Бельгійський чернець знову доставив гуманітарну допомогу Україні на свята Різдва.

У святкові дні Різдва, коли всі говорять про доброту і співчуття, маленьке бельгійське абатство з дванадцятьма монахами вже вклало пів мільйона євро на допомогу Україні. Один із них, отець Карел Стаутемас, знову перебуває в Україні. Це вже його четверта поїздка з початку великої війни.

Наша Євгенія Мартинюк провела бесіду з ним на тему того, що залишається, коли закінчуються гучні висловлювання.

61-річний Карел Стаутемас – бельгійський монах, що живе в стародавньому абатстві Грімберген, розташованому неподалік Брюсселя. Його постать в монастирі має величезний авторитет, адже саме завдяки отцю Карелу цей невеличкий монастир здобув популярність далеко за межами Бельгії. Стаутемас відновив давню традицію пивоваріння, і напій з Грімбергена став справжньою сенсацією.

В Україні отець Карел є досить відомою особистістю. Коли розпочалася повномасштабна війна, він міг би обмежитися лише молитвами за мир, адже ніхто не вимагав від нього більше. Проте вже майже чотири роки він регулярно відвідує Україну: привозить автомобілі швидкої допомоги, постачає медичне обладнання для лікарень та фінансує ремонти в навчальних закладах. Окрім того, він обожнює спілкуватися з українськими дітьми і з радістю грає з ними в баскетбол.

У 2022 році Карел вирішив допомогти українці Олені, яка вже тривалий час мешкає в Бельгії. Вона звернулася до нього з проханням доставити гуманітарну допомогу в Чернігів, її рідне місто, що на той момент було в облозі російських військ.

Карел Стаутемас, священнослужитель аббатства Грімберген:

У Ольги в Чернігові були батьки, але ніхто в Бельгії не хотів туди їхати. Я сказав собі: добре, я поїду. Про війну тоді ще не думав. Взяв машину, спакував одяг і їжу та вирушив на схід. Як виявилося, це був лише початок.

Наступними на черзі стали школи Чернігова. Спершу отець Карел планував лише замінити вибиті вікна — цю роботу виконали у трьох навчальних закладах. Згодом, завдяки благодійним внескам, вдалося відремонтувати укриття в шести школах та дитячих садках. Тепер увага зосередилася на потужних генераторах, щоб забезпечити можливість навчання дітей навіть під час відключень електропостачання.

Колись у цих затхлих чернігівських підвалах навчання було справжнім викликом. Тепер тут комфортно, світло, облаштовані вентиляційні системи та санвузли – сотні дітей мають можливість продовжувати освіту навіть під час надзвичайних ситуацій.

Скільки учнів може здобувати освіту в цьому закладі? - 259.

Крім того, отець Карел доставляє в Україну швидкі допомоги, наповнені медичними приладами. З 17 автомобілів деякі були направлені на фронт для евакуації поранених. Священник відкрито говорить про це і не заперечує: солдати, на його думку, також є жертвами війни.

Я не можу надати військову підтримку, але здатен виконати безліч інших корисних справ. Найголовніше, що українці ефективно використовують нашу допомогу.

Перед кожною місією отець Карел консультується з волонтерами з Чернігова, щоб дізнатися про їхні потреби. На початку конфлікту їхні запити обмежувалися сухими продуктами харчування. Одного разу він вирішив відправити 6,5 тисяч шоколадок, які виявилися дуже корисними для військових. Сьогодні ж запити стали набагато складнішими.

Іноді надходять запити на досить специфічні інструменти для військових лікарень. Вони надсилають фотографії, а я демонструю їх у бельгійських медичних закладах, запитуючи, чи можуть вони щось подібне надати. Адже іноді я сам не зовсім впевнений, що саме це таке.

Карел збирає кошти на підтримку без залучення великих компаній або відомих особистостей. В абатстві часто організовують концерти та благодійні заходи. Окрім того, монахи отримують допомогу від скаутів абатства, а також мають рахунок, що входить до програми благодійних організацій під патронатом бельгійського короля.

Нам роблять внески прості люди, і тому ми повинні бути впевненими, куди йдуть кожні витрачені євро. Ми контролюємо цей процес, а я постійно відвідую Україну, щоб на власні очі бачити все, що відбувається.

Спочатку Карел доставляв гуманітарну допомогу, а назад вивозив біженців. Для кожного шукав саме українську родину в Бельгії - вважав, що це важливо для людей із травмами війни. Зараз він зосередився на допомозі Чернігову й дедалі частіше відвідує Київ.

Саме в Києві я вперше став свідком того, як знищують російську ракету. Але справжній страх охопив мене раніше, коли жінці, яку ми везли до Бельгії, зателефонував її чоловік-військовий, оточений російськими військами. Я ніколи не зможу забути її сльози.

Однак у отця Карела є ще один особистий стимул підтримувати українців.

Дядько мого батька боровся у бельгійському Русі Опору під час Другої світової війни. Йому було всього 18 років, коли нацисти захопили його і кинули до концтабору в Німеччині, де він загинув. Те, чим я займаюся в Україні, є продовженням його справи. Ми не боїмося терору і продовжуємо боротися.

Про місію отця Карела знає вся Бельгія. Настільки добре, що День незалежності України святкували в саду його абатства. Після цього електронну пошту монаха зламали - він зрозумів, що став помітним і для росіян.

Бог свідок, я не відчуваю страху. Проте усвідомлюю, що тепер мені потрібно бути більш обачним. Я впевнений, що дію вірно.

Абатство Грімберген за час свого існування зазнавало трьох пожеж і навіть було закрите. Проте кожного разу воно відновлювалося. Його символом є фенікс, а девізом – "згоріле, але не знищене".

Я помічаю очевидний зв'язок. Росіяни знищили багато чого в Україні, але повністю знищити не вдалося.

Отець Карел має думки й про час після війни, коли б він не настав. Каже, чув: українці знаються на хорошому пиві. Тож мріє колись допомогти українським крафтовим пивоварням. А поки що він тут, щоб допомагати людям.