Гораздо хуже, чем при Авакове: как свежий закон о полиции узаконивает родственные связи в процессе назначения кадров.

77% корупційних злочинів досліджує Національна поліція, яка не пройшла реформування та очищення. Це є чіткою відповіддю на запитання: "чому корупція залишається головною загрозою для України?".

Топполіцейські, як наприклад головний зброяр Києва Юрій Нерух, "купують" автівки по 3 тис. грн та квартири по 15 тис. грн. Це - результат ручних призначень на керівні посади без конкурсів і повна відсутність перевірки на доброчесність.

Чого тільки варті нещодавні скандали - від придбання автівок Е-класу по 2,5 млн грн для Нацполіції до російського громадянства дружини ексзаступника голови поліції Тишлека, маєтку з виходом до води голови поліції Київської області генерала Щадила, а також багатої тещі керівника поліції у Чернігівській області Іщенка.

Ці зображення яскраво ілюструють, що в роботі поліції існують серйозні проблеми.

На даний момент реформа правоохоронних органів перебуває під пильним наглядом Європейської комісії, яка зазначила, що "поліція України все ще стикається з проблемами корупції". Затримки у процесі оновлення поліції можуть ускладнити перспективу вступу України до Європейського Союзу.

У Верховній Раді був поданий законопроєкт №12159, ініційований Міністерством внутрішніх справ, що має на меті внести зміни до Закону України "Про Національну поліцію" з метою підвищення ефективності роботи правоохоронних органів.

Цей документ, насправді, більше нагадує формальність перед міжнародними партнерами, аніж реальну реформу поліції. Він, по суті, може стати інструментом для легалізації поліцейського свавілля у призначеннях, замість впровадження прозорих конкурсів, і посилить вертикальну структуру влади між МВС та Національною поліцією.

По-перше, законопроєкт був розроблений самими поліцейськими, що суттєво підриває ідею про реформу.

По-друге, обіцяний міністром внутрішніх справ Клименком прозорий процес відбору керівників поліції на всіх рівнях, ймовірно, залишиться лише на стадії обіцянок.

Сам законопроєкт - в дусі "яких вам ще реформ не вистачає". Три сторінки - про видимість конкурсів, а не про реальну спробу перезавантаження Нацполу. Адже він є швидше формальним виконанням вимог міжнародників та пункту Державної антикорупційної програми, ніж реальним запровадженням конкурсного добору, як це працює в НАБУ, НАЗК, САП та буде в БЕБ. Ляпас міжнародникам, не інакше.

Висновок НАЗК щодо законопроєкту - негативний, законопроєкт містить корупціогенні фактори, зокрема, щодо встановлення непрозорої процедури призначення на посади та просування по службі у системі Національної поліції, а також потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Ми здійснили аналіз документа на предмет його відповідності незалежним конкурсним критеріям та виявлення можливих корупційних загроз.

Ось у чому проблема.

"Конкурси", але за вказівкою МВС

По-перше, зміна термінів відбувається на етапі впровадження конкурсів на керівні позиції в поліції, однак (!) "відповідно до затвердженого Міністерством внутрішніх справ списку".

Отже, Міністерство внутрішніх справ таким чином закріплює за собою право самостійно визначати та змінювати список посад, для яких проводитимуться конкурси. Наприклад, якщо потрібно призначити певну особу на керівну позицію, можна просто змінити список і виключити цю посаду з "конкурсних". І подібні маніпуляції можуть тривати безкінечно. Більш того, термін "керівний склад" може охоплювати лише керівників відділів або департаментів, а не найвищих посадових осіб у поліції. Таким чином, голова Національної поліції та його заступники навряд чи опиняться у конкурсі на зайняття посад.

Ще однією проблемою є проведення конкурсів без участі міжнародних експертів у складі конкурсних комісій. Це ставить під сумнів прозорість та незалежність цих комісій.

