Український «ящик Пандори»

2020-08-03 09:49

«Чи хочемо ми знати всю правду?» — питання складне. Більшість людей на нього відповідають, що краще гірка правда, ніж солодка брехня. І при цьому, згідно з дослідженнями, звичайна людина бреше три рази за 10 хвилин.

Насправді ж — часто ми не хочемо знати правду. Хоча в усі часи правда декларувалася головною цінністю роду людського. Отже, пропоную поговорити чесно, відверто й правдиво: «сплеск одноденного тероризму» — це погано зрежисована вистава чи наша нова реальність?

«Цікава» хронологія

13 липня під Зайцевим гине наш вояк. Евакуаційну групу росіяни цинічно й підло розстрілюють. Групу, яка, за домовленостями, одягнена в білі каски і бронежилети, якій дали гарантії через ОБСЄ. Розстрілюють із заготовленої засідки. Впритул. Вогнем із трьох сторін. Гине медик, поранений розвідник залишається на полі бою.
14 липня Президент Зеленський бере ситуацію «під свій особистий контроль» і... їде у відпустку.
17 липня терористи передали тіло загиблого. Тіло жорстоко понівечене. Цього ж дня відбувається прощання з загиблим. Наш вояк продовжує десь на спеці стікати кров’ю. Штаб ООС повідомляє, що росіяни вкотре відмовили у дозволі на пошук та евакуацію пораненого. В такому випадку військове керівництво могло почати локальний наступ і під прикриттям артилерії спробувати забрати пораненого. Або варіант 2: чекати на дозвіл росіян. Варіант 3: розпочинати скандал, підключати міжнародну спільноту, вимагати. Президент мав обрати — але він у відпустці.

Паралельно росіяни розпочинають потужну інформаційно-психологічну операцію. Закидають нас відео і фото понівечених тіл. В тилу люди, давно помічені в розхитуванні зради, — піднімають типову ще з 2014 року хвилю, що «влада покинула пораненого на полі бою».

18 липня — вихідні, коли остаточно стає зрозуміло, що поранений сержант-розвідник помер. 4 дні поранений українець умирав. Сам. На спеці. Без води й допомоги. З’являється відео з безпілотника, як він, поранений, під сонцем, у білій касці, повзе в чагарниках.
20 липня Президент Зеленський несподівано перериває відпустку та повертається в Київ.

21 липня зранку стається така подія — на іншому боці країни міський «божевільний» захоплює заручників. Уся увага раптом перемикається на це шоу. Операцією чомусь керують політики — пан Аваков і один з заступників голови Офісу Президента, а не одноосібно керівник АТЦ (антитерористичного центру) СБУ, як це має бути. Всі слідкують за дебільним шоу з гранатою і подвійним захопленням «терориста». Здивований «терорист» і сам збоку слідкує за захопленням себе. Цього ж дня російсько-окупаційні війська віддають тіло померлого розвідника.

22 липня — прощання з медиком. Президент Зеленський на похоронах відсутній.
23 липня — прощання з розвідником. Президент Зеленський також відсутній і не висловлює навіть співчуття. Зате повідомляє, що домовився з ворогом про чергове перемир’я. При цьому українським військам заборонено вести розвідку. Українським військам заборонено навіть вести вогонь у відповідь — до особливого наказу вищого керівництва і після довгих процедур. Це повністю порушує Статут і право військового на самозахист.

Напрошуються думки, що весь цей час Президент Зеленський готувався саме до цих переговорів. Він не бажав їх зривати навіть попри підступне вбивство двох військових, один із яких помер у жахливих муках.

Шоу дивилася вся країна

У Луцьку зранку «терорист захоплює» заручників і тримає їх «у полоні» більше 12-ти годин. Доречно згадати, що кілька років тому озброєний злочинець узяв кілька заручників на заправці ОККО на Харківщині. Все, що тоді було в пресі про цей акт, — це дуже швидка реакція снайперів, яка вирішила цю проблему. І було ще коротке повідомлення у мережі (без зайвих подробиць), що всі врятовані, їм надається кваліфікована психологічна допомога. Прізвище злочинця ніде не фігурувало. Жодних прямих включень мами, свата і колишніх жінок терориста.

Нині ж на всіх телеканалах розповідають, що в центрі Луцька чоловік, який назвався  «Максим Плохой», захопив рейсовий автобус приміського сполучення, при собі має  вибухівку і зброю. В автобусі перебуває 13 осіб. Поліція встановила особу правопорушника — Максим Кривош (1975 р.н.), офіційно проживає в Дубні (Рівненська область), там перебуває і його сім’я. Він уродженець селища Гай Оренбурзької області Російської Федерації. Раніше двічі судимий і відбув покарання у вигляді позбавлення волі сукупним терміном близько 10 років у виправних установах за скоєння низки тяжких злочинів.

