"Це справжня несподіванка!" Українці висловили обурення щодо повернення колишнього регіонала Кузьмука до Збройних сил України: які деталі відомі?

У День Збройних сил України українське суспільство вразила новина: до складу збройних сил повернувся колишній міністр оборони та депутат Верховної Ради від забороненої "Партії регіонів" Олександр Кузьмук.

"Камбек" генерала армії, що з 2019-го перебував на пенсію, а також його поточний статус викликали значну реакцію українців. Тож OBOZ.UA вирішив нагадати, хто такий генерал Кузьмук, в яких гучних ситуаціях виринало його прізвище і чому багато хто вважає, що цьому кадровому військовому у сучасній системі безпеки й оборони - не місце.

Інформація про повернення Олександра Кузьмука, ексміністра оборони за президентства Леоніда Кучми, до лав Збройних сил України надійшла 6 грудня, в день святкування ЗСУ, через допис на Facebook-сторінці Сил територіальної оборони. У своїй ролі радника командувача Сил ТрО він взяв участь у церемонії нагородження бійців тероборони.

"Протягом відносно короткого історичного проміжку Збройні Сили України пройшли значний етап розвитку. Якщо ми здатні протистояти ворогу, який перевищує нас чисельно багаторазово, то це викликано лише вашими зусиллями – усіх офіцерів, сержантів та солдатів, які борються з відвагою та стійкістю! Вам честь і слава!" – зазначив Кузьмук під час урочистої церемонії у Силах ТрО.

Беручи до уваги суперечливу репутацію та дії генерала-пенсіонера, його повернення спричинило значний резонанс у громадськості. Це стало причиною того, що у ТрО змушені були закрити можливість коментувати публікацію, в якій йшлося про Кузьмука.

Спочатку я не міг у це повірити, але це дійсно сталося. Олександра Кузьмука, який вже 71 рік і колись обіймав посаду міністра оборони за часів Кучми з 1996 року, знову повернули до лав Збройних Сил! Після цього він був народним депутатом трьох скликань від "Партії регіонів". У період своєї депутатської діяльності він навіть звертався до Сейму Польщі з проханням визнати, що українці нібито вчиняли геноцид проти поляків. Ось така ось армійська реформа, - іронічно прокоментував ситуацію громадський діяч, волонтер і блогер Сергій Стерненко.

Однак, Стерненко не сприймає повернення Кузьмука як випадковість: за його переконанням, це ще один доказ досить виразної тенденції.

"Як Кузьмук знову потрапив до Збройних Сил? Його запросив на посаду радника командувач сил ТРО Ігор Плахута. Раніше, під час Революції Гідності, він керував підрозділами Внутрішніх військ під час розгону Майдану 10 грудня 2013 року. Очевидно, що Кузьмук має для нього величезний авторитет," - зазначив волонтер.

Звістка про повернення Кузьмука викликала шквал емоцій в українському сегменті соцмереж, зокрема у мережі Х.

"На початку, з цивільних осіб поспішно створили ТрО, відправивши їх без належної підготовки проти професійної армії. В результаті цього загинули тисячі патріотів, які встали на захист. А тепер, як повідомляється, в цій ситуації з’явився Кузьмук у ролі радника. Не здивуюсь, якщо він ще з самого початку мав вплив і сприяв тим трагічним рішенням," - йдеться в одному з коментарів.

"Муженко, Забродський та інші професійні офіцери зібралися, коли А. Кузьмук роздає нагороди. Це справжнє здивування! Можливо, десь поряд і Яник чи Табачник з Азаровим також присутні. І коментарі вже закрили", - висловив своє невдоволення інший користувач.

У мережі можна знайти безліч жартів і мемів, які виникли у відповідь на новину, що викликала широкий резонанс у суспільстві.

Олександр Кузьмук народився 17 квітня 1954 року у Славуті Хмельницької області.

Він отримав військову освіту в Харківському вищому танковому командному училищі, закінчивши його в 1975 році, а також у Військовій академії бронетанкових військ і Академії Збройних сил України за спеціальністю "З'єднання та об'єднання Збройних сил".

Володіє науковим ступенем кандидата військових наук.

Військову службу Кузьмук розпочав одразу після випуску з вищого танкового командного училища: служив на командних посадах у радянській армії. Після розпаду СРСР, з 1990 по 1995 рік, був начальником штабу та командиром дивізії, а в 1995 році очолив Національну гвардію України.

У період з 1996 по 2001 рік Кузьмук займав пост міністра оборони за часів президентства Кучми. Саме в цей час він здобув звання генерала армії, що стало стартом для його політичної кар'єри.

У період з 2002 до 2006 року Кузьмук обіймав посаду народного депутата, а в 2004-2005 роках вдруге став міністром оборони. Крім того, він протягом кількох місяців виконував обов'язки віце-прем'єра і також мав можливість знову працювати у Верховній Раді.

Третє "пришестя" Кузьмука до Верховної Ради відбулося у 2012 році - і завдячував він ним політсилі президента-втікача Віктора Януковича "Партія регіонів". У 2014-му ж Кузьмука призначили позаштатним радником президента з питань оборони.

Повторити свій електоральний успіх ще й у 2014-му Кузмук не зміг: до парламенту у постреволюційній Україні його вже українці не обрали.

У 2019 році Кузьмук вийшов на пенсію і був звільнений з військової служби у зв'язку з досягненням вікового рубежу.

Має дружину Людмилу, сина Івана (1975 р.н.) та доньку Марію (1985 р.н.).

