Твір історика, який віддав своє життя за Україну.

Нещодавно в чернігівському видавництві SCRIPTORIUM побачила світ нова збірка новел Юрія Лущая під назвою "Дивний будинок".

Юрій Лущай, український дослідник, спеціаліст з середньовічної історії та доброволець, трагічно загинув 28 березня 2024 року поблизу Часового Яру, борючись за захист України.

З передмови до збірки новел Юрія (детальніше читайте у книзі):

Збірка притч "Дивний будинок" на перший погляд може здатися незвичною: її зміст, який автор охарактеризував як "містичний трилер", і справді викликає думки про смерть. Проте насправді вона присвячена Життю — потужній пристрасті до існування красивої та чистої душі, красі самого життя та його безмежності, а також чудесам, які воно приносить. "Чудес у світі не так багато, і вони оточують тебе. У кожній рослині, в кожному живому створінні можна знайти диво. Лише потрібно навчитися його помічати" ("Світ, створений для тебе"). "Життя у нас одне, тому не варто витрачати його на миттєві бажання, які лише шкодять", — адже, оскільки наше існування є єдиним, важливо цінувати як своє, так і життя кожної людини, яку зустрічаєш у цьому складному, але водночас прекрасному світі. Жити варто не для задоволення своєї гордині, витрачаючи своє та чужі життя на егоїстичні примхи, адже рано чи пізно "все це минає, і настане час, коли ця метушня стане непотрібною і безглуздою". Тому людині важливо "реально дивитися на життя і якомога більше ... робити добрих справ" ("Восьме серпня").

Для Юрія Лущая -- воїна, який не з книжок знав, що таке смерть, цінним було "кожне життя ... Шкода тільки, що багато хто цього не цінує. Рано чи пізно, але кожен потрапить до свого останнього житла... Але перше слід залишити спадщину для розвитку своїх нащадків, а не даремно витрачати час, пішовши у вічність безіменним вітром" ("Грішник"). Саме тому із таким сумом закінчує автор притчу "Незвичайний годинник" про чоловіка, якому доля подарувала можливість жити довго й гідно, натомість "бездіяльно по світу хитаючись, він нічого путнього так і не зробив. Для таких людей і вічності було б мало... Потрібно цінувати все те, що тобі відміряно, інакше випустиш важливе".

А ось це життєве кредо Юрія Лущая, висловлене ним із такою щирістю та біллю в притчі "Ненависть", як ніколи актуальне саме в наш тяжкий і переповнений стражданнями час: "Ненависть убивча: не знаєш, чим вона може обернутися в дії -- не тільки для кривдника, але й для жертви. Якщо людина постійно перебуває в такому стані, ненависть може господаря зжерти, зробивши з людини лише тінь. Краще за все не піддаватися почуттю ненависті, інакше можна загинути самому". Чому? -- Тому що "жорстокість породжує жорстокість. Поки світ це не зрозуміє, триватимуть війни, вбивства, руйнування... Унаслідок чого людство саме себе знищить" ("Страшний сон наяву").

Фінал історії людства може бути жахливим... Але все ще є надія! Людство витримає і продовжить існування, поки світ підтримують воїни Світла, такі як Юрій Лущай. Він своїм життям і героїзмом заради своєї країни та народу довів правдивість свого основного життєвого принципу: "Поки ми боремося, ми справді живі!"

Всі кошти, отримані від продажу друкованих екземплярів, як і хотів Юрій, будуть спрямовані на підтримку Збройних Сил України.

Віталій ШУМИЛО може бути перефразовано як "Шумило Віталій". Якщо ви маєте на увазі щось інше, будь ласка, уточніть!