Відповідно до дослідження Internews-USAID, користувачі месенджерів на платформі ТОТ здебільшого виконують роль пасивних спостерігачів новинних каналів.

Військовослужбовці здебільшого обирають месенджер "Сигнал".

Особи, що проживають на територіях, які тимчасово перебувають під окупацією, а також у зонах бойових дій, в основному ведуть себе як пасивні спостерігачі у соціальних мережах, обираючи обережний підхід. У "Фейсбуці" вони можуть ознайомлюватися з інформацією, якою діляться їхні знайомі, але не підписуються на новинні джерела. Це зазначено у щорічному звіті USAID-Internews "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році", який було представлено нещодавно.

У результаті фокус-груп було встановлено, що на тимчасово окупованих територіях наразі "Вайбер" практично не функціонує, і тому цей месенджер не використовується для отримання новин.

Внутрішньо переміщені особи у своєму виборі телеграм-каналів орієнтуються на поради волонтерів та жителів регіону.

Респонденти, що перебувають за межами країни і проживають у місцевих громадах, здебільшого спілкуються у локальних групах на "Фейсбуці". Це джерело є ключовим для налагодження зв'язку з оточуючим середовищем.

Найбільш популярним месенджером серед військових є "Сигнал". Усі опитані військові без винятку користуються ним для спілкування з військових питань, оскільки вважають його захищеним. Також застосунок використовується як тематичний груповий чат для військових справ.

"Вотсап" служить альтернативою для "Сигналу". Тим часом, більшість опитаних військових вважає "Вайбер" небезпечним для користування, оскільки його сприймають як "ворожий" і російський додаток.

Дослідження під назвою "Стан українських медіа, довіра та ставлення у 2024 році" було проведено компанією InMind за замовленням міжнародної неприбуткової організації Internews Network, яка реалізує "Медійну програму в Україні" за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Головною метою цього дослідження є аналіз медіа-звичок українців, оцінка їхньої довіри до медіа, а також вивчення вразливості до іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань.

У ході дослідження було проведено опитування серед 3 000 респондентів, які проживають у містах України з населенням понад 50 000 осіб. Опитування охопило регіони, такі як Київська, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська та Чернівецька області. Похибка вибірки становить не більше 2,5%.

Були здійснені особисті інтерв'ю, а також проведені фокус-групи та бесіди з різними категоріями українців: мешканцями малих населених пунктів, що знаходяться поблизу зон бойових дій; внутрішньо переміщеними особами; військовослужбовцями Збройних сил України; українцями, які переїхали до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; а також жителями тимчасово окупованих територій та/або районів, де тривають активні бойові дії (зокрема в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях).

Інтерв'ю та фокусні групи здійснювалися з травня по липень 2024 року.

Дослідження "Ставлення та довіра до українських медіа у 2024 році" доступне для ознайомлення за цим посиланням.