Протягом двох термінів Кузьмука на посту міністра оборони – з 1996 по 2001 рік та з 2004 по 2005 рік – його прізвище неодноразово згадувалося у контексті резонансних подій, які важко вважати позитивними для України.

Отже, перше призначення Кузьмука на посаду в Міністерстві оборони закінчилося його звільненням після випадкового збиття російського пасажирського літака Ту-154М над Чорним морем 4 жовтня 2001 року.

У той день літак російської авіакомпанії "Сибір" здійснював рейс з Тель-Авіва до Новосибірська, коли, перетинаючи простори Чорного моря, трагічно впав у воду. В результаті катастрофи загинули 66 пасажирів і 12 членів екіпажу, серед яких були громадяни Росії та Ізраїлю.

Це сталося під час бойових стрільб ракет в рамках спільних навчань з протиповітряної оборони між Україною та Росією, які відбувалися на полігоні, що контролюється Росією. Цей полігон розташований на 31-му дослідному центрі Чорноморського флоту Російської Федерації, поблизу мису Опук, недалеко від Керчі.

І всього через кілька днів після трагедії російська сторона почала звинувачувати Україну у падінні свого літака, стверджуючи, що неподалік від апарату сталася детонація української ракети з системи С-200В.

Українська влада, зокрема президент Кучма, спростовувала свою причетність до збиття російського літака. Однак, несподівано, 13 жовтня 2001 року міністр Кузьмук і тодішній командувач ППО Володимир Ткачов визнали "провину" України, після чого незабаром подали у відставку.

В результаті наша країна компенсувала родичам жертв катастрофи з Росії 7,8 мільйона доларів. Сім'ї загиблих ізраїльтян отримали 7,6 мільйона. Тим часом російська авіакомпанія прагнула стягнути з України 15 мільйонів доларів.

Юридична відповідальність України за збиття літака досі не була підтверджена, і не було виявлено переконливих доказів того, що літак був уражений українською ракетою, а не російською.

Натомість, ще один трагічний випадок, що стався під час першого терміну Кузьмука на посаді міністра оборони, був набагато більш очевидним. 20 квітня 2000 року ракета класу "земля-земля", яка була невдало запущена з полігону у Чернігівській області, влучила в житловий будинок у Броварах, що на Київщині. Внаслідок цього інциденту загинули троє осіб, а ще п’ятеро отримали поранення.

Також за міністра оборони Кузьмука українська оборона була значно ослаблена. При ньому у Збройних силах України відбувалися значні скорочення, а Україна у 1999-му віддала Росії стратегічні бомбардувальники Ту-160 та Ту-95МС, а також понад 500 крилатих ракет Х-55 за списання частини боргу за російський газ, що на момент підписання угоди становив близько 275 млн доларів.

Стратегічна авіація, передана тоді Росії, як заявлялося згодом, за значно заниженою вартістю, нині використовується ворогом для бомбардувань українських міст.

У переддень повномасштабного вторгнення РФ Кузьмук, за його ж словами, вступив до ТрО- і відтоді "служить разом із командувачем територіальної оборони"

Під час ескалації конфлікту з Росією Кузьмук став помітним у Монако. У квітні 2024 року він святкував своє 70-річчя в ресторані African Queen, розташованому на території яхт-клубу.

Після того, як журналісти висвітлили цю ситуацію, Кузьмук намагався виправдати своє святкування, зазначивши, що воно не було великим заходом. Він пояснив, що це була всього лише "вечеря" в тісному колі своїх близьких: дружини, доньки, зятя та сватів.

Дослідження виявили, що родичі Кузьмука мають власність у Монако: нерухомість на розкішному курорті належить як сватам, так і родині його доньки, включаючи онуків колишнього міністра оборони. Питання, звідки у родини ексміністра з'явилися кошти для таких дорогих покупок, які, за словами Кузьмука, відбулися 20-30 років тому (включаючи період його міністерства), залишається невирішеним.

Цікаво також, що свого часу генерал армії, який нині ввручає нагороди українським Героям, які стримують російського агресора, категорично відкидав навіть думку про можливу агресію РФ.

Вже після спроб росіян захопити острів Тузла у Чорному морі, за п'ять років до анексії Росією українського Криму він запевняв, що напад Росії неможливий, ті ж, хто вважає інакше - мають "збочене мислення".

"Я не допускаю такої можливості (конфліктів у Криму. - Ред.), Тому що треба мати абсолютно збочене мислення, щоб допустити таке. У Російській Федерації достатньо своїх внутрішніх проблем. України з 46-мільйонним населенням і сильними озброєними силами може дати відсіч", - казав в інтерв'ю у 2009-му Кузьмук.

Тих, хто вже тоді намагався застерегти про російську загрозу і неминучість війни, генерал називав провокаторами.

"Сьогодні обговорення наслідків війни в Грузії триває, хоча це був конфлікт зовсім іншого рівня. Що стосується України, то наша країна має серйозні техногенні навантаження, і жодна нація не наважиться на агресію проти нас. Та й немає жодної обґрунтованої мети для такого нападу. Тому я категорично відкидаю цю думку. Ймовірніше за все, такі висловлювання мають провокаційний характер і робляться з метою сподобатися певним людям, демонструючи нашу готовність до захисту," - зазначив він.

Отже, не варто дивуватися, що українці були глибоко обурені призначенням радника командувача ТрО, адже ця особа має спірне політичне минуле та аналогічні проблеми з прогнозуванням можливих загроз.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про те, хто став ініціатором приходу Андрія Єрмака у політичну сферу, а також про скандали, в які потрапив вже колишній керівник Офісу президента України.