Петро Жук розповідає про важливі відмінності між українцями та росіянами | Еспресо

Одна з характерних рис менталітету москвичів – це відсутність критичного підходу до фальшивих новин.

Це постійно використовують різні московитські влади, формуючи неправдиві суспільні стереотипи та спрямовуючи населення на здійснення своїх планів неправдивими ідеологічними положеннями.

Одним із таких тверджень є те, що переважна більшість жителів України нібито належить до того, що московська влада вважає своїм народом. Відповідно до цього, українська ментальність повинна бути ідентичною московитській.

Одна з характерних рис менталітету москвичів полягає в тому, що страх чинить сильний вплив на їхню поведінку, зокрема, призводить до відмови від стійкого і тривалого протистояння авторитарній владі.

Впроваджуючи стереотип ідентичності, що ототожнює населення Московії з більшістю українців, московитські правителі прагнули виправдати агресію своєї країни проти України на міжнародній арені. Вони не лише нав’язали цей образ, але й самі почали вірити в нього. У результаті, страх став ключовим інструментом московитської агресії, який мав на меті підкорити українське населення.

Читайте також: Не втрачаймо віри. План Бога -- наша перемога

Однак українці виявляють себе зовсім інакше. Їхня реакція на жорстокі дії, які мали б вселити страх, є абсолютно протилежною — у них різко зростає бажання справедливості та покарання злочинців. Це прагнення охоплює всю територію України — від Чернігівської області до Криму, від Луганщини до Закарпаття. Таким чином, те, що за задумами московських керівників повинно було викликати покору, насправді породжує значний опір.

Цей феномен спостерігався протягом усього періоду українсько-московських відносин. Наприклад, у критичний момент наприкінці Другої світової війни українські патріоти передавали своїм нащадкам не дух покірності перед неминучим поневоленням заради виживання, а ідеї звільнення від московитського імперіалізму та відновлення справедливості, що була історичною. Саме це зрештою призвело до розпаду Московитської комуністичної імперії в 1991 році.

Невдовзі після завершення Другої світової війни світова спільнота не змогла підтримати українську боротьбу проти московських імперіалістів. Це сталося через те, що комуністична Москвія входила до числа держав-переможниць, і країни, що перемогли, не мали можливості переконливо заперечити перебільшений внесок Москви у цю перемогу.

Наразі обставини кардинально змінилися. Цивілізоване суспільство більше не може виправдати злочини московитів проти українського народу або залишатися бездіяльним щодо їхніх агресивних дій, які, на жаль, могли б продовжитися і проти нього самого.

Чим страшніші злочини московитських агресорів, тим більший спротив українського народу. І чим більший цей спротив, тим більша підтримка України у світі. Так що перемога України неминуча.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Петро Жук очолює Центр з інформаційних проблем регіонів.

Редакція не завжди підтримує думки, що їх висловлюють автори блогів.