Україна без РПЦ: Які кроки вживає держава для впровадження спеціального законодавства?

Тож державі не залишається нічого іншого, як послідовно і наполегливо реалізовувати закон, щоб урешті звільнити Україну від Російської церкви.

"Їх не просять зраджувати православ'ю, змінювати літургійну мову чи календар. Головне — вийти з РПЦ. І цього достатньо."

20 серпня 2024 року Верховна Рада України затвердила законопроект "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Чотири дні по тому президент підписав його, підкресливши важливість духовної незалежності України. Це рішення було прийнято після значного опору з боку прихильників російської церкви в Україні, які також проводили адвокаційну кампанію за кордоном, зокрема у США. Між першим і другим читанням пройшов майже рік, починаючи з жовтня 2023 року.

Фото: uapc.te.ua У день ухвалення ВРУ закону, що забороняє діяльність УПЦ МП через її зв'язки з Кремлем і підтримку агресивної політики росії.

У законодавстві зазначається, що Російська православна церква є складовою частиною кремлівської системи і підтримує її агресивні дії. Тому важливо захистити державу від впливу цієї інституції. Релігійні установи повинні відмежуватися від Російської православної церкви, і всі розуміють, що це передусім стосується УПЦ МП.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті реалізовує дослідження, яке встановлює наявність чи відсутність входження тієї чи іншої релігійної організації в Україні до складу РПЦ.

"Наша служба почала дослідження на наявність чи відсутність афіліації з забороненою в Україні релігійною організацією, тобто з РПЦ. Начальник відділу у справах релігій подав мені службову записку, в якій йдеться про те, що у нього є підстави вважати, що Українська православна церква яка представлена своїм центром - Київською митрополією, афілійована з Російською Православною Церквою. І він обґрунтовує, чому в нього є підстави так вважати. Тому я видав наказ про те, що ми починаємо дослідження про наявність або відсутність афіліації Київської митрополії з забороненою церквою, тобто РПЦ", - розповідає голова ДЕСС Віктор Єленський.

У цій справі ДЕСС керується переліком ознак, які свідчать про афілійованість релігійної організації з РПЦ. Всі вони перераховані в законі. Список - за посиланням.

Якщо хоча б одна з цих характеристик свідчитиме про зв'язок ДЕСС з РПЦ, організація отримає припис усунути виявлене порушення у визначений строк. У разі, якщо вимоги припису не буде виконано, ДЕСС звернеться до суду з метою припинення діяльності організації.

Зображення: Олександр Ратушняк Релігієзнавець Віктор Єленський

"Надається термін у 30 днів, але в теорії можуть виникнути ситуації, коли буде потрібно більше часу. Іншими словами, ми говоримо: 'Вийдіть з Російської церкви'. Вони ж відповідають: 'Щоб це зробити, нам необхідно провести Помісний Собор, а для цього 30 днів – це замало'. Тоді їм надають 60 днів. Якщо ж після цього терміну порушення не буде усунено, Державна служба звертається до суду. Основною метою є ліквідація Київської митрополії як юридичної особи", - роз'яснює Віктор Єленський.

Він зазначив, що уряд прагне лише до того, щоб організація відмовилася від приналежності до Російської церкви, котра є ідеологічним елементом кремлівського режиму та становить загрозу для нашої безпеки.

"Від них не очікують, що вони зрадять православну віру або змінять літургійну мову, церковний календар чи навіть стануть частиною іншої конфесії. Вимога полягає лише у виході з Російської церкви, яка, згідно з резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи, є ідеологічним продовженням злочинного режиму Путіна. Всі ці дії є легітимними, відповідно до закону, та здійснюються у рамках демократичних процедур, адже остаточне рішення приймає суд", - зазначає керівник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

І хоча Єленський, розповідаючи про "60 днів на скликання Помісного собору", натякає УПЦ МП на простий вихід із ситуації, від цієї структури годі чекати адекватних рішень.

Підтвердженням цьому є вся нещодавня історія УПЦ МП.

Фото: Укрінформ Голова УПЦ МП митрополит Онуфрій у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі, позаду нього на стіні - портрет глави РПЦ патріарха Кирила, під час війни Росії проти України, Київ, 4 січня 2017 року "Де заява Онуфрія на ім'я Московського патріарха про те, що він виходить із складу Священного Синоду РПЦ?"

На початку великої війни, коли чимало вірян та священників УПЦ МП були вражені звірствами агресора, вони звернулися до свого керівництва з проханням розірвати зв’язки з Москвою. Це викликало серйозні внутрішні збурення в цій зазвичай консервативній та закритій структурі. Протягом цього процесу, 27 травня 2022 року, у Феофанії — резиденції митрополита Онуфрія — відбувся Собор, де він запропонував внести зміни до статуту організації, щоб виключити будь-які згадки про РПЦ. Варто зазначити, що Онуфрій не погоджував свої дії ні з митрополитом Антонієм (Паканичем), ні з Вадимом Новінським, ні з митрополитом Павлом, ні з іншими відомими членами Синоду. В результаті, всі вони довго обурювалися і звинувачували його в "зраді". Однак, дії митрополита Онуфрія вселили надію багатьом, хоч ця надія виявилася хибною.

Насправді "розрив з Москвою" виявився лише ілюзією. Це було зроблено, щоб просто "випустити пару" та "перебути" складний період. Запропоновані "зміни" до Статуту, які обговорювалися, так і не були оприлюднені. А в ряді рішень Собору приховано "сюрпризи". Наприклад, підтвердження розриву канонічних зв’язків з Константинополем, що стало відповіддю на дії ПЦУ, слідом за Москвою.

