Росіяни вчинили екоцид на ріках Сейм і Десна: які наслідки матиме ця катастрофа?
В Україні зафіксовано перший випадок такого масштабного загибелі риби.
Вода поліпшилася, а от річки ймовірно доведеться зариблювати. Півмільярда гривень -- саме у стільки оцінили екологи збитки довкілля, відтоді як росіяни влітку влаштували екоцид на річках Сейм та Десна.
Якими наслідками призведе ця катастрофа в майбутньому та які результати показали дослідження води, повідомила кореспондентка ТСН Валентина Доброта.
Тут все обертається та миготить протягом кількох днів, поки комп'ютер обробляє дані. Після цього оператор завантажує їх у спеціальну програму, яка автоматично генерує протокол.
З одного літра води, взятої з річки, перевіряють лише близько 20 грамів. Олександр Шевченко пояснює, що спочатку здійснюється фільтрація води, після чого вона випаровується, і вже отриманий концентрат підлягає аналізу.
Керівник лабораторії розповідає про результати перевірки води на органіку з Десни та Сейму. У середині серпня в Сеймі, який бере початок у Росії, вода стала чорного кольору, а риба масово гинула. За кілька тижнів мор риби перекинувся і на Десну, в яку впадає Сейм. Кисню рибі забракло через органічні скиди з цукрового заводу в російському селищі Тьоткіно, що межує з Україною. Тоді в двох областях, Сумщині та Чернігівщині, загалом зібрали орієнтовно 40 тонн дохлої риби.
"Ситуація залишається досить складною навіть у даний момент. В руслі річки Сейм практично вся риба загинула. Проте, на сьогодні ми спостерігаємо певні ознаки відновлення: в Десні вже не фіксується зменшення видового та кількісного складу іхтіофауни. Щодо Сейму, то тут популяція риб значно зменшилася як за кількістю, так і за якістю," -- зазначає Сергій Афанасьєв, директор Інституту гідробіології.
У Сеймі до катастрофи, за даними науковців, було 20 видів риби. Тепер фіксують 12. У Десні найбільша проблема з червонокнижною стерляддю. Баланс у річках, каже Сергій Афанасьєв, має відновитися за кілька років. Але з рідкісною рибою так швидко не буде.
Сергій Афанасьєв, директор Інституту гідробіології, зазначає: "Я вважаю, що оптимальним рішенням є відновлення та охорона відомих нерестовищ стерляді в річці Десна. Це допоможе природному нересту сприяти відновленню популяції. Хоча зариблення також може бути варіантом, до цього питання слід підходити дуже обережно".
В Україні зафіксовано перший випадок такого масштабного загибелі риби. Забруднена вода тоді лише по Десні розтягнулася майже на дві з половиною сотні кілометрів. У річках було заборонено купатися, виловлювати рибу та напувати худобу.
"У наступному сезоні, я думаю що вже не буде такої ситуації , тобто можна буде і купатися, бо це органічне було забруднення, воно випало на дно річок і буде фактично природнім шляхом усунуте", -- каже Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції України.
Водночас у річках на півночі та північному сході фіксують зміни не тільки в органічних дослідженнях. У воді зріс уміст металів -- нікеля, хрому та кобальту.
"На мою думку, усі ці події є результатом ракетних обстрілів, використання дронів та інших подібних дій. Врешті-решт, все це потрапляє в землю і забруднює водні ресурси. З часом ці забруднення опиняться в ґрунті, в лісах і, безумовно, в воді," – зазначає Олександр Шевченко, керівник лабораторії моніторингу вод північного регіону.
За словами Олександра Шевченка, хоча допустимі норми важких металів у ріках не перевищуються, до початку повномасштабного вторгнення їх взагалі не фіксували. Наразі, через війну, контроль за якістю води став актуальним не лише для Десни та Сейму.