Держкомтелерадіо ухвалив рішення не використовувати телеграм. Аналіз діяльності агентства за другу половину 2024 року.

На кінець 2024 року в штаті Держкомтелерадіо працює 78 працівників. Держком третій рік повномасштабної війни продовжує координувати й контролювати виконання підприємствами, які входять до сфери його управління, мобілізаційного завдання. Веде щотижневий моніторинг руйнувань та ушкоджень підприємств галузі під час російської агресії, готує звіти про це для Мінекономіки.

У 2024 році Держкомтелерадіо зосередить свої зусилля на розвитку книговидавничої індустрії та запобіганні поширенню друкованої продукції з антиукраїнським змістом в Україні. Установа продовжує ведення Державного реєстру видавців, виробників та дистриб’юторів видавничої продукції, а також підтримує благодійні книжкові ініціативи. Крім того, Держкомтелерадіо організовує роботу комітетів, які присуджують чотири державні премії у сфері інформації та літератури.

Відповідно до порад РНБО, восени Державний комітет відмовився від користування Телеграмом.

З 2025 року в установі зменшиться кількість бюджетних програм.

У грудні Держкомтелерадіо підвів підсумки комунікаційної кампанії, спрямованої на просування євроінтеграційних ініціатив України. Основною метою цього заходу було підвищення обізнаності громадян країн-членів Європейського Союзу та України про кроки інтеграції, досягнення України за час повномасштабної агресії Росії, а також про стійкість і розвиток нашої держави під час війни. Кампанія також акцентувала на вигодах для ЄС від потенційного членства України в Союзі. Проте бюджетні асигнування на 2025 рік для програми "Виконання заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері" не були заплановані.

Бюджет на 2025 рік

У Держкомтелерадіо з 2025 року скоротиться кількість бюджетних програм із семи до п'яти. Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який парламент ухвалив 19 листопада, а президент підписав 28 листопада цього року, Держкомтелерадіо на виконання п'яти бюджетних програм передбачені видатки за загальним фондом державного бюджету у сумі 2 261,4 млн грн. З них:

Водночас не передбачено бюджетної програми за КПКВК 3802390 "Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері", торік було 5,4 млн грн.

Крім того, у загальному фонді не заплановано витрат на бюджетну програму з КПКВК 3802040 "Розвиток професійних навичок працівників медійних організацій в Укртелерадіопресінституті".

З 2025 року Міністерство фінансів планує впровадження нового підходу до реформи системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Згідно з новими вимогами, Міністерство освіти і науки буде єдиним державним замовником для програми підвищення кваліфікації. У зв'язку з цим, фінансування Укртелерадіопресінституту тепер контролюватиметься МОН. Таким чином, організації, які прагнуть отримати ці кошти, повинні будуть змагатись за них на конкурсній основі.

Нагадуємо, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Держкомтелерадіо отримав фінансування на виконання семи бюджетних програм у розмірі 1 мільярд 962,9 мільйона гривень з загального фонду державного бюджету.

Блокування обігу друкованої продукції антиукраїнського змісту на території України

У рамках виконання Стратегії інформаційної безпеки до 2025 року Держкомтелерадіо продовжує здійснювати моніторинг видавничої діяльності держави-агресора, Білорусі та тимчасово окупованих територій України. В цій діяльності оперативно виявляються факти випуску антиукраїнської літератури. За результатами моніторингу формується Перелік книжкових видань, які містять інформацію, що прагне підірвати Незалежність України, пропагувати насильство, спровокувати міжетнічну, расову та релігійну ворожнечу, а також закликати до терористичних актів та посягати на права і свободи людини. Важливо зазначити, що основна мета цього Переліку полягає в інформуванні підприємців, правоохоронних органів, а також юридичних і фізичних осіб про те, що розповсюдження цих видань може бути пов'язане з ознаками злочинів, за які передбачена відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України.

У другій половині року Держкомтелерадіо продовжував відстежувати український сегмент інтернету для виявлення книжкових видань, які були виготовлені та/або випущені видавництвами держави-агресора та Білорусі. Ці видання заборонені до розповсюдження в Україні відповідно до статті 28-1 Закону України "Про видавничу справу".

