Кабани, козулі та лисиці завдають шкоди полям: як агрономи можуть уберегти урожай і чи компенсують збитки?

З моменту початку повномасштабної агресії в Україні сезонне полювання практично зупинилося. Це призвело до значного зростання чисельності диких тварин у багатьох областях, які тепер все частіше з'являються на полях, завдаючи шкоди фермерам. Як зазначає видання Цензор.НЕТ, з посиланням на професійне аграрне видання Kurkul, ситуація потребує уваги.

Як вказано в матеріалах дослідження, зимові підрахунки вказують на зростання чисельності мисливських видів. Наприклад, у Чернігівській області у 2026 році було зафіксовано 15 265 косуль, що на 6% більше, ніж у попередньому році. Число диких кабанів також зросло на 17%, досягнувши 2 626 особин. Найбільший приріст спостерігається серед лисиць, їх кількість збільшилася до 3 466, що становить 44% приросту порівняно з 2025 роком. Крім того, популяція вовків зросла з 272 до 289.

Схожа картина спостерігається й в інших областях. У Харківській області, за інформацією Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, популяція шакалів збільшилася з 17 особин у 2022 році до 54 на початок 2025 року.

"Раніше на території Полтавщини можна було зустріти лише лисиць та диких кабанів. Однак нині ситуація змінилася: до них приєдналися шакали та вовки. До запровадження воєнного стану проводився відстріл під час сезонного полювання, але заборона цього процесу призвела до стрімкого зростання їхньої чисельності," - зазначив Костянтин Боровик, голова обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, під час зустрічі з журналістами. Він також додав, що чисельність червоних лисиць на Полтавщині вже в 3-4 рази перевищує допустимі норми.

Збільшення чисельності диких тварин суттєво позначається на роботі аграріїв. Кабани завдають шкоди посівам кукурудзи та інших культур, тоді як косулі й олені знищують зернові та озимі. Фермери, зокрема в Одеській області, регулярно повідомляють про такі проблеми. Окрім цього, шакали почали заходити на території господарств, де можуть нападати на домашніх тварин.

Особливу небезпеку становлять різноманітні захворювання. Дикий кабан виступає природним носієм вірусу африканської чуми свиней. Зростання чисельності цих тварин тісно пов'язане зі спалахами АЧС у домашніх свиней. Одночасно ветеринарні служби відзначають збільшення випадків сказу, основним розповсюджувачем якого є лисиця.

Для зменшення шкоди від диких тварин фермери застосовують різноманітні методи їх відлякування. Серед найбільш популярних — електричні огорожі, газові гармати, а також акустичні чи ультразвукові пристрої. Однак жоден із цих способів не забезпечує абсолютного захисту, оскільки тварини можуть адаптуватися до звукових сигналів або знаходити шляхи обходу захисних бар'єрів.

Перед початком військових дій контроль за популяцією диких тварин здійснювався завдяки мисливським господарствам і єгерським службам. Проте з введенням воєнного стану полювання стало практично забороненим, а фінансування єгерських структур було значно зменшено. У деяких регіонах державні органи вже почали давати можливість для організованого регулювання чисельності окремих видів тварин. Наприклад, у грудні 2025 року Рада оборони Полтавської області надала дозвіл на відстріл лисиць та диких кабанів групами мисливців.

Водночас аграрії не мають права самостійно знищувати диких тварин, навіть якщо ті завдають шкоди їхньому врожаю. Згідно з українським законодавством "Про мисливське господарство та полювання", дикий звір у природному середовищі є частиною державного мисливського фонду. Для їхнього відстрілу необхідно отримати ліцензію або відстрільну картку. Нелегальний відстріл кваліфікується як браконьєрство, що може призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Питання компенсації збитків від диких тварин також залишається відкритим. Закон передбачає, що користувачі мисливських угідь можуть відшкодовувати шкоду власникам земель, однак чіткого механізму нарахування та виплати таких компенсацій в Україні немає.

У державних органах зазначають, що одним із можливих способів фінансового захисту для аграріїв залишається страхування посівів. Водночас системного механізму компенсації втрат від потрави дикими тваринами в Україні поки що не створено.