Незалежність. Визначення сили і незламності. Стійкості духу та щирості українців, у чиїх серцях вона назавжди

2020-08-21 10:22

Минають роки, і я  запитую себе: «Чи стали ми сильнішими, мудрішими, чи стали ми патріотами своєї неньки-України?» Останні події показали, що саме так. Ми виборюємо право бути українцями, захищаємо свої кордони від агресії, оберігаємо українську мову, яка потрібна державі, відстоюємо нашу самобутню автентичну культуру, що славиться обрядами, традиціями, піснями. 

В українській історії  дуже багато патріотів, людей різного фаху, які докладали і докладають зусиль для розвитку нашої України. Держава йде вперед попри все.

Звичайно, ми мріємо про покращення життя і хотілося би проводити зміни якнайшвидше. Але,  виконуючи умови, що диктують зовнішня і внутрішня політика, ми все ж повинні залишатися самобутніми. Створювати  добробут на своїй землі, для своєї спільноти, для своїх дітей. Адже працюючи сьогодні, ми заглядаємо в майбутнє.

Українці мають діяти задля економічного розвитку держави. А для  цього вкрай необхідно створювати умови для бізнесу, для наповнення державного кошика. Ми побачили серйозні зміни, які відбулися  на рівні сільського господарства. Ця галузь промисловості пішла вперед і підняла  економіку. Ми бачимо зміни в людях,  які не чекають від держави допомоги, вони працюють самостійно. Згадую вислів: «Ти не питай, що держава зробила для тебе, запитай у себе, що ти зробив для держави?»

Триває війна, але Україна вистояла і рухається вперед. Я впевнений, що однодумці, патріоти і далі будуть єдині в своєму ідейному пориві  зберегти нашу державу. Люди – це найдорожче набуття, яке є на нашій землі.  Є питання до реформ, які відбуваються. Ми обрали європейський напрямок. А тепер  маємо навчити своїх дітей,  українців, жити і управляти  на СВОЇЙ землі. І нехай самі роблять все  належне, аби життя в суспільстві було кращим. Не прийде хтось із-за кордону керувати залізницею, авіасполученням чи будь-якою іншою галуззю. Це повинні робити  українці, які тут народилися, які тут живуть, які створюють плани розвитку нашої країни на майбутнє.

Завжди міркую: чому так? Протягом усієї історії українці постійно борються за свою незалежність. Зовнішні причини чи все ж не вистачає єдності?

Впевнений, що маємо високій ступінь свободи. Ми дуже незалежні,  є можливість вільно спілкуватися, висловлювати свої думки.  Чи було так раніше? Мабуть, ні. Що це нам може дати?  Головне – не погоджуватись із тим, що не влаштовує, і  шукати шляхи до співпраці. На жаль, телебачення сьогодні дає трибуну політичним інтриганам. Від їхнього всезнайства і бажання давати оцінки навіть тим речам, у яких зовсім не орієнтуються, смуток охоплює душу. Але суспільство згодом навчиться і зможе відрізняти Людину від пройдисвіта, який займається лише політичним піаром і нічого у житті не зробив. Наразі  бачимо, як створюються кишенькові партії, містечкові. Це все несерйозно. Сила однодумців повинна бути у всій країні. Але  для зміцнення єдності потрібен час. І коли відчуємо переваги об’єднання навколо спільних цілей, навколо національної ідеї, зрозуміємо, що відбувається в нашій спільноті й що це дасть нам у майбутньому.

Люди змінюються. Раніше душу і свій голос продавали за гречку, за кошти, але час розставляє все на свої місця. Зокрема, молодь  підходить до цього процесу як гідні європейці. Зараз цікаво і приємно розмовляти з представниками молодого покоління,  котрі нині мають свою позицію, вони її відкрито висловлюють, виборюють її.

Вже переконались, що не кожна людина може управляти державою, не кожна може управляти галуззю. Для того, аби зайти у високі кабінети, треба почати  із самого низу, подивитись, як працює верстат на заводі, як працює цех, як працює сам завод. Це досвід, що дає можливість творити і об’єднувати навколо себе. Досвід, який дає управлінцю розуміння того, що ти заробляєш і сплачуєш податки не лише для того, аби існувало підприємство, а й щоби люди біля тебе отримували задоволення від праці, отримували кошти, які могли витрачати на свою сім’ю, на себе, на своїх батьків. Я категорично проти,  аби  в суспільстві  всі значущі місця віддавати молоді. А як же ті знання, які набули наші батьки за десятки років багаторічної праці? Їх треба берегти, впроваджувати в життя. Я вважаю, що державою повинні управляти мудрі, рішучі, відповідальні люди.

Сьогодні є питання до влади. Реформи справді потрібні. Але, ви знаєте, коли реформа веде до зубожіння людини або зниження її соціального захисту, я вважаю, що це не реформа. Треба слухати і чути людей.  Наші соціологи та політологи, які виступають з екранів, мають приділяти більше уваги саме соціальній думці. І не тільки в містах, а і в селах. У останніх особливо. Бо ми втрачаємо села. Це мене турбує. Адже переконаний, що зберегти Україну – це зберегти село, зберегти місто, зберегти родину.

Мій досвід подорожей за кордон почався з 1989 року. Не всі їдуть до великих міст.  Наприклад, середні міста Британії – це 2-2,5 тисячі населення.  Держава турбується і створює належні умови, щоби ці люди мали  цивілізацію в себе. Між містами в полі будуються великі комплекси, де є все – й розважальні, й торгові заклади задовольняють буді-які потреби. У держави повинні бути соціально налаштована політика, розставлені пріоритети. І головний – це людина, її соціальний захист.

Медицина нині не забезпечує збереження здоров’я. З’явилася платна, яка висмоктує з кишень останні кошти. Люди не можуть отримати необхідний мінімум, не кажучи вже про складні операції.  Вони тягарем лягають на плечі родин, які через низькі заробітні плати не можуть дозволити елементарного – дбати про здоров’я. Доречним є питання, якщо ми не можемо зупинити ціни, які на рівні європейських, то чому ми не можемо підвищити рівень заробітної плати? Держава має робити наше життя  захищеним, заможним, європейським.

Люди чекають  від влади законів, які будуть справді давати можливість працювати, заробляти, цікавитись світом, мати можливість допомогти батькам.

Чи маємо ми національну ідею? Так, вона є, і ми повинні її доповнювати, відтворювати, зберігати й не давати жодних шансів партіям, людям, будь-кому  паплюжити її, нівелюючи Державність.

Із Днем Незалежності!

Сергій СЕРГІЄНКО, депутат Чернігівської обласної ради
Фото надане респондетном

Інші новини:


Мена прикрашається

Місцевий художник Володимир Лавський розмальовує своєю творчістю рідне місто.

2020-09-25 12:14