Як пройти в бібліотеку?

2019-09-03 11:46

Є думка, що останнім часом… збільшився попит до читання книг у паперовому варіанті. Аби підтвердити чи спростувати таке твердження й дізнатися, чи читають книги в Чернігові, наші журналісти відвідали Чернiгiвську обласну універсальну наукову бiблiотеку iм. В. Г. Короленка та поспілкувалися з її директоркою Інною Аліференко.

Як з’ясувалося, книги в місті читають, але, як нам повідомила директорка, існують певні «хвилі». Більшість нових користувачів фондом бібліотеки з’являється після переглядів фільмів, знятих за мотивами книги, з метою порівняти написане з баченням режисера. Також постійними читачами стають після блискучих презентацій книг чи оглядів, зокрема й у бібліотеці.

Але щоби залучити якомога більше мешканців області до читання, перш за все потрібно вирішити низку проблем, що стоять на шляху просування бібліотек на вищий щабель доступності й розвитку, адже деякі з них досягають всеукраїнського рівня. Що це за проблеми та як їх позбутися, знає Інна Михайлівна.

«Наразі стоїть проблема поповнення бібліотечних фондів. І вона всеукраїнська, її щоразу порушують як бібліотекарі, так і видавці. У чому суть? Необхідно розвивати видавничу справу саме таким чином, аби великим споживачем книжок були все ж таки бібліотеки, яким потрібно давати кошти. А книгозбірні, вивчаючи попит своїх користувачів, могли би купувати літературу, що необхідна, наприклад, у Чернігові, бо в регіонах різні запити… Це стосується не тільки художньої літератури, а й краєзнавчої», – підсумовує директорка.

Нині сучасну літературу бібліотека закуповує сама через систему ПроЗорро. Виникає пропозиція, щоб закупівля книжок була напряму, а не через тендери. «Бо книги – це не стільці однакових форматів чи моделей, які можна купити у різних постачальників. Не у кожного продавця є саме той список книжок, які подає бібліотека для закупівлі».

«Український інститут книги також намагається допомагати комплектувати фонди, – розповідає далі Інна Михайлівна. – Торік експертна комісія відібрала для закупівлі у видавництв книги для передачі їх бібліотекам України – 741 назву. Чернігівщина отримала більше 714 назв, загалом – близько 25000 примірників. Закупівля проводилася відповідно до Постанови КМУ. Цьогоріч буде закуплено літератури для всіх бібліотек України на 87 мільйонів гривень – 557 назв. Але цього зовсім недостатньо для наших книгозбірень. Більше 714 книг отримала тільки Чернігівська обласна бібліотека. Всі інші – набагато менше».

«Деснянська правда» вирішила зробити акцент на художній літературі. Тому я поспілкувалася з Ольгою Соловцовою – завідувачкою відділу абонемента

Отже, років 5-10 тому великою популярністю у всіх поколінь користувалася класика – як світова так і українська. Але останніми роками класичним творам віддають перевагу більше школярі та студенти, що цікавляться виключно програмним матеріалом. Старше покоління серед зарубіжних класиків перш за все виділяє творчість Хемінгуея, Дюма, Бальзака, Золя – «Дамське щастя», Драйзера – «Фінансист», «Стоїк»; серед українських на першому місці Довженко – «Зачарована Десна», твори Гоголя, Винниченка, Сковороди, Карпенка-Карого, Стельмаха, Остапа Вишні, Глазового. Коли просять класику радянського періоду, бібліотекарі радять творчість Вадима Собка та Анатолія Дімарова. Протягом багатьох років не здають своїх лідерських позицій світові бестселери «Гордість і упередження» Джейн Остін та «Поліанна» Еелеонор Портер, на сьогодні всі примірники видані. Люди поважного віку віддають перевагу літературі з сільською та радянською тематикою, почали більше сміятися і читати гумор, жіночі романи поступаються місцем філософським та психологічним.

Серед сучасних українських письменників найбільше читають твори Ліни Костенко – «Записки українського самашедшого»; філософсько-психологічні романи Мирослава Дочинця «Криничар», «Карби і скарби»; історичні романи Юрія Винничука, Василя Шкляра; реалістичні романи Сергія Жадана «Ворошиловград», «Інтернат»; психологічні та готичні твори Валерія Шевчука. Не поступається місцем проза Володимира Лиса, Марії Матіос, Наталії Гурницької. З’явився інтерес до творчості Всеволода Нестайка, але переважно беруть його книги батьки для дітей, а от творів Володимира Яворівського зараз узагалі не питають.

Серед зарубіжної сучасної прози віддають перевагу таким творам: п’єдестальні місця посідають «Квіти для Елджернона» Д. Кіз та «Шантарам» Г. Робертса, бестселери «Атлант розправив плечі» А. Ренд, «Читець» Б. Шлінка, «Час second-hand» С. Алексієвич та твори Харукі Муракамі.

За статистикою чоловіки з детективів і трилерів обирають творчість Ж-К. Гранже, жінки серед любовних романів – Джорджо Моєс, Сари Джіо. Молодь обирає фантастику Марини й Сергія Дяченків, М. Кідрука, молодіжний постмодернізм Любка Дереша. На піку популярності – «Кульбабове вино», «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері та «Бійцівський клуб» Чака Паланика. Стоять у черзі за книгами, що за ними знято фільми «Кріпосна» та «Гра престолів».

Незалежно від поколінь на одному подихові читаються книжки, що набули гучного розголосу в усій Україні й, безперечно, в Чернігові, блискучих авторок Люко Дашвар («Село не люди», «Мати все», «На запах м’яса», «Покров» та ін.) та С. Талан («Коли ти поруч», «Оголений нерв», «Розколоте небо», «Спокута та ін.) з їхньою гостросоціальною тематикою. Серед зарубіжних – Е. М. Ремарка та Ф. С. Фіцджеральда.

У чернігівців з’явилися великий попит та інтерес до книг історичної тематики, передусім це творчість Ю. Косача, подружжя Литовченків, В. Білінського «Україна-Русь», С. Скляренка «Свято­слав», «Володимир» та ін.

Що стосується поезії, то її популярність у Чернігові пішла на спад, читають рідко, і то в більшості – лише поетичні рядки Ліни Костенко.

Отже, книги в Чернігові читають і, в порівнянні з попередніми роками, попит на паперову книгу не зникає. Свідченням цього є те, що в бібліотеці дуже багато книжок, зачитаних до дірок, але їх не списують, бо не можуть закупити натомість саме цих авторів, тому намагаються підклеювати такі книжки, навіть самотужки міняти палітурки й надавати цим «скарбам» належного вигляду.

Загалом, бібліотеки не зникають, навпаки, користуються попитом та вдосконалюються. Директорка розповіла, що в Китаї зробили бібліотеку з нескінченними полицями. Відвідавши Львів, Інна Михайлівна побувала в сучасній бібліотеці Католицького університету ім. А. Шептицького, пристосованою більше для студентів, що мають можливість користуватися фондами цілодобово, навіть за відсутності бібліотекаря, у спеціальних кабінках для читання. Сама пані Інна намагається слідкувати за новинками й зараз читає І. Роздобудько та В. Шкляра.

Аня Ілленко
Фото Віктор Кошмал

Інші новини:


55 років тому на вулиці Чернігова виїхали перші тролейбуси

У квітні 1963-го був підписаний наказ про створення в Чернігові дирекції з будівництва тролейбусної мережі, а трохи більше ніж за рік – 5 листопада 1964-го – в нашому обласному центрі почали здійснювати пасажирські перевезення перші електромашини.

2019-11-15 13:39