Плагіат і недостатність інформації: мешканці Миколаєва висловили своє обурення щодо звіту про зведення автозаправної станції в парку поблизу "Зорі".

У середу, 2 липня, в Миколаєві пройшли онлайн-громадські слухання, присвячені проекту будівництва автозаправної станції в парку біля "Зорі". Учасники засідання висловили негативне ставлення до звіту про екологічний вплив та звинуватили представників забудовника у плагіаті.

Обговорення відбулося в форматі відеоконференції Zoom, повідомляють "МикВісті"

На початку засідання представник компанії ТОВ "Світ Здоров'я" Богдан Головко продемонстрував слайди зі звітом, у якому було зазначено, що на території заправки планується будівництво, яке передбачає використання бензину, дизельного пального та газу (пропан-бутан). За словами Головка, бензин і дизель планується зберігати у двох підземних металевих резервуарах.

Крім того, він вказав, що заплановане будівництво автозаправної станції не несе серйозної загрози для здоров'я людей і навколишнього середовища. Згідно з розрахунками, викиди в повітря від заправки не перевищуватимуть безпечних норм навіть на межі з житловою забудовою. Ймовірність того, що ці викиди можуть нашкодити здоров'ю людей, надзвичайно низька -- фахівці оцінюють ризик як умовно прийнятний.

Проте у присутніх на зустрічі з'явилося чимало запитань і коментарів стосовно рівня виконання оцінювання та складання звіту.

Кандидатка технічних наук та заступник голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України Інна Тимченко висловила критичну думку щодо звіту, назвавши його неповним. Вона акцентувала увагу на відсутності в документі інформації про альтернативні території, з огляду на цінність ділянки, що підлягає забудові. Окрім цього, у звіті не представлено оцінки біорізноманіття цієї місцевості.

"Чи була проведена польова оцінка біорізноманіття на цій території? Чи можете ви поділитися інформацією про види лишайників, комах і птахів, які тут присутні? Чи мали місце такі дослідження? Це ж необхідно для оцінки екологічного впливу," -- підкреслила вона.

Окрім цього, Інна Тимченко зазначила, що в межі санітарно-захисної зони потрапила територія, призначена для рекреаційних цілей, що є недопустимим. За її словами, з документа випливає, що на природу та фауну не має жодного негативного впливу, але конкретні факти не наводяться.

"Я ознайомилася з Генеральним планом міста, в якому враховані всі зміни, внесені у 2024 році. Ця територія, що стосується санітарно-захисної зони, межує з рекреаційною зоною. Зокрема, мова йде про розрахункову точку №3 у вашій схемі," - зазначила Інна Тимченко.

А в самому змісті документа екологиня виявила ознаки плагіату.

"Ваш звіт порушує вимоги законодавства щодо оцінки впливу на довкілля. Як викладач, я виявила деякі моменти, які викликали в мене сильне обурення. У процесі підготовки звітів про екологічний вплив має бути детально описано зняття ґрунту. Однак, ваш представник Богдан просто скопіював текст з іншого звіту Чернігівської області, що я змогла підтвердити, і вставив інформацію про зняття ґрунту. Як таке може бути можливим? Ми проживаємо в місті, де планується знищити 182 дерева, а у вашому звіті - явний плагіат!" - висловила своє обурення Інна Тимченко.

Місцева жителька та кандидатка наук у галузі екологічної безпеки Діана Крисінська зазначила, що територія потребує рекультивації, проте у звіті не вказано, куди буде переміщено родючий ґрунт. Крім того, відсутня інформація про можливий вплив на мікроклімат у даному районі.

"Як еколог, я дуже стурбована відсутністю актуальної та повної інформації у звіті щодо впливу на флору та фауну. Не вказано, які саме види тварин мешкають в цій частині парку, хто є їхнім домом -- це залишилося без уваги. Немає жодних даних про комах та інші організми. Це питання потребує обов'язкового висвітлення," – підкреслила Діана Крисінська.

Свою позицію висловила також депутатка Миколаївської обласної ради від партії "ЄС" Алла Ряжських. Вона звернула увагу представників компанії на те, що вирубка багаторічних дерев не може бути компенсована новими насадженнями, які, до того ж, можуть не прижитися. Крім того, за її словами, сума відшкодування за вирубані дерева є значно заниженою.

