важко здійснити", - підкреслив Микола Точицький, підбиваючи підсумки бесіди.

Зображення, представлене Данилом Антонюком і надане Національним музеєм історії України в контексті Другої світової війни.