"За підсумками цього моніторингу встановлено факти незаконного розміщення в інтернеті комерційних пропозицій щодо продажу заборонених видань 45 українськими інтернет-магазинами. Виявлену видавничу продукцію держави-агресорки та республіки Білорусь видалено з зазначених ресурсів. Також виявлено понад тисячу пропозицій щодо реалізації російської та білоруської продукції продавцями на маркетплейсі Stylus.ua. У зв'язку з цим адміністрації маркетплейсу запропоновано самостійно видалити інформацію про заборонені видання та попередити продавців про передбачену законом відповідальність за провадження незаконної діяльності у видавничій справі. Повторним моніторингом встановлено, що адміністрація цього ресурсу поступово позбавляється від "токсичних" комерційних пропозицій", -- сказав у коментарі "Детектору медіа" голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

За його словами, у другій половині року, зокрема завдяки зусиллям Держкомтелерадіо, вдалося зупинити незаконну діяльність, пов'язану з продажем видавничої продукції країни-агресора в 11 стаціонарних книгарнях Києва та восьми магазинах у інших українських містах, таких як Полтава, Харків, Запоріжжя та Фастів.

Іноді під час реалізації своїх штатних завдань Комітет виявляє сайти, які загрожують національній безпеці, тоді обов'язково інформує про ці ресурси правоохоронні органи.

Співпраця Комітету з платформою Prom.ua триває. Адміністрація маркетплейсу серйозно підходить до очищення книжкової мережі від продукції, яка має зв'язок з ворожими державами. На даний момент з інформаційних ресурсів, виявлених Держкомтелерадіо, видалено 4340 найменувань видавничої продукції, асоційованих із державою-агресором та республікою Білорусь (зокрема 4167 та 173 найменувань відповідно). Учасникам електронної комерції були надіслані попередження щодо недопустимості ведення видавничої діяльності з порушенням українського законодавства. Загалом, з квітня 2024 року завдяки ефективній співпраці з Prom.ua, Держкомтелерадіо зупинив розповсюдження понад шести тисяч найменувань продукції держави-агресора та республіки Білорусь. Про це повідомили "Детектору медіа" у Держкомтелерадіо.

"Програмне забезпечення маркетплейсу Prom.ua містить алгоритм, який відсікає спроби розміщення пропозицій продажу будь-якого забороненого товару, зокрема й книжкової продукції. Однак завжди знаходяться охочі "пройти поміж крапельками". З несумлінними продавцями, які після видалення неправомірних комерційних пропозицій намагаються розмістити їх повторно, маркетплейс припиняє співпрацю", -- уточнив Олег Наливайко.

Незважаючи на повномасштабну війну, Державний реєстр видавців, виробників і дистриб'юторів видавничої продукції продовжує розширюватися. У 2020 році в реєстрі з'явилося 194 нових суб'єктів видавничої діяльності; у 2021 році — 335; у 2022 році — 152; у 2023 році — 308; а у 2024 році — 192 нових учасників. Це свідчить про те, що навіть в умовах війни інтерес до книговидавничого бізнесу та розповсюдження книг залишається стабільним.

Станом на грудень 2024 року до Держреєстру внесено 8585 суб'єктів видавничої справи: 6319 -- юридичних осіб та 2266 -- фізичних осіб-підприємців. Якщо порівняти цю статистику з даними 1 лютого 2022 року, які були оприлюднені напередодні широкомасштабного вторгнення Росії, кількість видавців і книгорозповсюджувачів в Україні зросла на 621 особу. Навіть в областях, які перебувають під постійними обстрілами росіян, відстежується зростання: в Харківській області за роки воєнного стану суб'єктів видавничої справи стало більше на 63 особи, у Дніпропетровській -- на 42, Запорізькій -- на 6, Миколаївській -- на 4. Лідерами у зростанні кількості зареєстрованих видавців і книгорозповсюджувачів за час воєнного стану стали Київська область (+213 осіб) і Київ (+66 осіб), повідомили в Держкомтелерадіо.

