Керівник Держпродспоживслужби заявив: "На сьогоднішній день ми здійснюємо переговори з 80 державами щодо можливості відкриття ринків для українських товарів."

Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Скасування Європою "торгового безвізу" з 6 червня означає перехід України до довоєнного режиму торгівлі з ЄС (зокрема, для таких категорій як курятина, яйця, кукурудза, мед, пшениця тощо). І тепер постає питання: на які інші світові ринки можуть переорієнтуватися українські виробники та чи стане це реальною альтернативою квотованим європейським? А також як держава допомагатиме бізнесу підготуватися до експорту вітчизняної продукції на нові ринки?

Про актуальні виклики, з якими стикається Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС) під час воєнного стану, а також про проведення позапланових перевірок, труднощі, що виникають для співробітників ДПСС, інтеграцію в міжнародну систему фітосанітарних сертифікатів ePhyto та перспективи реєстрації в'єтнамської вакцини проти АЧС в Україні, розповів керівник Держпродспоживслужби Сергій Ткачук у бесіді з Mind.

У 2021 році Держпродспоживслужба (ДПСС) ініціювала відкриття 16 категорій товарів на ринках різних країн. До завершення 2025 року ДПСС спільно з Міністерством закордонних справ має намір встановити щонайменше 15 нових ринків для української агропродовольчої продукції. А які результати вже досягла ДПСС на сьогоднішній день?

Я сподіваюся, що в цьому році ми зможемо відкритити набагато більше ринків, ніж 15. Наразі вже запущено дев'ять нових ринків, серед яких: Канада (столові яйця та яблука), Оман (м'ясо птиці), Албанія (яйця для споживання), Китай (горох), Грузія (композитні продукти, готові до вживання), Кувейт (оброблені харчові продукти) та Малайзія (молоко, молочні та яєчні вироби).

Безумовно, для кожного ринку існує безліч інших процесів. Адже відкриття ринку - це лише перший етап. Далі слідують акредитація, перевірка підприємств та багато інших процедур.

У нас є численні плани: сьогодні ми проводимо переговори з представниками 80 країн світу в більш ніж 200 напрямках. Зокрема, ми активно співпрацюємо з країнами Африки та Перської затоки, а також з Європейським Союзом, зосереджуючись на відкритті нових ринків для м'ясної продукції та інкубаційних яєць.

Крім того, у нас активно триває переговорний процес зі Сполученими Штатами: у цьому році відкрилася можливість для експорту яєць на промислову переробку (для виготовлення інших продуктів). Ми розпочали діалог з відповідними органами США, щоб уточнити їхні вимоги до експорту цієї продукції, і вже передали цю інформацію нашим українським виробникам. Щодо ймовірної появи столових курячих яєць з України на полицях американських магазинів, ми наразі заповнюємо необхідний опитувальник.

Ми також співпрацюємо з Індією та Індонезією в сфері молочних продуктів. До завершення цього року плануємо розширити свою присутність на двох китайських ринках, зокрема в сегментах м'яса птиці та борошна. Переговори тривають. У даний момент ми також активно працюємо над двома новими напрямками: кормами для домашніх тварин та пшеницею.

Протягом минулого року проводилися переговори щодо відновлення експорту яєць та м'яса птиці до Японії. У грудні ви здійснили поїздку до цієї країни. Які результати ви привезли з собою?

У цій ситуації все залежить від країни-партнера. Проблеми з експортом до Японії виникають через те, що це єдина країна в світі, яка досі не скасувала заборону, введену після спалаху пташиного грипу у жовтні 2021 року. Ми надали їм численні документи і отримали запевнення, що вони розглянуть можливість скасування заборони. Ми неодноразово піднімали це питання на всіх політичних зустрічах з японськими представниками, але наразі ситуація залишається незмінною.

- А як японці пояснюють свою відмову?

- Вони вважають, що Україна не контролює епізоотичну ситуацію по всій території країни. Хоча, в 2014 р., коли було окуповано Крим, а також з'явилися "ЛНР" і "ДНР" - таких претензій не висувалось. Логіки, звісно, в цьому немає, але інших аргументів японці не озвучують. Вони навіть хотіли приїхати з аудитом в Україну, проте відмовилися через безпекову ситуацію. А на онлайн-аудит теж не погоджуються.

Які наступні дії плануються для того, щоб збільшити можливості українських товарів тваринного походження на японському ринку?

- У Держпродспоживслужби немає такого запиту від українського бізнесу. Відкриття ринку будь-якої країни й переговори з цього приводу починаються з потреби й запиту бізнесу. Сама служба не ініціює такі процеси.

Якщо розглянути вже функціонуючі ринки та ті, де ДПСС ще веде переговори, наскільки актуальна проблема квот для українських виробників?

