27 листопада 1879 року з'явився на світ Гриць Чупринка. Це був поет та активний захисник українських інтересів - Новини Весь Харків.

Командир УПА Роман Шухевич обрав собі псевдонім Тарас Чупринка.

Грицько відразу ж приніс у наше життя атмосферу непокори, протесту, бунту, а також анархічного духу й волелюбства, – згадував його товариш по гімназії Микола Ґалаґан, коли вони навчалися в Києві. – Він став лідером на квартирі та в навчальному закладі, організовуючи різні акції проти керівництва та виступаючи проти строгих правил. Вчителі просто боялися викликати його до дошки – оскільки це могло призвести до якихось неприємних ситуацій з "безстрашним бунтарем".

Чупринка відповідав на закиди віршованими жартами та сатиричними рядками. Одного разу його батько завітав із села, одягнений у яскравий жупан. Гімназисти не втримались від сміху. Однак Гриць Чупринка, проявивши всю свою запальність і рішучість, дав гідну відсіч своїм кривдникам. Він з гордістю проголосив, що вони з батьком походять з козацького роду і не дозволять нікому їх принижувати.

Грицько Чупринка був закоханий у Олену Ніговську - вчительку початкових класів гоголівської школи, яка працювала тут з 1912-го. Він приходив до неї додому, "сідав на маленький ослінчик і говорив: "Ви цариця мого серця, я сяду біля Ваших ніг і прочитаю Вам свої нові вірші", - розказувала згодом вчителька, яка на той час дуже боялася запального молодика. Низку своїх поезій Чупринка присвятив саме їй.

За "підбурювання" селян Чернігівщини до протестів під час революції 1905-1907 років його вперше заарештують.

Володимир Дорошенко описував Гриця Чупринку як людину, вірну своїй природі, яка не могла терпіти прокладених шляхів та правила суспільства. Він жив справжнім життям бродяги, оселившись у спільних квартирах, де займав один з кутів. Його оточували переважно "бувші люди", з якими він проводив час у чайних закладах та на відлюдних вулицях Деміївки і Подолу. Серед злодіїв і проституток у нього були знайомі та друзі, які шанували його і називали поетом. Чупринка з огидою ставився до лицемірного світу "приличних людей", що вражав його своєю неправдою та підлістю, і почувався комфортніше лише в найглибших низинах суспільства. Саме в цей час він створив свої найвідоміші поетичні збори.

У 1919 році на Чернігівщині відбулося селянське повстання проти більшовиків, яке очолив Чупринка. Його популярність серед селян була надзвичайно високою, і вони з готовністю приєднувались до загону "отамана Григорія Оврамовича". Чекісти змогли затримати Чупринку, однак його життя було врятовано завдяки Олексі Шумському, який на той час виконував обов'язки народного комісара освіти УСРР. Шумський особисто звернувся до голови Всеукраїнської ЧК Віліса Лациса, закликавши врахувати поетичні заслуги Чупринки.

У 1921 році Григорій Чупринка активно працював над встановленням зв'язків між підпільними організаціями та партизанськими загонами, які діяли на територіях України, що були під контролем більшовиків, та координував свої дії з урядом УНР. Він брав участь у військовому з'їзді отаманів Холодного Яру, але незабаром після цього знову потрапив до рук правоохоронців. 28 серпня 1921 року колегія Київського губернського ЧК винесла вирок про розстріл Григорія Чупринки. На сьогоднішній день відсутні документи, що підтверджують дату виконання цього вироку.

Веб-ресурс: https://t.me/istoriya_ukrainy/9998