З роками співвідношення українськомовних та російськомовних видань в Україні поступово змінюється на користь перших. Згідно з даними Книжкової палати України імені Івана Федорова, на грудень 2024 року було проаналізовано 11099 обов'язкових примірників видань, які надійшли до наукової установи. Серед них лише 408 примірників видані російською мовою, що становить 3,67% від загальної кількості, тоді як українською мовою їх налічується 9662 примірники, що складає 87,05% від загального обсягу опрацьованих видань. Детальніші статистичні дані планується оприлюднити у першому кварталі 2025 року.

У контексті Переліку книжкових видань, що мають на меті підрив незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі, а також вчинення терористичних актів і порушення прав і свобод людини, у другій половині 2024 року цей список зріс на 89 нових найменувань. На грудень 2024 року у Переліку налічується вже 542 видання.

"Зауважу, що Держкомтелерадіо після 24 лютого 2022 року не виявив жодної спроби реалізації в Україні видань, внесених до цього Переліку. Цей Перелік не є підставою для застосування санкцій до осіб, причетних до їхнього випуску у світ. Він скоріше слугує джерелом інформації при відборі кандидатів на застосування санкцій. Тобто чим більше видань внесено до Переліку, тим більше у їх видавця шансів потрапити під санкції. Фіксуючи протиправну діяльність юридичних осіб держави-агресорки, Держкомтелерадіо подає через Службу безпеки України до РНБО України свої пропозиції щодо застосування проти них персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Остаточне рішення ухвалює РНБО", -- пояснив голова Держкомтелерадіо у коментарі "Детектору медіа".

Він також додав, що запуск інформаційно-комунікаційної системи "Є-видавець" перебуває на фінальній стадії.

Проблеми з наданням нової адмінпослуги

Відповідно до Закону України "Про підтримку книговидавничої справи", Держкомтелерадіо запровадив новий адміністративний сервіс — видачу свідоцтва про відповідність. Це свідоцтво підтверджує, що розповсюджувач книговидавничої продукції використовує орендоване приміщення виключно як спеціалізований магазин для реалізації книг. Завдяки цьому підприємці мають можливість отримати компенсацію витрат на оренду або суборенду нерухомого майна (будівель, споруд чи приміщень). Проте, на жаль, лише небагато підприємців скористалися цією можливістю.

Станом на 20 грудня, Державний комітет телебачення і радіомовлення проаналізував 40 поданих заявок. У 2023 році було видано три свідоцтва про відповідність, а в 2024 році – два. Більшість заявників отримали повідомлення про те, що їхні заявки залишено без розгляду, із зазначенням конкретних недоліків. Після виправлення цих недоліків, розповсюджувачі книговидавничої продукції можуть знову звернутися до Держкомтелерадіо для отримання свідоцтва. Як повідомили в Комітеті, причинами відмови стали неповні документи або їх невідповідність законодавчим вимогам.

Спільна робота з комітетом Верховної Ради.

Держкомтелерадіо тісно співпрацює з парламентським комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики. Керівництво Держкомтелерадіо 17 -- 18 жовтня 2024 року взяло участь у виїзному засіданні парламентського комітету в Полтаві та Харкові, де розглядалися питання: "Стан реалізації законодавства про деколонізацію (в частині пам'яток культурної спадщини) та перегляд реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики" та "Стан і перспективи українського книговидання і книгорозповсюдження". За результатами виїзного засідання парламентський комітет ухвалив відповідні рекомендації Кабміну, центральним і місцевим органам виконавчої влади.

Держкомтелерадіо також активно долучився до процесу законотворення. У рамках своїх функцій відомство висловило ряд пропозицій та коментарів щодо законопроєкту № 12111 "Про внесення змін до деяких законів України в сфері медіа", який був зареєстрований у жовтні. Частина з цих пропозицій була врахована у фінальному варіанті. Важливо зазначити, що цей законопроєкт передбачає внесення змін до статті 48 Закону України "Про медіа", відповідно до яких суб'єкти, що займаються друкованими медіа, зобов'язані безкоштовно надсилати контрольні примірники конкретних випусків до Національної ради з телебачення і радіомовлення на її запит, а також безкоштовно надавати примірники іншим державним органам відповідно до Закону України "Про обов'язковий примірник документів".

