В Києві та семи інших областях виявили шахрайські кол-центри, які обманювали літніх людей.

Цю інформацію озвучив Офіс генерального прокурора, повідомляє Укрінформ.

"Під наглядом прокуратури України в співпраці з БЕБ, регіональними підрозділами Національної поліції, Департаментом кібербезпеки СБУ та місцевими відділеннями Департаменту кіберполіції, було здійснено заходи щодо боротьби зі злочинністю в кіберпросторі в семи областях країни", - йдеться в офіційній інформації.

Правоохоронні органи виявили кіберзлочинну групу, що створила шахрайські кол-центри. / Фото: Офіс Генерального прокурора

Слідчі оголосили підозру 25 особам, які стояли за організацією шахрайських колцентрів. Більшість постраждалих — це люди похилого віку, які перераховували кошти за так звані товари для домашнього використання.

Члени злочинної групи застосовували фішингові платформи для отримання коштів, які потім переводили на свої контролювані криптогаманці. Додатково, вони без дозволу втручалися в облікові записи систем віддаленого управління банківськими рахунками, перевипускаючи SIM-картки громадян і використовуючи їх для доступу до фінансових аккаунтів потерпілих.

Зловмисники здійснювали дзвінки до громадян, представляючись співробітниками банківської служби безпеки. Вони виявляли бажання дізнатися приватні дані, що дозволяло їм отримати доступ до управління рахунками потерпілих і переводити гроші на свої власні рахунки.

Загальна величина збитків для населення перевищує 5 мільйонів гривень.

Правоохоронні органи здійснили 50 обшуків у таких регіонах, як Львівська, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Житомирська, Чернігівська, Хмельницька області, а також у столиці — Києві. Під час цих заходів було вилучено 139 комп'ютерних пристроїв, 56 мобільних телефонів, 45 карток банківських рахунків "дропів", 26 сім-карт, понад 38 стартових пакетів від мобільних операторів та різноманітні чорнові записи.

Підозрюваним інкримінують участь у злочинній організації, шахрайстві, вчиненні крадіжок, а також несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних систем та несанкціонованому збуті або розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації (ст. 255, ст. 190, 185, 361, ст. 361-2 Кримінального кодексу України).

Вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів і накладення арештів на майно.

Як повідомляв Укрінформ, Вищий антикорупційний суд призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі співробітнику Служби безпеки України, який одержав 60 тисяч доларів хабаря за неперешкоджання веденню бізнесу з майнінгу криптовалюти.