Головко висловив свої погляди на важку ситуацію, в якій опинився режим Лукашенка напередодні виборів, які, на його думку, будуть підроблені в Білорусі.

На фоні зростаючих міжнародних зусиль, які орієнтовані на мирне врегулювання конфлікту між Росією та Україною, режим О. Лукашенка стикається з серйозними викликами. Якщо буде досягнуто мирних угод без гарантій безпеки для Мінська (що виглядає досить малоймовірним), влада може потрапити в ситуацію, схожу на "три вогні".

На початку нового року Білорусь активізує свої військові дії поблизу кордону з Україною. Згідно з даними моніторингової групи "Беларускі Гаюн", у Гомельській області, що межує з Чернігівщиною, стартували великомасштабні військові навчання, які триватимуть до 31 січня. У цих маневрах беруть участь територіальні війська та інженерні підрозділи. Крім того, існує ймовірність переміщення військових ешелонів між російськими контрольованими зонами в Україні та Білоруссю, а також у зворотному напрямку.

Володимир Головко, директор "Центру політичного аналізу" та кандидат історичних наук, надає спеціальне інтерв'ю для Укрінформу. Він також обіймає посаду провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України. У цій бесіді Головко ділиться своїми міркуваннями стосовно чинників, які впливають на внутрішні та зовнішні "маневри Білорусі", а також розглядає можливі сценарії їх подальшого розвитку.

На тлі посилення глобальних зусиль щодо мирного вирішення конфлікту між Росією та Україною, режим О. Лукашенка стикається з вагомими труднощами. Якщо мирні угоди будуть досягнуті без забезпечення належних гарантій безпеки для Мінська (що виглядає малоймовірним), влада може опинитися в ситуації, схожій на небезпечну гру з вогнем.

Росія має намір остаточно знищити залишки білоруської автономії.

Заходи, спрямовані на боротьбу з авторитарною системою влади в Білорусі.

Україна, з новим міжнародним обличчям і багаторічним досвідом у боротьбі з викликами.

Новорічне звернення Володимира Зеленського, що проходило в Мінську, безсумнівно привернуло велику увагу. Лідер підкреслив необхідність єднання всіх націй, які прагнуть до свободи, стверджуючи: "Я вірю, що настане момент, коли ми всі разом вигукнемо: 'Жыве Беларусь!'".

В процесі вивчення ситуації, що склалася навколо імітаційних виборів у Білорусі, аналітик зазначає: "Лукашенко втілює низку ініціатив у різних сферах. По-перше, він організовує термінові фіктивні вибори, прагнучи створити видимість легітимності в країні. По-друге, білоруський президент намагається отримати підтримку Росії у конфлікті з Західними державами та Україною, що підтверджується його висловлюваннями наприкінці грудня, коли він говорив про 'ядерний щит' від Росії і звертався до Володимира Путіна з проханням про постачання кількох 'Орєшніків'. По-третє, Лукашенко також шукає підтримки Китаю у своїй боротьбі з Росією та частково із Заходом, анонсуючи свій візит до Пекіна, запланований на передодні фальшивих виборів 25 січня. По-четверте, він намагається покращити відносини із західними країнами, поступово звільняючи політичних в'язнів; нещодавно на волю вийшов кандидат у президенти Білорусі Віктор Бабарико, що може свідчити про його готовність до компромісу за певних умов. По-п’яте, щодо України Лукашенко знову робить агресивні заяви, а Міністерство оборони Росії оголосило про проведення військових навчань поблизу українського кордону з 8 по 31 січня, що збігається з термінами фальшивих виборів у Білорусі, підкреслюючи зростаючу напругу з боку білоруського лідера".

У майбутньому Лукашенко, ймовірно, знову буде намагатися привернути міжнародну увагу через численні провокації. Однак ключові учасники світової політики чітко усвідомлюють, що це всього лише театральне дійство. Як зазначає Головко, нині основне завдання Лукашенка полягає в забезпеченні власної безпеки та безпеки своєї родини, а не в утриманні авторитарного режиму.

Не викликає жодних сумнівів, що як українська, так і міжнародна спільноти виявляють значну обережність стосовно нових військових ініціатив, які реалізують Росія та Білорусь, адже вони вказують на наміри підтримати авторитарні режимів. Всього три роки минуло з 24 лютого 2022 року. Незважаючи на можливі варіанти подальших дій з боку Білорусі, важливо підкреслити, що Україна нині має чітке розуміння своїх ресурсів та стратегій для реагування на цю ситуацію.