Олександр Олійник святкує 85-річчя!

Зателефонував його дружині, адже він сам принципово відмовляється від мобільного телефону, щоб привітати її з ювілеєм. Вона ж відповідає, що чоловік не вдома, пішов на прогулянку (а це йому справді до вподоби!). Щодо ювілею, то вона зазначила, що святкування відбудеться лише через 15 років. Ось таке діло!

Олександр Олійник не здобув слави видатного поета, але протягом усього свого життя він залишався вірним журналістом. Спочатку працював в Укрінформі, а згодом перейшов до нашої "Білої хати". Основною рисою його професійної діяльності була надійність. Щодо поетичної творчості, він є автором трьох збірок, які хоч і не кричущі, але вражають своєю щирістю. Збірка вибраного "Усе переходить у спомини" стала своєрідним підсумком його літературної діяльності.

Офіційно він, здається, і не зовсім місцевий, адже народився в Барвінковому на Харківщині, проте з 1946 року оселився у Варві, де й досі зберігся його родинний дім. Цікаво, чи вже встиг він викласти паркан із пляшок? Це його улюблене заняття...

А ще він більше 30 років вів на обласному радіо "Сонячні кларнети" - про літераторів Чернігівщини. Хоча сам у Спілку письменників так і не вступив - може, через те, що був незручним для багатолітнього керівника обласної філії, а може й сам не хотів...

Перекладав з білоруської, сербської, російської та чуваської мов. А в нашій із Савенком книжці "Перша шеренга" його нариси про Всеволода Ґанцова та Дмитра Куровського.

Отже, нас запрошують відзначити столітній ювілей. Чи підемо?

Василь ЧЕПУРНИЙ можна переписати як "Василь Чепурний".