Одночасно Державний комітет запропонував свої правки до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обов'язковий примірник документів"". Відповідальним за його розробку є Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК). Пропозиції стосуються зменшення списку одержувачів обов'язкового безкоштовного примірника видань.

Стипендії дітям журналістів

Держкомтелерадіо активно долучався до розробки указу Президента, що стосується призначення стипендій для дітей журналістів, які загинули під час виконання своїх професійних обов'язків. У цьому році стипендії отримали четверо дітей. Згідно з правилами, затвердженими Указом Президента України від 30.04.2002 № 428, пропозиції про надання стипендій надсилаються уряду Держкомом разом із відповідними клопотаннями від професійних або громадських об'єднань журналістів та необхідним пакетом документів.

У 2024 році було подано чотири запити на призначення стипендій. В результаті, згідно з указом Президента України від 16 вересня 2024 року № 637, стипендії глави держави отримали чотири діти загиблих медійників. У випадку, якщо професійні та громадські організації надішлють більше запитів та документів, Держкомтелерадіо оперативно їх розгляне і підготує рекомендації для Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, які будуть передані на подальший розгляд уряду", -- зазначив Олег Наливайко.

Інформація про порядок призначення стипендій доступна на офіційному сайті Держкомтелерадіо у категорії "Соціальний захист журналістів", під рубрикою "Стипендії Президента України для дітей журналістів, які загинули під час виконання службових обов'язків".

Нагадуємо, що згідно з даними моніторингу Інституту масової інформації, під час війни загинуло 12 журналістів.

Функції, що регулюють корпоративні права держави у статутному капіталі акціонерного товариства "НСТУ".

Держкомтелерадіо впродовж другого півріччя 2024 року ухвалював управлінські рішення, які стосуються погодження передачі в оренду (найм) нерухомого та рухомого майна АТ "НСТУ", яке внесене до статутного капіталу АТ "НСТУ", а також щодо погодження відчуження майна Суспільного, яке внесене до його статутного капіталу. Загалом Держком у 2024 році видав понад 60 наказів.

У грудні 2024 року Державний комітет телебачення і радіомовлення започаткував рахунок у цінних паперах у депозитарії для розміщення всіх простих іменних акцій АТ "НСТУ".

До кінця 2024 року Кабінет Міністрів так і не реалізував зміни до Статуту АТ "НСТУ", які розроблялися в 2022-2023 роках. Ці корективи були необхідні у зв'язку з ухваленням Верховною Радою ряду нових законів, зокрема закону "Про акціонерні товариства" та змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються підвищення ефективності суб'єктів державного сектора економіки. Внесені зміни стосувалися законів "Про акціонерні товариства" і "Про управління об'єктами державної власності", а також визначали повноваження Кабінету Міністрів у сфері управління державними активами.

Наглядова рада Суспільного підготувала та направила Державному комітету проект нової версії Статуту АТ "НСТУ" з метою створення проекту постанови Кабінету Міністрів, а також для узгодження з відповідними органами та подання на розгляд урядовим структурам.

Держком підготував проєкт постанови Кабміну "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", яким пропонується внести зміни до Статуту АТ "НСТУ", виклавши його в новій редакції. Зокрема, приведено термінологію Статуту у відповідність до законодавчих актів України; визначено структуру й органи управління АТ "НСТУ"; переглянуто норми щодо виключної компетенції загальних зборів; передбачено порядок роботи, прав та обов'язків корпоративного секретаря; врегульовано питання щодо майна; визначено порядок формування Редакційної ради та її повноважень, а також основних вимог Редакційного статуту та поширення програм тощо.

На даний момент проєкт Статуту пройшов експертну оцінку Ради Європи і зараз знаходиться на розгляді у Кабінету Міністрів.

Діяльність компаній, що підпорядковані Державному комітету телебачення і радіомовлення.

До сфери управління Держкому входить низка підприємств та установ, зокрема й АТ "Укрвидавполіграфія", Укртелерадіопресінститут, студія "Укртелефільм". У другому півріччі 2024 року всі ці підприємства та установи працювали у штатному режимі.