У більшості країн, з якими ми вже налагодили торговельні відносини, відсутні квоти. Наприклад, Канада і Китай не накладають на нас обмежень. Проблема з квотами виникає лише у стосунках з Європейським Союзом. Як виявилось, наші найближчі партнери сприймають нас як конкурентів. Однак страхи та бар'єри на ринку — це не той шлях, яким ми хочемо йти до Європи. Ми підтримуємо здорову конкуренцію, і якщо прагнемо стати частиною європейської спільноти, то необхідна повна лібералізація торгівлі українськими товарами з ЄС.

Щодо звинувачень країн Європейського Союзу стосовно українського зерна та м'ясних продуктів - вони також є безпідставними. Адже офіційно не надходило жодних повідомлень до Держпродспоживслужби про зерно, яке начебто містить ГМО чи пестициди, навіть від Польщі. Натомість, ми стали свідками великої кількості популістських заяв та акцій, пов'язаних із українським зерном, що вилилися у вкидання його на дороги.

Слід зазначити, що українські підприємці чітко розуміють: якщо вони імпортуватимуть неякісні товари до Європейського Союзу, їх ніхто не купить. В результаті, доведеться нести витрати на утилізацію такої продукції на власний рахунок.

- Уточніть для наших читачів, що означає формулювання "відкриття ринку" - це погодження форм фітосанітарних сертифікатів, інших дозвільних документів?

Все залежить від конкретної країни. Наприклад, у випадку з державами, які ратифікували певні міжнародні угоди, ми можемо мати стандартний формат сертифікату, що відповідає всім технічним вимогам та системам контролю.

Отже, це є штучна перешкода для українських товарів та політичні маніпуляції.

- Рік тому ви зазначали, що ДПСС прагне приєднатися до системи ePhyto (обіг фітосанітарних сертифікатів у єдиній міжнародній електронній системі). Які успіхи на сьогодні в цьому питанні?

Фітонапрямок тривалий час залишався одним з найменш прозорих елементів діяльності Держпродспоживслужби. Проте ми успішно подолали цю проблему. З лютого 2025 року ми інтегрувалися в систему ePhyto. Це дозволяє здійснювати доступ до електронних фітосертифікатів, які містять QR-коди, що унеможливлює їх фальсифікацію. Навіть у випадку, якщо сертифікат виявився підробленим, його можна легко перевірити через QR-код у відповідній базі даних.

Станом на 18 червня наші інспектори видали понад 74 000 і прийняли понад 3000 фітосанітарних сертифікатів в електронній формі на експорт та реекспорт. Оскільки не всі країни світу приєднані до ePhyto, ми продовжуємо видавати сертифікати і в паперовому вигляді (на бланку). Проте, з листопада 2025 р. фітосанітарні сертифікати на типографських бланках вже не видаватимуться.

- На 92-й Генеральній сесії WOAH (25-29 травня 2025 р. в Парижі) затверджено перший міжнародний стандарт щодо вакцин проти АЧС. Низка країн (зокрема, В'єтнам і Філіппіни) уже застосовує вакцини проти АЧС. Чи розглядає ДПСС у цьому контексті можливість впровадження в Україні пілотних програм вакцинації як елементу стратегії контролю захворювання й передумову для відкриття нових експортних ринків?

Багато наукових установ і країн активно досліджують питання вакцинації. Якщо буде розроблена ефективна та зареєстрована вакцина від африканської чуми свиней (АЧС), це стане справжнім проривом у світовій медицині. Проте на сьогоднішній день жодна розвинена країна не має вакцини від АЧС, яка отримала б офіційне визнання від міжнародних організацій або інших держав. Наразі лише в Болгарії та Чехії є певні досягнення у цій галузі. Якщо буде знайдена надійна та науково обґрунтована вакцина проти АЧС, ми також розглянемо можливість її використання.

Яка ж підстава для цього?

Півроку тому ми направили формальний запит до відповідних органів В'єтнаму, щоб дізнатися про процес реєстрації вакцини та її функціонування. Ми також провели онлайн-обговорення з представниками В'єтнаму, однак досі не отримали офіційної відповіді. Варто зазначити, що Філіппіни, які намагалися впровадити цю вакцину, зрештою відмовилися від неї через те, що вона є живою, що означає ризик поширення активного вірусу. До того ж, вакцина була розроблена спеціально для генотипу 2, в той час як існують різні генотипи вірусу АЧС.

Також є наукова стаття щодо в'єтнамської вакцини, де йдеться про те, що неможливо відрізнити набутий штам від не набутого. Тобто, якщо почати вакцинувати, то лабораторно буде підтверджуватися, що всі свині з АЧС. Звісно, питання по експорту такого м'яса автоматично анулюється. Тому, не зрозуміло, куди В'єтнам експортує свинину, вакциновану цією вакциною...