"У рамках проєкту планується фактична заміна 182 великих 60-річних дерев на траву. У зв'язку з цим у мене виникає питання: хто і яким чином визначив компенсацію за ці дерева всього в 4 мільйони? Адже крупномірні дерева віком 5-6 років оцінюються від 15 тисяч гривень без врахування доставки," – запитала вона.

Колишня головна архітекторка Марина Калмикова підкреслила, що відповідно до Генерального плану міста, земельна ділянка, на якій планується будівництво автозаправної станції, відноситься до зон зелених насаджень загального користування. Таким чином, згідно з правовими нормами, будівництво об'єктів у таких зонах, які включають парки та сквери, є забороненим. Вона також зазначила, що автозаправні станції можуть бути розташовані лише в спеціально визначених для цього місцях, що вказані в Генплані.

Було висловлено й інші коментарі від учасників громадських слухань, які слід зафіксувати в протоколі. Представники ТОВ "Світ здоров'я" повинні надати письмові відповіді на всі запитання протягом п'яти днів.

Історія, пов'язана з будівництвом на вулиці Кобера, бере свій початок у 2014 році. Саме тоді компанія "Світ здоров'я" отримала право на земельну ділянку поруч із "Зоря"-"Машпроект" для реалізації проекту спортивно-оздоровчого комплексу. На той час було вирубано частину дерев на цій території.

У березні 2014 року Юрій Гранатуров, який на той час виконував обов'язки мера, під час засідання міського виконкому відкрито висловив занепокоєння щодо ситуації, зазначивши, що вона викликає багато запитань. Він оголосив, що будівництво буде зупинене до з'ясування його доцільності. Однак, за свідченнями місцевих жителів, роботи продовжувалися — переважно вночі.

У січні 2015 року конфлікт загострився. Мешканці вулиці Кобера та працівники заводу "Зоря"-"Машпроект" вийшли на вулицю, щоб висловити свій протест. Вони стверджували, що на місці запланованого оздоровчого центру розпочали будівництво автозаправної станції. За їхніми словами, роботи, незважаючи на заборону міської ради, тривали навіть уночі. Люди також висловлювали занепокоєння через вирубку приблизно 100 дерев у прилеглому парку, а також через траншеї, вириті у дворах, які порушували екологічну рівновагу в індустріальному районі.

28 січня 2015 року Миколаївська міська рада ухвалила рішення не продовжувати оренду земельної ділянки для ТОВ "Світ здоров'я".

Нагадаємо, що рік тому міська рада спочатку затвердила фактичне відновлення орендного договору на земельну ділянку площею 7 643 квадратних метри для львівської компанії "Світ здоров'я". Це рішення було формально обґрунтоване наміром побудувати спортивно-оздоровчий центр і забезпечити функціонування адміністративних споруд. Проте вже через два місяці після цього, міська рада ухвалила зміну цільового призначення цієї ділянки на розміщення та експлуатацію об'єктів дорожнього сервісу. Обидва питання були винесені на сесію в спільному пакеті з іншими земельними справами і приймалися без обговорення.

Місцеві жителі у коментарі "МикВісті" кажуть, що громадських слухань щодо забудови цієї земельної ділянки не було і вони про них не чули. Вони нагадали, що ще до повномасштабного вторгнення вже намагались будувати АЗС у цій зоні -- і тоді вдалося зупинити проєкт.

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич висловив свою позицію щодо ситуації, пов'язаної з будівництвом автозаправної станції в зеленій зоні, і наказав своїм підлеглим підготувати відповідну доповідь.

Головний архітектор міста Миколаїв, Євген Поляков, висловив своє здивування з приводу того, що на території, яка є частиною зеленої зони навпроти заводу "Зоря"-"Машпроект", планується знищити близько двохсот старих дубів.

Він наголосив, що не давав згоди на зрізання дубів на цій території, а, навпаки, вимагав від орендаря висадити ще 57 дерев, що, за його словами, закріплено в орендному договорі. Крім того, головний архітектор Миколаєва підкреслює, що компанія "Світ здоров'я" не має права здійснювати дії, які можуть змінити екологічну ситуацію, хоча вже сама будівництво АЗС вплине на навколишнє середовище.