Олег Наливайко зазначає, що АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія"" залишається одним із провідних гравців у сфері видавництва та поліграфії в Україні. Незважаючи на постійні обстріли, яким піддається найбільше підприємство компанії – АТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус"", воно не зупиняє свою діяльність. Фабрика продовжує випускати книги та інші друковані матеріали, зокрема підручники для українських навчальних закладів. Від початку повномасштабної агресії Росії в Україні фабрика змогла надрукувати 11 362 000 книг.

Сьогодні близько 20% усіх книг, що видаються в Україні, створюються на Харківській книжковій фабриці "Глобус". Зокрема, 80% українських дитячих видань друкуються саме тут. Серед них – роботи таких видавництв, як ТОВ "Видавничий дім "Освіта"", ДПІІ "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля"", ТОВ "Видавництво Старого Лева", ТОВ "Видавництво Фоліо", ВЦ "Академія" та інших. "Укрвидавполіграфія" стала нашим ключовим партнером у рамках благодійної ініціативи "Українським дітям -- українську книгу". Саме ця організація першою надала свої книги та приміщення для зберігання, куди видавці з різних куточків України могли безкоштовно надсилати свої твори. Вона також розробила логістичну стратегію та залучила волонтерів для доставки книг до міст України та за її межі", — зазначив Олег Наливайко.

Для поповнення благодійного книжкового фонду АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія"" у 2024 році випустило спільно з чернівецьким "Видавництвом 21" шість книг сучасних українських авторів накладом майже 100 000 примірників із грифом "Не для продажу", які також було безплатно поширено в межах акції, повідомили в Держкомі.

Важливою подією 2024 року стало виходу книги Анни Шевченко, британсько-української авторки, під назвою "Навколо війни через 20 історій" ("Around the war in twenty stories"). Цю книгу безкоштовно надрукувала Харківська книжкова фабрика "Глобус" в рамках благодійної ініціативи. Авторка подарувала екземпляри видання представникам політичної еліти Великої Британії та публічним бібліотекам. Частина тиражу була продана, а всі отримані від продажу кошти було направлено на підтримку волонтерських проектів в Україні.

Український інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення та преси ініціював освітні програми для військовослужбовців, представників центральних органів виконавчої влади, військових журналістів та працівників регіональних медіа на звільнених територіях під час повномасштабної війни. У 2024 році навчання пройшли 700 спеціалістів, що дозволило повністю виконати річний план у рамках бюджетної програми. "З огляду на актуальні виклики та обставини, з якими зіштовхнулася країна після початку агресії, усі навчальні курси Укртелерадіопресінституту були адаптовані до потреб інформаційної боротьби з ворогом", – зазначив голова Держкомтелерадіо.

Державне підприємство "УСТФ "Укртелефільм"" не припиняє творчу діяльність, попри багаторічні судові процеси. Зараз триває робота над двома проєктами. Зокрема, завершується робота над документальним фільмом "Варшавські храми. Відродження заради майбутнього" з циклу "Путівник прочанина". Також розпочато підготовку до зйомок документального фільму "Іван Світличний і його Надія". Це другий фільм циклу "Шістдесятники". Нагадаємо, що перший фільм із цього циклу (трисерійний телефільм "Григір і Григорій Тютюнники") було завершено і презентовано 2024 року.

Крім того, процес трансформації державного підприємства "УСТФ "Укртелефільм"" на акціонерне товариство триває. Нагадаємо, що згідно з законом "Про суспільні медіа України", після завершення цієї трансформації студія повинна злитись з АТ "НСТУ".

