Легендарний тренер УПЛ, чемпіон Європи на футбольному полі та президент, що відновлює Бучу: важливі факти про Кудрівку.

"Чемпіон" закінчує представляти новачків Української Прем'єр-ліги, яких цього сезону багато, як ніколи. Сьогодні під прицілом уваги ФК Кудрівка, а ще ми радимо прочитати матеріали про інших новачків.

Остання команда, яка здобула право грати в УПЛ, справді вражає. Її унікальність полягає в тому, що вона представляє сільську місцевість. "І що тут такого?" - можете запитати ви. Адже в нашій лізі є чимало сільських клубів: Колос також досягнув успіху на міжнародній арені, а Минай і Інгулець постійно змінювали місця в таблиці. Але випадок Кудрівки вирізняється своєю природністю та, відповідно, скромним масштабом.

Кудрівка - село на Чернігівщині, в якому навіть до повномасштабного вторгнення мешкало 838 осіб. При цьому село стародавнє (ще Іван Мазепа дарував його одному з наближених за героїзм у бою) і далеко не занедбане. У Кудрівці є медпункт, будинок культури, дві пошти, футбольний стадіон та сироварня.

І ця сироварня належить уродженцю Кудрівки Роману Солодаренку. Зовсім молодий (41 рік, він поки що навіть заявляє себе в запас команди - щоправда, без виходів на поле) відбувся у будівельному бізнесі, але не забув про свою батьківщину. Місцевий клуб за мірками українського футболу не менш давній, ніж село за мірками України: він заснований у 1982 році, найближчого сезону УПЛ дуже мало команд матиме почесніший вік.

Однак є одна важлива деталь: у дев'яності роки ФК Кудрівка припинив своє існування. У 2006 році Роман Солодаренко разом із братом вдихнули нове життя в клуб, проте їхні амбіції на тривалий час обмежувалися участю в аматорських змаганнях. Лише у 2023 році Кудрівка змогла увійти до світу професійного футболу. Чи став Солодеренко більш успішним? Можливо, але його проекти пов'язані з місцями, які викликають трепет: він займається будівництвом у Бучі та Ірпені.

Таким чином, професійна команда Кудрівка, яка виникла всього два роки тому, вже встигла потрапити до числа найкращих. Пройшла шлях через Першу та Другу лігу? На жаль, це не зовсім так. У своєму дебютному сезоні в Другій лізі Кудрівка зайняла скромне сьоме місце — якщо не враховувати дублюючі склади, то фактично випередила тільки чотири команди. Здавалося, що їй належить продовжити змагання з Кременем-2, а не з основним складом Кременя-1, але, як це часто трапляється, виникли непередбачувані обставини.

Під час зимової паузи в сезоні 2023/24 Солодаренко став власником клубу Першої ліги Нива, що базується в селі Бузова Бучанського району, де команда проводила свої домашні матчі. Цікаво переглядати інтерв'ю генерального директора Ниви, яке було записано лише півтора року тому: у ньому обговорювалися плани розвитку двох окремих команд — ФК Кудрівка та ФК Кудрівка-Нива. Варто відзначити, що тренер Роман Локтіонов спочатку був призначений головним тренером однієї з команд, а згодом перейшов до іншої, що свідчило про невизначеність президента щодо подальшої долі обох колективів. А вже влітку 2024 року команда з дефісом у назві припинила своє існування, поступившись місцем клубу, що зайняв середину таблиці Першої ліги, і змінила свою назву на "Кудрівка".

Чому так? Можливо, Солодаренко з самого початку вирішив йти по головах - не витрачаючи час на бодання у Другій лізі. А може, він щиро спочатку хотів утримувати дві команди, а потім перерахував гроші. Положення бізнесу в Україні може змінюватися щомісяця, у тому числі й будівельного... Важливо, що троє гравців із друголігової Кудрівки до першолігової перейшли ще взимку 2024-го, ще четверо - влітку, і клуб почав обживатися на новому рівні.

Певно, що цю команду варто брати до уваги, стало очевидно ще в серпні, коли Діназ і Лівий Берег вибули з Кубка Кудрівка. Проте, коли після п'яти турів, де команда здобула лише дві перемоги, тренер Локтіонов вирішив піти у відставку, а його місце зайняв простий асистент Василь Баранов, можна було задуматись про можливу переоцінку власних сил. Здавалося, що команда вважає себе непереможною, але це могло призвести до кризи і, зрештою, до невдачі.

Мабуть, навіть Баранов не сподівався, що все складеться ТАК чудово. Спочатку команда "просто" зупинила серію поразок і нічиїх (три матчі внічию, з яких два - без голів), а потім влаштувала вражаючу серію з семи перемог у восьми іграх, що дозволило їй фінішувати на першому місці у групі.

У новому році Кудрівці пророкували падіння - і... воно, в принципі, відбулося. З восьми матчів регулярного сезону сільська команда виграла всього три, закінчила сезон на четвертому місці - і до Ворскли їхала наче на заклання. Але суперник спочатку подарував гол удома, потім не забив свої моменти, зрештою програв серію пенальті - і у нас новий рекорд УПЛ. Ніколи раніше у вищій лізі чемпіонатів України не грав клуб із настільки маленького населеного пункту - навіть Ковалівка значно більша.