Хочете знати, що відповіли мені колеги з Луцька на мої запитання про цю подію? Будете дуже здивовані! Цитую: «9:05 — автобус виїхав з автостанції з ДВОМА людьми. 9:36 – поліція перша написала у місцевий журналістський чат про захоплення заручників (хоча її ніхто не питав). 9:57 – поліція надала вже відеокоментар, що начебто захопили 20 людей у центрі. І що про це повідомив якийсь чоловік у Твіттері. У приватному телефонному дзвінку власні джерела повідомили, що автобус захопили на вулиці Володимирській і пригнали в центр. Загадка: що робив автобус, який не мав їхати на Володимирську? Як він устиг з’їздити на Володимирську, а тоді в центр? Де взялося 20 осіб, якщо виїхало дві? Не за квитками? Прекрасно, але де вони взялися у будній день на Берестечко. І як встигла поліція записати коментар до того, як люди помітили, що в центрі щось відбувається? Чому до 10:00 спокійно пропускали людей через центр? Злочинець так легко йде на переговори? Чому поліція з самого ранку читала Твіттер людини, у якої аж 51 читач? І яка приєдналась до Твіттеру лише в липні?»

Поділюся з вами також думкою знаного психолога: «Він мені здається осудним. Він цілком усвідомлює характер своїх дій. У нього є своє пояснення, навіщо він це робив. Можливо, є якась гіперболізація особистості — маніакальний синдром, коли ти хочеш стати відомим. А так він цілком усвідомлював характер своїх дій, розумів, на що йшов, і розумів, що йому загрожує. Більше того, він сприймає це як свою хвилину слави. Про нього заговорили, його Telegram-канал і книжку рекламують. Він зараз може просувати свої ідеї». Нагадаємо, він вимагав, щоб 24 особи, серед яких керівники уряду, парламенту, судів, церков, а також олігархи, записали і виклали в Інтернет відео зі словами: «Я — терорист в законі». Свій вчинок зловмисник назвав «днем антисистеми».

Спекотний день продовжувався, і кожен з силовиків займався своїми справами: одні, можливо, вели якісь переговори; інші ходили зі зброєю в руках вільною територією; треті — відверто нудьгували; журналісти вели трансляцію і давали короткі повідомлення. Словом — «нудьга зелена!»

Певно, це хтось «зверху» примітив і в справу вступив особисто президент. При цьому зазначив, що силовики пропонували провести швидку спецоперацію, але у ній були ризики для життя заручників.

До цього з «терористом» розмовляли і переговірники, і психологи — він лише погрожував та хотів, щоби були виконані його вимоги. Володимир Зеленський розповів, що спілкувався з терористом майже 10 хвилин. Домовилися, що «терорист» зробить перший крок і відпустить трьох людей — вагітну жінку, дитину та бабусю. «Терорист» погодився відпустити всіх заручників через пів години після того, як відео, записані президентом, з’являться у соцмережах. Цю вимогу президент виконав, а згодом і розмістив заклик подивитися фільм «Земляни».

І, нарешті, вже під вечір, апогей шоу! Але стався якийсь збій, і мешканці Луцька набагато раніше, ніж журналісти (яких силовики тримали на відстані), показали кульмінацію «спецоперації». Спершу з автобуса вийшов «терорист» зі своїм рюкзаком і поклав його біля колеса автобусу та розчинених передніх дверей. І більш як хвилину чекав, поки його затримають. До нього, нікуди не поспішаючи, підходять заступник голови Нацполіції пан Коваль, медик і співробітник спецслужби. «Терориста» нібито затримують, відводять убік, а з дверей починають виходити заручники, яких покликав спецпризначенець у цивільному і який забрав рюкзак та повісив (не обшукуючи) собі на плече.

А далі через півтори хвилини до автобусу під’їжджає БТР під вибухи шумової гранати і починається штурм. Може, у спецназу в БТРі відмовили рації? Інакше як можна пояснити таку дивну спецоперацію?