На даний момент ефективність вакцини, розробленої у В'єтнамі, не була підтверджена жодною країною світу. Також вона не відповідає міжнародним стандартам, встановленим ВООЗ. У наукових статтях зазначається, що ця вакцина використовується виключно для експериментальних цілей. Такі пілотні дослідження проводяться в спеціалізованих лабораторіях з високим рівнем біозахисту, проте в умовах воєнного стану Україна не має можливості забезпечити навіть тестовий режим для їх реалізації.

В даний момент ведеться підготовка до державного візиту у В'єтнам, який відбудеться наприкінці літа або восени. Представник Держпродспоживслужби також увійде до складу урядової делегації. Ми будемо розглядати інформацію лише тоді, коли отримаємо офіційні дані (не від виробника, який прагне реалізувати чи протестувати свою продукцію).

На якому етапі зараз знаходяться переговори з відповідними органами країн Південно-Східної Азії, які є важливими ринками для експорту свинини, зокрема, таких як Філіппіни, В'єтнам, Сінгапур і Малайзія? Чи є ймовірність, що ринки для української свинини незабаром відкриються?

Не впевнений, що цього року ми зможемо досягти відкриття ринків для української свинини, адже іноді країни можуть не реагувати на наші запити протягом півроку. Наприклад, ми звернулися до Філіппін ще в лютому, але досі не отримали жодної відповіді. Щодо В'єтнаму, ми також надіслали запит, і нам вже дали опитувальник для відкриття ринку свинини. Ми його заповнили та відправили, проте поки що немає жодної зворотної реакції.

Сінгапур надіслав нам новий опитувальник, який наразі перебуває на розгляді в Держпродспоживслужбі. Можливо, ми розпочнемо відкриття ринку з термічно оброблених свинячих продуктів, а згодом перейдемо до замороженого та охолодженого м'яса. Щодо Малайзії, то ми отримали опитувальник лише в травні, тому поки що рано робити які-небудь прогнози.

- У контексті наближення українського законодавства до норм ЄС - як плануєте діяти в питаннях благополуччя тварин (враховуючи норми, що набувають чинності в ЄС з початку 2026 р.)? Чи погоджено з DG SANTE план аудиту українських підприємств та інфраструктури?

Мене особливо цікавить, як має реагувати український бізнес, адже він вже давно обізнаний із нормами, що почнуть діяти з 1 січня 2026 року. Держпродспоживслужба має контрольні повноваження, і ми, безумовно, будемо виконувати їх у частині проведення інспекцій, включаючи нові компанії, які планують стати експортерами.

Що стосується аудиту з DG SANTE, я не вважаю, що це має сенс. На даний момент такого плану не існує. Крім того, сумніваюся, що DG SANTE відвідає Україну в січні 2026 року для перевірки ситуації. Проте, аудит безумовно відбудеться.

Однак, усі українські компанії повинні бути готові до перевірки з боку ЄС в будь-який час. Якщо аудитори прибудуть, і підприємство не відповідатиме встановленим стандартам, єврономер буде анульовано та виключено зі списку експортерів.

Ситуація з недопуском представників Європейської комісії на підприємство є аналогічною. В Україні наш бізнес звик до такого підходу з контролюючими органами, але в Європі це абсолютно неприйнятно. Більш того, у випадку недопуску аудиторів, завод можуть зовсім закрити. Саме тому в ЄС безпека та якість продукції перебувають на найвищих стандартах.

Цікаво, що мої зарубіжні колеги завжди вражені, коли дізнаються, що аудитори з ДПСС можуть бути відмовлені у доступі до підприємства. Вони миттєво починають перевіряти, чи це підприємство не входить до переліку експортерів.

Які основні технічні та інституційні вимоги ще не були виконані, і які є прогнози щодо термінів узгодження законодавства?

Держпродспоживслужба не займається формуванням політики, а лише втілює її в життя. Процес скринінгу продовжується, а результати будуть оприлюднені в вересні.

Не менш важливо визначити, який саме перехідний етап ми узгодимо з Європейським Союзом для впровадження цих норм, оскільки Україна стикається з умовами війни. У даний час ми активно обговорюємо ці питання. Крім того, виникає питання: чи буде надано нам фінансову підтримку (кредити, дотації тощо) для реалізації цих ініціатив?

Якщо розглядати непередбачені заходи державного нагляду (контролю), то з початку 2025 року, скільки перевірок вже було здійснено спеціалістами ДПСС? Які питання стали найбільш поширеними під час перевірок (дотримання норм законодавства у сфері харчових продуктів, контроль за державними регульованими цінами), що стало причинами цих інспекцій і які результати вони принесли?