Кудрівка, без сумніву, є особливим українським клубом, в якому тренер воротарів має ширшу популярність, ніж головний тренер. Незважаючи на всі заслуги Василя Баранова, Ігор Шуховцев — справжня ікона українського футболу. Ця людина має за плечима 28 (!!!) сезонів у професійному футболі, була воротарем, який виступав у змаганнях навіть у 45 років, а в вищій лізі — у 41 рік. Крім того, він є рекордсменом за кількістю матчів за Іллічівець. Зараз ця абсолютно непересічна особистість працює з Антоном Яшковим та Романом Льопкою.

Шуховцев, зокрема, займає одне з провідних місць у рейтингу виконавців пенальті чемпіонату України. Льопка, після того як виграв серію пенальті, що дозволила його команді потрапити в УПЛ (причому проти Ісенка, якого Ворскла свого часу випускала спеціально для таких моментів, адже він був надзвичайно талановитим у цій справі), поділився, що перед початком серії Шуховцев підійшов до нього і сказав: "Заспокойся. Усе залежить від твоїх почуттів і розуму, ти все зможеш".

Найвідоміший гравець у заявці у Кудрівки - Дмитро Коркішко. Чесно слово, здається, що за віком він десь поряд з Шуховцевим. Звичайно, насправді це не так, йому всього 35 - але просто блискуче він грав в одні з Ігорем часи. 2009 рік - перемога на юнацькому Євро, з дуже важливим голом у фіналі, статус одного з лідерів... Коркішко був не менш значущим гравцем тієї команди, ніж Гармаш - і, мабуть, важливішим, ніж Кривцов.

Вдалося вивести молоді таланти, хоча й не в повному обсязі. Дмитро виділявся в "Чорноморці", але це були важкі часи для одеситів, коли зарплати майже не виплачувалися. Можливо, саме тому він вирішив перебратися до другого дивізіону Туреччини, а згодом, навіть повернувшись, змінював команди щороку. Після 2017 року Коркішко виступав за вісім різних колективів. Щодо досягнень у "Кудрівці", то вони в основному обмежуються Кубком: його гол та асист допомогли команді здобути перемогу над "Лівим Берегом". Наразі Дмитро не має стабільного місця в основі.

Трохи не вистачило до виклику в ту команду Калітвінцева (і, як наслідок, золотої медалі) Владиславу Нехтію - зате він важливіший для Кудрівки зараз. Нехтій допомагає клубу останнім пасом - а забивають молодий Артем Легостаєв, для якого Кудрівка стала першим професійним колективом, та досвідчений Олексій Литовченко. Дуже допомогла оренда у Металісті 1925 захисника Потімкова - цікаво, чи зможе клуб його викупити. Перед ривком у другій частині сезону Кудрівка посилилася одразу кількома гравцями з Інгульця... Але, мабуть, десь тут треба зупинитись. Літнє трансферне вікно тільки-но почалося, і навіть до першого туру Кудрівка явно зміниться.

Після перемоги в тому ж плейофі Солодаренко займався питаннями, які мали навіть більшу вагу, ніж трансфери, до самого сьогоднішнього дня.

У Кудрівці, як уже було сказано, свій стадіон є - але вміщує він... 500 людей. Це несерйозно навіть для Першої ліги, і її клуб відіграв у Бучі - але й цей стадіон (1200 місць, немає подібності відповідності вимогам УПЛ) не підходить.

Цікаво, що в іншому місті з проєктами Солодаренка був не просто підходящий, а шикарний стадіон - сама Швеція базувалася там під час Євро-2012, і він відповідав стандартам УЄФА. На жаль, арена, назву якої мені особливо приємно писати ("Чемпіон"!), була знищена росіянами у 2022 році. Саме на його відновлення збирав гроші Андрій Шевченко в тандемі UNITED24 - але цей процес і близько не завершений.

На даний момент питання вирішено: клуб проводитиме домашні матчі на "Оболонь-Арені". Як і очікувалося, раніше "пивовари" приймали у себе команди Арсенал, Шахтар, Десну, Колос і Інгулець, але для Кудрівки це лише початок їхнього шляху. Якщо Металіст 1925 відчуває себе у Прем'єр-лізі, як вдома, а Епіцентр має помітні ресурси Герег, то Кудрівка - один із найскромніших колективів в історії української вищої ліги. Саме тому буде цікаво спостерігати за їхніми спробами залишитися в лізі.

Термін "сільський клуб" у контексті УПЛ спочатку викликав інтерес як щось нове та незвичне близько десяти років тому. Пізніше це стало здаватися надмірним через численні варіації, навіть на найвищому рівні. Згодом деякі особистості почали викликати критику, пов’язану з цим поняттям. Проте, говорячи про Кудрівку, важливо не втрачати з уваги загальну картину: за селом криється команда. Успішний шлях цієї скромної "Попелюшки", президент-патріот свого села, останній танець Коркішка та ненав'язливе камео Шуховцева створюють гідний образ – який не ховається від камер, як у Засухи, і не є таким "відкритим", як у Поворознюка.

І хто, як не людина, яка відбудовує Бучу з Ірпенем і родом із практично прифронтового регіону, гідна опинитися в одній компанії з найбагатшими людьми України в наш складний час?