Варто зауважити, що міністр внутрішніх справ Аваков згодом підтвердив: терорист здався добровільно.
Ось вам іще кілька цікавих деталей. Максим Кривош, який захопив маршрутку із пасажирами в Луцьку, поводився чемно і не погрожував заручникам. Зокрема одна із заручниць розповіла, що він ставився «добре» до них, а ходити в туалет пропонував у відро. Лише на вулицю виходити не дозволяв. Інша заручниця розповіла, що Кривош просив поводитися спокійно й не робити «зайвих рухів».

Де державні діячі?

Зрозуміло, що побачене шоу роз’єднало мешканців країни: одні стверджували, що все відбувалося насправді й була загроза життю заручників; інші — що це взагалі була погана вистава. Ось вам два коментарі на цю тему.
Заступник міністра МВС Антон Геращенко прокоментував версію щодо можливого інсценування захоплення заручників у Луцьку: «Це якась дурня. Просто дурня. Є багато диванних експертів. Це абсолютний теракт, абсолютно реальна загроза для людей. Можливо, таким диванним експертам потрібно було побувати у шкурі заручників».

Доволі відомий фахівець з АТЦ СБУ (попросив не називати його прізвище) висловився з цього привиду так: «Вчинок Президента Зеленського красиво б виглядав у якомусь голлівудському бойовику, але вкрай безвідповідально виглядає з точки зору національної безпеки. Події в Луцьку в черговий раз показали, що в Україні слабка влада, яка не усвідомлює свою відповідальність перед державою і суспільством, а діє, як аматори з фільму. Це хороший вчинок для звичайної людини. І одночасно неприпустимий вчинок для президента. Проблема в тому, що всі побачили те, що президент України буде виконувати умови терористів. І цим тепер будуть користуватися. Від психів і терористів — до Путіна».

Для порівняння уявіть на місці Зеленського Ангелу Меркель, Джастіна Трюдо або Реджепа Ердогана. А можете уявити, щоб вони виконали вимогу терористів чи не можете? Ось і я не можу. Тому що вони розуміють причинно-наслідковий зв’язок у цій ситуації. Емоційно вмотивовані люди намагатимуться виправдати відео  Зеленського. Вони, на жаль, не розуміють, що це вже завтра мотивує нових терористів на нові злочини. Ті можуть підірвати будинок і сказати: якщо не виконають їхні вимоги, то підірвуть нові. І далі в цьому дусі. Була здійснена велика помилка. Особливо на тлі війни на Донбасі.

Кремль уже почав тиснути на Захід, що Президент Зеленський спілкується з терористами і виконує їхні вимоги, але не хоче виконувати вимоги сепаратистів і не хоче миру. А втомлений від Зеленського колективний Захід, бачачи його слабкість, може підіграти Кремлю. Тим більше, що міжнародна діяльність — це явно не коник шостого президента. Про наслідки можете здогадатися.

І наостанок. Згадайте — того ж вечора поліція «знайшла спільника терориста». Аж на Харківщині! Який начебто відправляв посилку Кривошу за кілька днів до того, як той захопив заручників, а граната, вилучена у Кривоша, була аналогічною тим, що вилучили під час обшуку у спільника. Хоча «спільник» заперечив, що незаконно продавав зброю і боєприпаси, але визнав себе винним у незаконному зберіганні. Він також заявив, що не є поплічником «луцького терориста».

Ця подія стала відомою  у світі. Протягом багатьох годин перегляду, як розвивалась ситуація в Луцьку, — виникало чимало запитань та відчуття якогось сюрреалізму. Чому, наприклад, у Луцьку не було глави СБУ і взагалі, чому МВС займалося вирішенням питання звільнення заручників? Як так сталося, що заступник глави Офісу Президента Кирило Тимошенко опинився саме в Луцьку якось дуже швидко? Якщо Президент Зеленський своїм виступом звільнив заручників, то правоохоронні структури виявились неспроможними на це? То чи потрібні нам такі структури, якщо Зеленський робить за них їхню роботу? Чому фактично в прямому ефірі терорист на всю країну і світ викладав свої вимоги, а мобільний зв’язок не був блокованим? Можливо, якби не було такої публічності, то й сумнівів не було б. І навіщо робити із президента героя? Він хіба зайшов у автобус і обміняв себе на заручників?

І «вишенька на тортику»: як ви думаєте, чи це раптом не «чудовий» привід для введення поліцейського режиму на території Західної України та двох прилеглих областей. Адже «керівництво Націона-льної поліції прийняло рішення про посилення заходів із забезпечення публічної безпеки та порядку на території Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей».

Олександр ШИЛО

Фото  з Інтернету
 

Інші новини:


Свято спорту

12 вересня в Україні відзначили День фізкультури та спорту.

2020-09-18 12:33