Найбільша проблема цього законопроєкту полягає в тому, що він зберігає звичний механізм проведення конкурсу, який не включає міжнародних експертів у конкурсну комісію, як це робиться під час відбору керівників НАБУ, НАЗК та БЕБ. В документі бракує прозорих етапів і справжнього конкурсу. Натомість, передбачено лише тестування, перевірку фізичної підготовки та співбесіду, які відбуваються в закритому режимі.

Такий тип "конкурсу" не принесе жодних змін. Міністерство внутрішніх справ все ще має вагомий вплив на призначення в Національну поліцію.

"Ідея доброчесності" як альтернатива перевірці на доброчесність.

Згідно з новим законопроєктом, "поліцейський виконує свої обов'язки в поліції, дотримуючись принципу доброчесності, перелік критеріїв якого буде затверджений Міністерством внутрішніх справ України". Отже, встановлення критеріїв знову покладається на МВС.

Отже, питання перевірки доброчесності, яку, наприклад, проходять кандидати на посаду голови НАЗК, може залишитися поза увагою. Тим не менше, саме цей тест мав би стати визначальним етапом, якби він входив до складу конкурсних та атестаційних процедур. Адже цей процес включає не лише оцінку офіційних доходів, а й дослідження майна, зв'язків, стилю життя чиновника та його оточення, а також дотримання етичних стандартів та інших критеріїв за установленим чеклістом.

Ще один етап атестації у письмовій формі.

Атестація рядових працівників поліції залишиться без змін. Однак, можуть бути незначні корективи в процесі атестації поліцейських, що виконують керівні функції.

Зокрема, в складі цієї атестаційної комісії пропонується забезпечити присутність 25% представників громадськості. Оцінювання професійних навичок планується здійснювати за допомогою електронної системи управління персоналом, з подальшою публікацією результатів на веб-сайті поліційного органу.

Залучення представників суспільства до комісій є позитивним кроком. Проте, на практиці, присутність лише 25% громадських членів може не мати суттєвого впливу на результати діяльності комісії, адже вона повністю формуються та контролюється керівником відповідного органу.

Сьогодні атестація стала лише формальністю, що дає змогу усувати тих, хто не вписується в систему.

Ексзаступник голови поліції Дмитро Тишлек, відомий через скандал з російським паспортом своєї дружини, без зайвих труднощів пройшов би атестацію, а також перевірку на доброчесність за стандартами МВС. Внутрішнє розслідування не виявило підстав для його звільнення. Скандальний генерал Щадило, який наразі очолює ГУНП Київської області і володіє маєтком із власним виходом до води, також без труднощів успішно пройшов би цю процедуру.

Отже, можна стверджувати, що ініціативи Міністерства внутрішніх справ щодо конкурсів, доброчесності та атестації не відповідають концепції реального перезавантаження системи.

Більше 20 громадських організацій, антикорупційних центрів та медіа висловили свою незгоду з законопроєктом, що стосується "видимості" конкурсів, і направили звернення до Верховної Ради з проханням доопрацювати документ. Зокрема, організації наполягають на необхідності внесення трьох ключових поправок: проведення незалежного конкурсу на посаду голови та заступників поліції за участю міжнародних експертів, організацію конкурсу на керівників територіальних підрозділів, а також перевірку доброчесності кандидатів. Громадськість закликає депутатів не підтримувати законопроєкт у його поточному вигляді, як це пропонує Міністерство внутрішніх справ.

Додатково, в Брюсселі, під час виступу Єврокомісії, було представлено "тіньовий звіт" — альтернативу офіційним даним — стосовно виконання Україною антикорупційних зобов'язань. У цьому контексті представники громадських організацій виступили на підтримку реформи поліції, пропонуючи три основні кроки для її реалізації.

Поки ж "поліцейський" законопроєкт нагадує шоу Авакова, який у Фейсбуці оголошував конкурс на керівника поліції як одноразову акцію. Так і з цим законопроєктом - визначати посади "на конкурс" і "без конкурсу" хоче МВС. У Раді мають цього не допустити, інакше про ЄС і довіру міжнародників не йтиме мова.