У майбутньому цей аспект ускладнив будь-які дискусії щодо "легалізації" УПЦ МП поза межами РПЦ. Мова йде про концепцію отримання нового Томосу для України або ж формування екзархату Вселенського патріархату на основі тієї ж УПЦ МП, що певний час користувалася популярністю в Офісі Президента.

Снимок: Макс Требухов Митрополит Онуфрій, глава УПЦ МП (праворуч), і митрополит Антоній (Паканіч) (ліворуч) під час церемонії хіротонії.

Тим часом, при прийнятті закону, лояльні до Московського патріархату політики змогли домогтися дев'ятимісячної паузи для проведення досліджень громад на предмет їхньої афілійованості з РПЦ. З 10 тисяч парафій лише кілька відсотків скористалися цим часом, щоб організувати збори та добровільно перейти до Православної церкви України. Інші ж вирішили дочекатися подальших подій. Адже відомо, що одна з умов "капітуляційного переліку", який Росія висуває Україні, полягає в "відновленні прав УПЦ МП".

Як вже згадувалося, в свіжому зверненні митрополит Онуфрій запевняє: зі статуту були вилучені всі пункти про зв'язок із РПЦ; закріплено, що предстоятель пожиттєво обирається єпископатом церкви та не потребує благословення від Московського патріарха і що сам Онуфрій припинив членство у Священному Синоді РПЦ.

Але де пруфи? Взяти, от, найменше - Синод РПЦ. Заяву про "вихід" Онуфрія з його складу ніхто не бачив (бо її не існує. - Ред.), натомість патріарший календар (Гугдяєва. - Ред.) на 2025-й рік містить портрети Онуфрія та інших архієреїв УПЦ МП як представників єпископату РПЦ.

Доктор філософських наук, експерт у галузі релігієзнавства Людмила Филипович зазначає:

Вони продовжують залишатися в тій самій парадигмі мислення, яку мали до Собору в Феофанії та до ухвалення закону про захист конституційного ладу. Усі їхні заяви про незалежність мають лише формальний характер, оскільки вони не вжили жодних заходів для підтримки своїх слів документально. Де ж заява Онуфрія на адресу Московського патріарха про вихід зі складу Священного Синоду? Де позиції інших ієрархів УПЦ щодо виходу з синодальних комісій та різних структур? Відсутні. А де листи, надіслані всім предстоятелям православних церков, в яких повідомляється, що тепер вони виходять з-під юрисдикції Московського патріархату і стають самостійними? Їх теж немає, - наголошує Людмила Филипович.

Изображение: risu.ua Людмила Филипович

Вона теж наголошує, що ніхто не посягає на літургійні правила УПЦ МП, мову богослужінь та інше, потрібні тільки докази розірвання зв'язку з РПЦ.

"Вам слід чітко і недвозначно повідомити про розірвання стосунків та підтвердити це відповідними документами. Потрібен офіційний акт, який може бути у вигляді листа від керівництва або рішення Священного Синоду. Якщо ж таких документів немає, а є лише заяви, то це не є достатньо переконливим", - підкреслює експерт у сфері релігієзнавства.

Варто зазначити, що в цьому ж зверненні, де йдеться про "незалежність" УПЦ МП та її наміри "до повної канонічної автономії", Онуфрій покладає надії на "підтримку Помісних Церков". Проте, як ми з'ясували, він навіть не звертався до них з цими питаннями. А з тими, хто, слідуючи прикладу Вселенського патріархату, визнав ПЦУ, МП припинило евхаристійне спілкування.

Пам'ятати, хто плекав "русскій мір"

А далі ДЕСС продовжить виконувати свої обов'язки, спираючись на існуючі законодавчі та правові інструменти. Хоча це завдання не з легких, здається, що Віктор Єленський разом зі своєю командою готові вперто долати всі труднощі.

УПЦ МП виступатиме в ролі "гнаних і переслідуваних". Чимало людей всередині цієї церкви навіть відчувають до цього позитивні емоції (це не є перебільшенням. - Ред.). Особливо цікаво, що подібні випадки часто зустрічаються на Західній Україні.

Фото: df.news Релігійна громада села Мрин, що входить до Носівської громади на Чернігівщині, 3 травня 2025 року вирішила змінити свою підпорядкованість, перейшовши з Української православної церкви (в єдності з Московським патріархатом) до Православної церкви України (ПЦУ).

Поступово ці громади можуть залишитися без своїх храмів. Згідно з законодавством, у випадку виявлення фактів афіліації, договори на використання державного та комунального майна можуть бути анульовані в певний термін. Що стосується приватної власності, то, як зазначив Віктор Єленський, ми не живемо в Північній Кореї — жодних насильницьких дій проти людей не відбуватиметься.

"Існує право людей на свободу віросповідання, що також передбачає право на проведення зборів. Однак, якщо організація стає структурно чи юридично неіснуючою, то її діяльність припиняється," - підкреслює він.

Безсумнівно, існує чимало завдань для розвідки: не всі агенти в рясах були виявлені, і далеко не всіх з них було покарано.

Зображення: facebook/Українська Православна Церква. Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій провів богослужіння на честь пам'яті преподобного Феодосія Печерського 16 травня 2025 року в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Українське суспільство повинно пам'ятати, як представники цієї церкви зустрічали окупантів з короваями, віддавали свої храми для катувань і "здавали" росіянам позиції Збройних Сил України. Не можна забувати, як на заході країни священнослужителі закривали двері своїх храмів перед домовинами загиблих воїнів та їхніми згорьованими матерями, щоб уникнути "захоплення" з боку "ПЦУшників". І не варто прощати роки служіння Кремлю, пропаганду "русского міра", зневагу до всього українського та цю тривалу і кровопролитну війну.

Цілком ймовірно, що питання присутності Російської церкви в Україні буде вирішене навіть раніше, ніж це передбачено законодавством.