Держкомтелерадіо відмовився від телеграму

Відповідно до рекомендацій Національного координаційного центру кібербезпеки та РНБО, Держкомтелерадіо ухвалив рішення про припинення використання месенджера "Телеграм" у своїй діяльності. На засіданні, яке відбулося 19 вересня 2024 року, центр розглянув питання зменшення кіберзагроз, що виникають через використання цього сервісу, і прийняв відповідне протокол, що передбачає обмеження використання "Телеграму" для комунікацій у державних структурах. Це рішення має на меті підвищення інформаційної безпеки та запобігання можливим загрозам, пов'язаним з несанкціонованим доступом до конфіденційних даних. Відповідно до наказу від 2 жовтня 2024 року № 249, Держкомтелерадіо заборонив використання "Телеграму" у своїй діяльності. "Ми ніколи не використовували телеграм для інформування населення про роботу відомства. У нас є офіційний веб-сайт, оновлена версія якого запустилася у 2021 році, а також підтверджена сторінка у Facebook," – зазначив Олег Наливайко.

Благодійні книжкові акції та культурно-мистецький проєкт "Невидимі сторінки"

Ініційована 15 березня 2022 року, благодійна кампанія "Українським дітям -- українську книгу!", реалізована Держкомтелерадіо у партнерстві з Офісом президента, Міністерством культури і стратегічних комунікацій та Міністерством закордонних справ, продовжує свою діяльність і сьогодні.

9 грудня 2024 року минуло 1000 днів її реалізації. За цей час доставлено понад 1 млн книг у міста України та 32 країни світу, відкрито близько 300 "Українських книжкових поличок".

У межах акції в бібліотеках України було замінено понад 50 тис. російської літератури на українську. Триває наповнення шкільних бібліотек українською художньою літературою: книжки отримали Черкаська, Запорізька Миколаївська, Рівненська і Харківська області та 11 освітніх центрів державної установи "Школа супергероїв". Зокрема, у листопаді 2024 року освітнім закладам Харківщини було передано 12 250 примірників навчальної літератури, частина з яких надійшла у харківські метросадки -- адаптовані дитячі садки, які відкрито на п'яти підземних станціях Харківського метрополітену.

Книжкова благодійна акція знайшла продовження в ініціативах "Українським захисникам -- українську книгу" й "Українській молоді -- європейську книгу".

З метою надання моральної підтримки нашим захисникам, цьогоріч прикордонники Сумської та Чернігівської областей отримали більше 2 тисяч примірників українських книг. Раніше приблизно 2 тисячі томів були передані до медичних закладів, де військовослужбовці проходять реабілітацію.

У листопаді 2022 року, в рамках Дня української писемності та мови, розпочалася ініціатива "Європейська книга для української молоді", отримавши підтримку від міжнародних партнерів.

У 2024 році видавництво "Антологія" за сприяння Українського інституту книги здійснило культурно-мистецький проєкт "Невидимі сторінки", метою якого стало популяризація читання шрифтом Брайля. Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення активно підтримав цю ініціативу, що сприяє забезпеченню доступу до інформації, наукових та художніх творів для осіб з порушеннями зору. Забезпечення доступності шрифту Брайля, його впровадження та випуск відповідної літератури є важливим кроком у напрямку створення суспільства без бар'єрів.

Традиційні конкурси й премії Держкомтелерадіо.

Фінал суперечки навколо премії Рильського

Протягом 2024 року Держкомтелерадіо продовжував координувати роботу комітетів, відповідальних за присудження чотирьох престижних премій. У сфері інформації вручаються премії імені Івана Франка та В'ячеслава Чорновола, а в царині літератури та мистецтв — премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського та Лесі Українки, які відзначають найкращі літературно-мистецькі твори для дітей та молоді.

Цьогоріч лауреатом премії Івана Франка в сфері інформаційної діяльності став:

Премію імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджено Михайлу Сидоржевському за книгу "На межі світла і пітьми".

1 листопада 2024 року було завершено прийом клопотань на участь у конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2024 рік.

До уваги Комітету, що визначає лауреатів премії у 2024 році, було представлено 57 креативних проектів у чотирьох категоріях:

Засідання Комітету, що відповідає за надання цієї премії, відбудеться після затвердження його складу.

1 листопада 2024 року завершився прийом заявок на участь у конкурсі для отримання Премії Кабінету Міністрів імені Максима Рильського за 2024 рік. У рамках конкурсу було подано 12 робіт у двох категоріях: дев’ять творів за переклад українською мовою творів видатних закордонних авторів та три – за переклад творів українських класиків і сучасників на мови народів світу. Комітет, що відповідає за присудження премії, планує оголосити кандидатів на лауреатство вже на початку 2025 року.

