У 2025 році кількість заводів з виробництва біометану, за словами керівника БАУ, повинна зрости майже вдвічі, а їхня потужність — втричі.

В Україні функціонує вже чотири заводи з виробництва біометану, серед яких один спеціалізується на випуску bio-LNG. Ще три підприємства, включаючи ще одне, що також буде виробляти bio-LNG, планують розпочати свою діяльність до 2025 року. Про це повідомив Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України.

"У секторі біоенергетики (ЕР) ми отримали надзвичайно позитивні новини щодо біометану. Законодавча база була закладена у 2021 році, а з 2024 року стане можливим експорт. Наразі чотири заводи вже займаються виробництвом біометану та розпочали експортні поставки. Ще три підприємства завершають процес переходу з біогазу на біометан і найближчим часом розпочнуть його виробництво", - зазначив Гелетуха під час конференції аналітичного центру We build Ukraine "Зелена енергетика для відбудови", яка відбулася в Києві в четвер.

Згідно з інформацією, представленою в його доповіді, наразі виробництвом біометану займаються кілька компаній. Серед них: ТОВ "Галс Арго" з Чернігівської області, яка має річну потужність 3 мільйони кубічних метрів, група VitAgro з Хмельницької області, також з обсягом у 3 мільйони кубічних метрів, МХП у Дніпропетровській області з виробництвом 11 мільйонів кубічних метрів, а ще МХП у Вінницькій області, де на заводі потужністю 24 мільйони кубічних метрів виготовляють bio-LNG.

У 2025 році заплановано запуск виробництва біометану Теофіпольською енергетичною компанією в Хмельницькій області, яка стане лідером за потужністю з обсягом 56 млн куб. м. Також ТОВ "Галс Арго" у Київській області планує виробництво на рівні 3 млн куб. м. Окрім цього, компанія ТОВ "Yum Liquid Gas" у Вінницькій області має намір випускати bio-LNG обсягом 11 млн куб. м. За інформацією з презентації, загальна потужність виробництва біометану в Україні до кінця року досягне 111 млн куб. м.

Гелетуха зазначив, що поки експорт біометану в Європу обтяжений низкою проблем, але назвав їх проблемами росту.

"Не дуже готовий ЄС, там є Union Database (система обліку рідких і газоподібних біопалив в рамках Директиви ЄС про ВДЕ (RED II) - ЕР), яка ще не почала працювати для газів і не зрозуміло, як вона буде працювати з українським біометаном. Але це проблеми росту. В цілому європейський ринок біометану дефіцитний, є меморандум між Україною та ЄС зі взаємодії у відновлюваних газах, є бажання купувати наш біометан. І Україна має яскраві перспективи в його виробництві, поки що для експорту, а далі й для внутрішнього споживання", - пояснив глава БАУ.

При цьому у своєму виступі він зауважив, що розвиток біоенергетики, яка могла б замістити суттєві обсяги дефіцитного природного газу гальмується низкою чинників, зокрема, субсидованою ціною на газ, яка позбавляє біоенергетичні проєкти конкурентності, а також наявністю податку на викиди СО2 для біоенергетики, закон про відміну якого досі не прийнятий в цілому. Він вказав, що за останніми відкритими даними, у 2020 році біомаса замістила майже 5,2 млрд куб. м природного газу, і цю тенденцію потрібно продовжувати.

Як повідомлялося, у травні 2025 року міжнародна компанія, що спеціалізується на харчових та агротехнологіях, МХП, почала комерційне виробництво зрідженого біометану (bio-LNG) та реалізувала першу поставку українського bio-LNG своєму партнеру в Європейському Союзі, про що інформувала пресслужба компанії.

Перед цим, 11 лютого, біометановий завод МХП "Оріль-Лідер", розташований в Дніпропетровській області, здійснив експорт 27,4 тисячі кубічних метрів біометану. Таким чином, він став другою українською компанією, яка провела подібну операцію.

Першу партію українського біометану в 67 тис. куб. м 7 лютого експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану в рік працює в Хмельницькій області. Експорт в обох випадках здійснювався до Німеччини.