Білорусь істотно збільшила свої військові потужності, що може вказувати на можливі наміри Росії здійснити нові агресивні акції щодо Києва.

В Україні представники Державної прикордонної служби зазначили, що на даний момент на території Білорусі не зафіксовано присутності російських військових формувань.

Білорусь знову активізує свої військові зусилля на українському кордоні! Яка ситуація на даний момент? Чи існує ймовірність, що білоруська територія стане основою для нових наступальних операцій Росії проти України? Які військові стратегії може реалізувати Росія перед 24 лютого, і які наслідки це може мати для Києва та сусідніх регіонів? Які думки висловлюють прикордонники, і які небезпеки підкреслюють експерти?

Відкрийте для себе цілий світ вражаючих фактів у нашій ексклюзивній статті на TSN.ua.

Білорусь знову активізувала свої військові операції в безпосередній близькості до кордону з Україною, розміщуючи сухопутні війська поруч із Чернігівською областю. Згідно з даними моніторингової групи "Беларускі Гаюн", з 23 грудня по 5 січня спостерігається суттєве зростання військової активності на білоруській території. За цією інформацією, підрозділи збройних сил Республіки Білорусь були переміщені до районів Століна, Лельчиць, Мозиря та Гомеля. Наприкінці грудня країна також отримала військово-транспортний літак Іл-76, який прибув з Росії.

Невдовзі у соціальних мережах розгорілася жвава дискусія стосовно можливого реваншу з боку Росії, який деякі експерти прогнозують на 24 лютого. Це викликало занепокоєння щодо ймовірних загроз для Києва та сусідніх областей.

У світлі поточної ситуації на кордоні, своїм баченням поділилися Андрій Демченко, представник Державної прикордонної служби України, та Владислав Селезньов, екс-співробітник Генерального штабу Збройних сил України і військовий експерт, в інтерв'ю для ТСН.ua.

Відповідаючи на запитання про можливість повторного використання білоруської території російськими збройними силами для здійснення авіаударів по Україні, Владислав Селезньов підкреслив: "Це абсолютно можливий сценарій".

Згадаємо події січня та лютого 2022 року, коли Лукашенко стверджував, що білоруська територія не стане базою для розміщення російських військових сил. Проте реальність виявилася зовсім іншою. Це змушує нас бути у постійній готовності до можливих загроз. Не випадково український Генеральний штаб змушений підтримувати значну військову присутність на кордоні з Білоруссю. У відповідь на ці виклики ми реалізуємо комплексні заходи для створення інженерних укріплень у цьому регіоні. Наша бойова готовність підвищена, оскільки загрози з півночі залишаються надзвичайно актуальними.

Протягом близько трьох років конфлікту експерти постійно аналізували ймовірність нової агресивної атаки на Київ. Владислав Селезньов вважає, що така загроза досі є цілком реальною.

В Україні триває загострення конфлікту. Володимир Путін, очільник Кремля, не реагує на позицію президента Білорусі, що підвищує ймовірність використання білоруського повітряного простору та території для військових цілей. Хоча немає певності в тому, що це відбудеться, ігнорувати цю ймовірність було б необачно. Надмірний оптимізм може виявитися небезпечним, оскільки він може призвести до серйозних наслідків.

Як зазначив Селезньов, Київська область та її адміністративний центр мають певний рівень захисту, проте значна частина зібраної інформації залишається закритою для публічного доступу. Крім того, Андрій Демченко, представник Державної прикордонної служби, надав відомості про ситуацію в зонах підвищеного ризику, зокрема на прикордонних ділянках між Україною та Білоруссю.

Перш за все, важливо акцентувати увагу на тому, як змінюються обставини та які ризики це створює для України. Цим питанням займаються українські розвідувальні органи. Також слід зазначити, що з 2022 року Білорусь намагається перекласти провину на Україну, постійно стверджуючи, що ми становимо загрозу їхній безпеці, повністю ігноруючи той факт, що саме вони дозволили російським військам перетинати свої кордони та вчиняти агресію проти України.

Демченко акцентував увагу на тому, що Білорусь скористалася цією ситуацією для організації ряду навчань і продовжує підтримувати певну кількість військових підрозділів поблизу українських кордонів, що вказує на посилення її оборонних можливостей. У контексті накопичення військових сил у прикордонних районах Білорусі Андрій Демченко зазначив:

Ротація зазначених підрозділів продовжується, але їх чисельність залишається незмінною. Наразі немає жодних доказів формування ударної групи, здатної загрожувати нашим кордонам. Загальна ситуація залишається стабільною. У безпосередній близькості до кордону не спостерігається ані військових транспортних засобів, ані особового складу.

На завершення, Демченко акцентував увагу на тому, що в теперішній час на території Білорусі немає російських військових підрозділів, що є значною зміною в порівнянні з попередніми періодами. Наприклад, минулого року їх чисельність становила приблизно 10-12 тисяч осіб. Росія поступово повертає ці війська на свою територію, не заміщуючи їх новими контингентами.

Андрій Коваленко, що займає пост директора Центру боротьби з дезінформацією при Раді національної безпеки та оборони, зазначає, що на сьогоднішній день Білорусь не представляє загрози для України.

Слід зазначити, що нещодавно самопроголошений глава Білорусі Олександр Лукашенко висловив переконання щодо існування сили, яка, на його думку, "спонукає президента України Володимира Зеленського втягувати Білорусь у військові сутички".

Лукашенко наголосив, що він "використає всі доступні ресурси для забезпечення миру в країні", оскільки впевнений, що "включення Білорусі у конфлікт може поставити під загрозу її незалежність".

Під час розмови з американським подкастером Лексом Фрідманом президент Зеленський розкрив подробиці початку великої агресії Росії щодо України. Він зазначив, що Лукашенко висловлював свої вибачення за ракетні обстріли, які проводилися з білоруської території. Крім того, Зеленський акцентував увагу на тому, що Лукашенко вже на початкових етапах вторгнення пропонував ідею атакувати нафтопереробний завод у Мозирі.

Лукашенко висловив сумнів щодо щирості слів Зеленського, що змусило його прес-секретаря Наталію Ейсмонт терміново спростувати чутки про можливі вибачення білоруського президента. Вона наголосила, що немає жодних підстав для такого кроку. Проте Ейсмонт підтвердила, що Лукашенко і Зеленський дійсно мали бесіду, присвячену подіям на початкових етапах російської агресії проти України.