У листопаді завершилася неприємна ситуація, пов'язана з присудженням Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2023 рік, що тривала з січня. Після завершення всіх необхідних узгоджень Кабінет Міністрів видав розпорядження від 12 листопада 2024 року № 1111-р, у якому оголосив про присудження премії:

Нагадаємо, 24 січня 2024 року Держкомтелерадіо оголосив переможців премії імені Максима Рильського за 2023 рік. У номінації "За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу" нагороду мали отримати головний редактор видання "Всесвіт" Дмитро Дроздовський і британський редактор Ендрю Шеппард за переклад англійською збірки дитячих поезій "Ірпінь -- мій дім" (видавництво "Саміт-Книга"). З критикою цього рішення виступив член комітету премії, науковець і перекладач Максим Стріха та вийшов зі складу комітету. На його думку, премією відзначили "працю двох перекладачів, яка ні найменших підстав (за складністю, художнім рівнем, суспільним розголосом) для такого відзначення не дає".

Кабінет Міністрів відправив проєкт присудження премії на доопрацювання до Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП), яке, у свою чергу, передало його до Державного комітету телебачення і радіомовлення. Як зазначили у Держкомтелерадіо, премія імені Рильського присуджується Кабміном на основі пропозицій і рекомендацій відповідного комітету.

В результаті Ендрю Шеппард та Дмитро Дроздовський удостоїлися премії Рильського.

Співпраця з донорами, міжнародними організаціями

Нагадаємо, Держкомтелерадіо не отримує донорської допомоги, проте від імені держави виступає бенефіціаром чотирьох проєктів у інформаційній і медіасферах, які здійснюються в Україні в рамках міжнародної технічної допомоги.

У другій половині 2024 року було зареєстровано два нові проєкти міжнародної технічної допомоги: "Програма співпраці в сфері масмедіа в Україні (UMPP)" та "Захист свободи слова та медіа в Україні". Перший із них фінансується Державним департаментом США через відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні, а його адмініструванням займається Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). У рамках цієї програми заплановано обмін професійним досвідом, який передбачає стажування українських журналістів і медіаменеджерів у редакціях США та візити американських медіаекспертів до України. Основна мета проєкту полягає в налаштуванні і зміцненні довгострокових зв'язків між подібними за масштабом друкованими, телевізійними та інформаційними агентствами США та України, а також між окремими фахівцями, які працюють у цих агенціях.

Зареєстрований цього року проєкт "Захист свободи слова та свободи медіа в Україні" отримує фінансування від Ради Європи. Виконавцем проєкту є АТ "НСТУ". Основною метою ініціативи є підтримка плюралізму в медіа-середовищі, а також зміцнення відповідності правових норм і політик, що стосуються свободи слова, медіа та доступу до інформації в Україні, стандартам Ради Європи та Європейського Союзу, особливо в умовах російської агресії та в період відновлення країни.

Інші ініціативи, де Держкомтелерадіо виступає бенефіціаром від імені держави, включають "Медійна програма в Україні" та "Проєкт підвищення потенціалу Суспільного мовника України".

Програма медійного розвитку в Україні отримує фінансування від уряду Сполучених Штатів через Агентство США з міжнародного розвитку, а реалізацією проєкту займається організація Internews Network. Основна мета цього проєкту полягає у зміцненні ролі медіа в демократичних процесах, що є важливими для суспільства, а також у забезпеченні громадян доступом до якісної інформації, щоб протистояти негативному зовнішньому впливу і сприяти європейській інтеграції.

Щодо "Проєкту розвитку потенціалу Суспільного мовника України", в даний час триває його друга фаза. Основною метою цього етапу є підвищення ефективності структури та діяльності АТ "НСТУ" для забезпечення стабільного постачання неупередженої та достовірної інформації. Уряд Японії виступає партнером у розвитку цієї ініціативи, а виконавцем є Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), у той час як АТ "НСТУ" є реципієнтом програми.