Під час війни діє мораторій на проведення перевірок відповідно до постанови Кабінету Міністрів №303 від 13 березня 2022 року. Однак уряд ухвалив ряд рішень, які дозволяють Держпродспоживслужбі виконувати свої функції в умовах воєнного стану.

З 20 червня відновлюються позапланові перевірки ветеринарних ліцензіатів (клінік) та ветеринарних препаратів. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним Кабміном у постанову № 576, яка стосується зупинки державного нагляду під час воєнного стану. Ми вже звернулися до Державної регуляторної служби для отримання роз'яснень, оскільки існують певні неузгодженості в законодавстві. Зокрема, ми хочемо дізнатися, чи повинні ці перевірки проводити лише центральні органи Держпродспоживслужби, чи можливо залучити й територіальні підрозділи. Адже в нашому центральному відділі ліцензування працює всього чотири співробітники, що не дозволяє забезпечити контроль на всій території України без допомоги місцевих органів.

Якщо розглядати сферу контролю за цінами, захист прав споживачів та антитютюнове законодавство, то є такі результати. Держпродспоживслужба провела 17 позапланових заходів щодо дотримання законодавства у сфері метрології, по засобах вимірювальної техніки. Також було 1250 перевірок у сфері контролю за цінами, з яких - 13 планових заходів і 1237 позапланових (переважно, це стосується лікарських засобів).

- А як бізнес реагує на поновлення позапланових перевірок ДПСС - чи є претензії/скарги?

Безумовно, компанії б хотіли, щоб їх ніхто ніколи не піддавав перевіркам.

Відповідальність у сфері медикаментів викликає чимало зауважень, загальна сума яких становить 34 000 грн. Серед компаній, що потрапили під ці обвинувачення, можна назвати такі: ТОВ "Фармація Херсонщини", ТОВ "Фармація Черкащини", ТОВ "Подорожник Полтава", ТОВ "Подорожник Чернігів", ТОВ "Фармація Кіровоградщини", ТОВ "Аптека низьких цін", ТОВ "Аптека низьких цін Полтава", ТОВ "Аптека низьких цін Кремінь" та інші.

Звертаючись до теми позапланових перевірок, цікаво дізнатися, яким чином Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками здійснює моніторинг процесу формування цін на медикаменти. Скільки аптек було перевірено, які виявлені результати? Яка відповідальність була застосована до порушників, і в яких регіонах зафіксовано найбільшу кількість звернень чи скарг від населення щодо аптечної діяльності?

З 1 березня 2025 року уряд відновив проведення позапланових перевірок. Ці перевірки наразі реалізуються на основі скарг та заяв. Станом на сьогодні за суб'єктами господарювання зафіксовано 1139 таких перевірок, що стосуються ціноутворення на лікарські препарати. З них, на виконання доручення Прем'єр-міністра, протягом місяця ДПСС здійснила перевірки аптек, незважаючи на відсутність скарг. Загалом було проведено 338 таких перевірок. У результаті з 1139 позапланових перевірок порушення були виявлені у 348 випадках; ухвалено 301 рішення про застосування санкцій на загальну суму 4,4 млн грн.

Також було видано 145 приписів для усунення порушень без застосування штрафних санкцій, а 231 посадову особу було притягнено до адміністративної відповідальності, що призвело до накладення штрафів на загальну суму 483 000 грн. Найбільша кількість скарг надійшла від жителів Полтавської, Хмельницької, Харківської, Івано-Франківської, Львівської, Черкаської областей та міста Київ.

У минулому році було відновлено контроль з боку Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів за комунальними підприємствами у сфері ЖКГ щодо формування тарифів та якості наданих послуг населенню. Які порушення були виявлені, та які штрафи чи санкції були накладені за завищені тарифи?

- У сфері ЖКГ з початку 2025 р. проведено 708 заходів держнагляду за додержанням законодавства на ринку надання житлово-комунальних послуг. З них - 98 позапланових перевірок у сфері контролю за цінами. І результати дуже невтішні: у 86 випадках зафіксовані порушення. Це майже 88% від кількості перевірених суб'єктів.

Зокрема, за підсумками перевірок було ухвалено 42 рішення про накладення штрафів на загальну суму майже 1,6 мільйона гривень. Споживачам нараховано повернення коштів в обсязі 1,16 мільйона гривень. Було видано 68 приписів з вимогами усунути виявлені порушення та привести тарифи у відповідність до економічно обґрунтованого рівня. Як наслідок, 43 посадові особи були притягнуті до відповідальності. Щодо адміністративних штрафів, то їх загальна сума складає лише 87 000 гривень.